Ухвала
від 29.04.2014 по справі 816/7403/13-а
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 р.Справа № 816/7403/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

представників позивача Пономаренко О.В., Носенко Л.М.,

представника відповідача Расько Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Військової частини А-3114, Державної фінансової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2014р. по справі № 816/7403/13

за позовом Військової частини А-3114

до Полтавської міжрайонної державної фінансової інспекції , Державної фінансової інспекції у Полтавській області

про визнання неправомірними та часткове скасування пунктів вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Військова частина А 3114 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної фінансової інспекції про визнання неправомірним та часткове скасування пункту 2 та визнання неправомірними і скасування пунктів 4, 8, 9 вимоги від 28.08.2013 №01-14/1572 "Про усунення порушень" від 28.08.2013 №01-14/1572.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано п. 4,8,9 вимоги Полтавської міжрайонної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції у Полтавській області "Про усунення порушень" від 28.08.2013 р. №01-14/1572.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати в частині відмови у задоволені адміністративного позову. В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Полтавською міжрайонною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції у Полтавській області відповідно до п. 2.18 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Полтавській області на ІІ квартал 2013 року, ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 04.07.2013, доведеної листом прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України від 05.07.2013 №17-1387 вих. 13, листа прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України від 25.07.2013 №17-1531 вих. 13 та на підставі направлення від 24.05.2013 №190 проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А 3114 з 01.01.2011 по завершений місяць 2013 року.

Ревізію проведено з 27.05.2012 по 26.07.2013 у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома командира військової частини А 3114 Оксьон В.А. та начальника фінансово-економічного відділення - головного бухгалтера Носенко Л.М.

За результатами ревізії складено акт від 02.08.2013 №01-21/158, який підписано командиром військової частини А 3114 Оксьон В.А. та начальником фінансово-економічного відділення - головним бухгалтером Носенко Л.М.

ДФІ в Полтавській області за результатами ревізії Військовій частині А 3114 пред'явлено вимогу від 28.08.2013 №01-14/1572 "Про усунення порушень", якої позивача, крім іншого, зобов'язано:

- п. 2 відобразити в обліку заборгованість перед державним бюджетом та перерахувати до нього кошти в сумі 119207,00 грн., які надійшли військовій частині по відшкодуванню винними особами нестач, кошти за надані Міністерством оборони та КЕВ м. Полтави послуги по харчуванню хворих та комунальні послуги за час їх перебування на лікуванні у військовому госпіталі;

- п. 4 забезпечити усунення незаконного покриття витрат загального фонду за рахунок спеціального фонду в сумі 35493,92 грн. (КЕКВ 1111 (2111) "Заробітна плата" в сумі 26041,03 грн., по КЕКВ 1120 (2120) "Нарахування на заробітну плату" в сумі 9452,89 грн.), шляхом проведення видатків на оплату заробітної плати медичним працівникам з нарахуваннями до державних цільових фондів, використаних по загальному фонду, за рахунок коштів спеціального фонду;

- п. 8 відобразити в обліку кредиторську заборгованість за речове майно військовослужбовцям в сумі 177291,62 грн.;

- п. 9 відобразити в обліку надходження доходів в натуральній формі медикаментів, придбаних за власні кошти хворими, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в відділеннях військового госпіталю в сумі 4222,02 грн.

Вимогою встановлено термін подання інформації про її виконання до 21.10.2013.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведена та не підтверджена правомірність винесення пунктів 4, 8, 9 вимоги від 28.08.2013 №01-14/1572 "Про усунення порушень" від 28.08.2013 №01-14/1572, а також з того, що твердження позивача про неправомірність вимог відповідача щодо необхідності перерахування коштів за послуги харчування, комунальні послуги є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається з п. 2 вимоги позивач зобов'язаний відобразити в обліку заборгованість перед державним бюджетом та перерахувати до нього кошти в сумі 119207 грн., які надійшли військовій частині по відшкодуванню винними особами нестач, кошти за надані Міністерством оборони та КЕВ м. Полтави послуги по харчуванню хворих та комунальні послуги за час їх перебування на лікуванні у військовому госпіталі.

Позивач частково, на суму 73779,26 грн., не погодився із даним пунктом вимоги із посиланням на положення наказу Міністра оборони України №356 від 16.06.2006 року "Про затвердження Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві оборони України", за яким 5% перераховуються на рахунок забезпечуючого фінансового органу до ДФ МО України включно, а решта коштів використовується на організацію діяльності та інші потреби включно в межах призначень згідно з кошторисом за спеціальним фондом та списання управлінням державного казначейства м. Полтави коштів в сумі 38845,20 грн. на підставі рішення Київського районного суду м. Полтави та постанов державного виконавця ВДВС Октябрського району м. Полтави.

