Рішення

від 06.05.2014 по справі 927/510/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

« 06» травня 2014 року справа № 927/510/14

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 14020, м. Чернігів, вул.. Рахматуліна, 74 Відповідач: Приватне підприємство «Форестер» 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, буд. 31 кв. 71/6 Про стягнення 61300,00 грн. Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_2 довіреність № 614 від 14.04.2014

Від відповідача : не з?явився

Суть спору:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до приватного підприємства «Форестер» про стягнення 65200,00 грн. боргу по неоплаті вартості послуг по перевезенню вантажу відповідно до заявок на перевозку вантажу.

В судовому засіданні 06.05.2014 представником позивача було подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог на 3900,00 грн. в зв'язку з частковою оплатою ПП «Форестер» наданих транспортних послуг в сумі 3900,00 грн. (платіжне доручення № 81 від 07.04.14). Таким чином, з урахуванням поданої заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 61300,00 грн.

Суд заяву позивача про зменшення позовних вимог задовольнив, справа розглядається з урахуванням поданої заяви.

Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.04.2014, та про відкладення розгляду справи від 24.04.2014, направлені за юридичною адресою відповідача: вул. Комсомольська, буд. 31 кв. 71/6, м. Чернігів, 14000, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, повернулися на адресу суду не врученими, з відміткою відділення зв'язку „за закінчення терміну зберігання".

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності сторін за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, вважається, що ухвала вручена належним чином.

В п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

У випадку не з'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. ( п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Зважаючи на те, що згідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання , неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача , суд

Встановив:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Згідно ст.. 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобв?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов?язків ( ст.. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов?язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Замовником - приватним підприємством «Форестер» (відповідачем) передано у формі факсограми перевізнику фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (позивачу) заявки № 15/05/13 від 15.05.2013, № 07/06/13 від 07.06.2013, № 19/06/13 від 19.06.2013, № 24/06/13 від 24.06.2013, № 16/07/13 від 16.07.2013, № 18/07/13 від 18.07.2013, № 25/07/13 від 25.07.2013.

Відповідно до умов заявок позивач повинен здійснити перевезення вантажу - пиломатеріал дубовий по маршруту м. Чернігів (Україна) - м. Норейкишкес (Литва).

В заявці визначено, що вартість фрахту складає 10500 грн., заявка підписана та засвідчена печаткою позивача.

Відповідно ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Доказом розумної ціни є узгоджені платежі на суму 10500 грн. по попередніх перевозках.

Таким чином, вартість послуг перевезення склала 73500,00 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 47 Статуту автомобільного транспорту в УРСР вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, а на вантажі нетоварного характеру, по яких не ведеться складський облік товарно-матеріальних цінностей, але організовано облік шляхом заміру, зважування, геодезичного заміру, - акти заміру (зважування). Товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.

Згідно з п. 2 ст. 307, п. 5 ст. 308 Господарського кодексу України перевезення здійснюється за належним перевізним документом.

Виконання позивачем послуг перевезення підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними: CMR № 0549644 від 17.05.2013, CMR № 0542713 від 10.06.2013, CMR 0595123 від 21.06.2013, CMR № 0595128 від 27.06.2013, CMR № 0597785 від 18.07.2013, CMR № 0594181 від 22.07.2013, CMR № 0597786 від 30.07.2013 (а.с. 16-22).

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату автопослуги Чернігів-Норейкішкіс(Литва) № 1-00000142 від 20.05.2013 на суму 10500,00 грн., № 1-000000162 від 12.06.20013 на суму 10500,00 грн., № 1-000000173 від 25.06.2013 на суму 10500,00 грн., № 1-000000176 від 02.07.2013 на суму 10500,00 грн., № 1-0000000194 від 23.07.2013 на суму 10500,00 грн., № 1-0000000198 від 24.07.2013 на суму 10500,00 грн., № 1-0000000208 від 05.08.2013 на суму 10500,00 грн.

07.02.2014 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога щодо погашення заборгованості за надані транспортні послуги по перевезенню вантажів, в якій просив розглянути вимогу протягом семи днів та сплатити заборгованість в розмірі 65200 грн.

Відповідач вартість послуг перевезення сплатив частково в сумі 12200,00 грн., про що свідчать платіжні доручення № 265 від 17.09.2013 на суму 12000,00 грн., з якого частина оплати 8300 грн. зарахована в рахунок оплати накладних, що є підставою позовних вимог, а решта - в рахунок оплати накладних попередніх перевезень, що не є підставою позовних вимог по даній справі, та № 81 від 07.04.2014 на суму 3900,00 грн.

На момент винесення рішення судом відповідач не надав доказів сплати 61300,00 грн. боргу.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 61300,00 грн. боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір доведено до суду по його вині.

Керуючись ст.. ст.. 173,180,181,193,307,308 Господарського кодексу України, ст.ст.11,525,526,626,908,909,916 Цивільного кодексу України, ст..49,82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРШІИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ФОРЕСТЕР», код 32818186, м. Чернігів, вул. Комсомольська, буд 31 кв. 71/6, 14000 на користь ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 14020, 61300,00 грн. боргу, 1827,00 грн. судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.05.2014

Суддя Н.О. Скорик