Колегією суддів встановлено, що харчування хворих за час їх перебування на лікуванні у військовому госпіталі з 01.01.2011 по 30.04.2013 здійснювалося відповідно до договорів укладених між Міністерством оборони України та ТОВ "Оптукрпром - ВР" (а.с. 241 - 260 т.1). Як вбачається з зазначених договорів оплата послуг ТОВ наданих "Оптукрпром - ВР" з харчування, здійснювалась Міністерством оборони України.

Під час проведення ревізії встановлено, що оплата послуг ТОВ "Оптукрпром - ВР" за харчування позивачем не здійснювалась. Протягом періоду, що підлягав ревізії, видатки позивача на харчування в кошторисах не передбачено.

До того ж, на протязі періоду, що перевірявся, до калькуляції вартості платних послуг, які затверджено наказами командира військової частини А 3114, включено було оплату комунальних послуг, які використовуються при наданні медичних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що все нерухоме майно військової частини А 3114 знаходиться на балансі КЕВ м. Полтави. Відповідно до даних бухгалтерського обліку військової частини та даних фінансової звітності, кошти на оплату комунальних послуг установи протягом періоду з 01.01.2011 по 30.04.2013 року не затверджувались, касові та фактичні видатки не проводились. Оплату комунальних послуг ВЧ А 3114 проведено комунально-експлуатаційним відділом м. Полтави.

Статтею 87 Бюджетного кодексу України встановлено, що Міністерство оборони України фінансується із Державного бюджету України, а видатки на харчування здійснюються за рахунок коштів загального фонду, тому суми, які отримані як оплата вартості харчування платних хворих та комунальних послуг, повинні надходити Міністерству оборони України на відновлення понесених видатків.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України перелік власних надходжень бюджетних установ за групами та підгрупами. Зокрема, до 1-ої групи віднесено надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством, до складу якої включено таку підгрупу, як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Власні надходження бюджетних установ, що надійшли як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

До того ж, зазначені вимоги щодо використання власних надходжень бюджетних установ, що надійшли як плата за послуги, які надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю передбачено і наказом Міністра оборони України від 15.08.2011 № 501 "Зміни до Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві оборони України".

Отже, кошти, які надходять військовій частині А 3114 за надання установою медичних послуг, повинні використовуватися на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням цих самих медичних послуг, що надаються згідно з її основною діяльністю.

Згідно з п. 1.4.1 Порядку обліку та використання коштів спеціального фонду бюджетними установами Міністерства оборони України, наведеним у додатку до Положення передбачено, що кошти, які надходять за відпущене військовими частинами за плату майно у випадках, передбачених наказами і директивами Міністра оборони України перераховуються в повному обсязі на рахунок забезпечуючого фінансового органу до ДФ МО України.

Наказом Міністра оборони України №356 від 16.06.2006 затверджено Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві оборони України.

Зазначеним наказом визначений вичерпний перелік власних надходжень бюджетних установ. Плата за послуги з харчування та комунальні послуги, як власні надходження бюджетних установ Міністерства оборони України не визначені.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги той факт, що позивачем фактично не оплачувались вказані послуги, кошти за їх відшкодування повинні направлятись до установи, яка здійснює їх оплату, в даному випадку Міністерство оборони України.

Під час проведення ревізії встановлено, що в 2011 році позивачем на рахунок забезпечуючого фінансового органу до ДФ МО України платіжним дорученням від 29.06.2011 №416 перераховано кошти за надання платних послуг з харчування в сумі 2515,00 грн., №418 - за надання комунальних послуг в сумі 3442,00 грн. (а.с. 33) Платіжним дорученням №833 від 20.11.2013 на рахунок забезпечуючого фінансового органу до ДФ МО України позивачем перераховано 10564,00 грн. (а.с.95), що фактично підтверджує правомірності висновків Держфінінспекції викладених в акті ревізії № 01-21/158 від 02.08.2013 року.

Вказані обставини не спростовують того факту, що за період з 29.06.2011 по 13.03.2013, на виконання положень наказу Міністра оборони України №356 від 16.06.2006 року "Про затвердження Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві борони України", за яким 5% перераховуються на рахунок забезпечуючого фінансового органу до ДФ МО України включно, а решта коштів використовується на організацію діяльності та інші потреби включно в межах призначень згідно з кошторисом за спеціальним фондом, перераховано 23100,00 грн. (а.с.173-181).

Також колегія суддів зазначає, що в березні 2011 року Октябрським відділом державної виконавчої служби Полтавського МУЮ на підставі рішення суду, виконавчого листа, постанови про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на всі рахунки позивача, відкриті в органах державного казначейства м. Полтави (а.с.100-102). В безспірному порядку списані грошові кошти в сумі 38845,20 грн. з рахунків спеціального фонду військової частини А3114.

Позивач вважає за необхідне врахування даної операції списання грошових коштів в сумі 38845,20 грн. за рішенням суду про задоволення позовних вимог про їх стягнення на користь фізичної особи ОСОБА_5, в рахунок погашення оплати послуг харчування, комунальних послуг за період з 01.01.2011 по 30.04.2013.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи не встановлено та позивачем не наведено правових підстав можливості такого врахування, у зв'язку з чим твердження про неправомірність вимог відповідача про необхідність перерахування коштів за послуги харчування, комунальні послуги з огляду на проведення примусового списання коштів з рахунків позивача є необґрунтованим.

Як вбачається з акту ревізії від 02.08.2013 №01-21/158 прийняття п. 4 вимоги від 28.08.2013 №01-14/1572 зумовлено тим, що в ході проведення ревізії встановлено, що за рахунок спеціального фонду виплачувалася заробітна плата тільки лікарю-стоматологу-ортопеду та зубному техніку.

Фактично протягом ревізійного періоду платні послуги надавалися медичним персоналом військової частини А 3114, фінансування витрат на оплату праці з нарахуваннями до державних цільових фондів яких проводилось за рахунок загального фонду кошторису.

Таким чином, сума витрат на оплату праці працівників та нарахувань на заробітну плату, яку необхідно було сплатити за рахунок коштів спеціального фонду становить по КЕКВ 1111 (2111) "Заробітна плата" в загальній сумі 26041,03 грн. (в тому числі: 2011 рік - 10853,23 грн., 2012 - 12068,09 грн., січень-квітень 2013 року - 3119,71 грн.), КЕКВ 1120 (2120) "Нарахування на заробітну плату" в загальній сумі 9452,89 грн. (в тому числі: 2011 рік - 3939,72 грн., 2012 -4380,71 грн., січень-квітень 2013 року - 1132,46 грн.).

Отже, проведеною ревізією встановлено, що за рахунок коштів загального фонду кошторису протягом 2011-2012 років та січня-квітня 2013 року здійснено покриття видатків спеціального фонду на оплату праці працівників та нарахувань на заробітну плату в загальній сумі 35493,92 грн. (в тому числі: по КЕКВ 1111 (2111) "Заробітна плата" в сумі 26041,03 грн., по КЕКВ 1120 (2120) "Нарахування на заробітну плату" в сумі 9452,89 грн.).

Проведення вищезгаданих видатків спричинило отримання на кінець 2011, 2012 та станом на 01.05.2013 додаткових надходжень до спеціального фонду кошторису ВЧ А 3114, але в порушення п.4 ст.13 Бюджетного кодексу України доходи від медичних послуг не були використані на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених послуг, та відповідно за рахунок спеціального фонду кошторису не були відновлені касові видатки, проведені за рахунок загального фонду кошторису в загальній сумі 35493,92 грн.

Відповідне порушення призвело до не забезпечення надходження до загального фонду державного бюджету коштів, використаних із загального фонду кошторису на покриття видатків для надання платних послуг, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) за коштами загального фонду, виділених військовій частині А 3114 з державного бюджету, на загальну суму 35493,92 грн. (в тому числі: в 2011 році на суму 14792,95 грн., в 2012 році на суму 16448,80 грн., в січні-квітні 2013 року на суму 4252,17 грн.).

Колегія суддів вважає необґрунтованими зазначені висновки ДФІ в Полтавській області, а отже вважає неправомірним п. 4 вимоги ДФІ в Полтавській області від 28.08.2013 №01-14/1572 у зв'язку з наступним.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи).

Як вбачається з листа Міністерства фінансів України від 14.09.2011 р. № 31-07320-16-9/22626 "щодо надання роз'яснення" видатки на заробітну плату обчислюються та плануються у складі спеціального фонду залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів із застосуванням встановлених законодавством норм.

Таким чином у разі, коли роботи виконуються госпрозрахунковими структурними підрозділами бюджетної установи або працівниками, зайнятими наданням цих послуг понад норми їх робочого часу, і відповідно підлягають оплаті за відпрацьований час, то за штатним розписом мають бути затверджені відповідні посади, які утримуються за рахунок спеціального фонду.

При виконанні робіт з надання відповідних послуг у межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду (в разі неможливості виділити окремі структурні підрозділи для надання відповідних послуг), у спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників відповідно до спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 р. № 308/519 "Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення".

Як вбачається з матеріалів справи у ВЧ А3114 наявний структурний підрозділ (зубопротезна лабораторія), зайнятий наданням платних послуг. Надання платних послуг здійснюється штатними працівниками ВЧ А3114, які утримуються за рахунок загального фонду, у межах норм робочого часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Пунктом 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228, передбачено, що видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

З акту перевірки вбачається, що відповідно до даних кошторисів на 2011, 2012 роки та І квартал 2013, видатки на оплату праці були затверджені по загальному фонду кошторису.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. № 255 затверджено Порядок зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, який визначає механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів у разі вчинення ними порушень бюджетного законодавства, визначених пунктами 24, 29 і 38 статті 116 Бюджетного кодексу України, зокрема: нецільового використання бюджетних коштів - на суму такого використання; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік - на суму таких видатків або наданих кредитів; здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік - на суму бюджетних коштів, використаних бюджетною установою з іншого бюджету, ніж той, з якого вона утримується (пункт 1).

Згідно з пунктом 3 зазначеного Порядку рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику коштів державного бюджету приймає Міністерство фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету - керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня - головний розпорядник коштів відповідного бюджету.

Приймаючи до уваги зазначене, при проведенні ревізії Полтавською об'єднаною державною фінансовою інспекцією не враховано факту того, що працівникам зубопротезної лабораторі, виплата заробітної плати проводилась за рахунок загального фонду, платні послуги надавались в межах норм робочого часу.

Приймаючи до уваги, що відповідач не довів, що здійснюючи видатки на оплату праці за рахунок загального фонду, позивач мав використати кошти спеціального фонду, колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності п. 4 вимоги.

Пунктом 8 вимоги ВЧ 3114 зобов'язано відобразити в обліку кредиторську заборгованість за речове майно військовослужбовцям в сумі 177291,62 грн.

На думку відповідача звільнені військовослужбовці мають право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно у відповідності до вимог Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" від 28.10.2004 року №1444.

Під час проведення ревізії встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку військовою частиною А 3114 проводилась видача військовослужбовцям речового майна, яке надійшло від військової частини А 1361, в 2012 році на загальну суму 28341,80 грн., в січні-травні 2013 року на 17976,00 грн.

Операцію по надходженню речового майна та його списання з обліку в бухгалтерському обліку відображено в меморіальному ордері № 9 "Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів" за дебетом субрахунку 114 "Білизна, постільні речі, одяг, взуття", кредитом субрахунку 401 2 Фонд у необоротних активах за їх видами".

Як вбачається зі Звіту про забезпечення речовим майном за 2012 рік і заявки на 2013 рік (форма 1/реч), затвердженого командиром військової частини АЗІ 14 підполковником медичної служби 3. А. Оксьоном, станом на 01.01.2013 року обліковується заборгованість по речовому убезпеченню військовослужбовців, які проходять службу та які звільнені із військових частин А 3114 та А 2554 в кількісному виразі.

Згідно з цінами на предмети речового забезпечення майна, які належать до видачі відповідно до норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та ВМС, для проведення розрахунків при звільненні у запас або у відставку станом на 01.01.2013 року заборгованість по забезпеченню речовим майном перед військовослужбовцями звільненими із військових частинах А 3114 та А 2554 становить 21371,88 грн. Станом на 01.05.2013 року вищезазначена заборгованість становила 25396,81 грн.

Загальна сума заборгованості по забезпеченню речовим майном військовослужбовців, які і досі проходять службу та які звільнені із ВЧ А 3114, відповідно до Звіту про забезпечення речовим майном за 2012 рік і заявки на 2013 рік (форма 1/реч) становила станом на 01.05.2013 - 177291,62 грн., та згідно даних бухгалтерського обліку установи дана заборгованість по речовому забезпеченню військовослужбовців, які проходять службу та які звільнені із ВЧ А 3114 не відображена.

Колегія суддів не погоджується з зазначеними висновками відповідача у зв'язку з наступним.

Пунктом 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.04 №1444 встановлено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Вказаним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Разом з тим, п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.04 №1444 Міністерству оборони України надано право встановлювати норми забезпечення наметами, спортивним інвентарем, музичними інструментами музикантів військових оркестрів, а також табелі до штатів на матеріальні засоби речової служби, не передбачені нормами забезпечення речовим майном у мирний час.

На виконання даної Постанови, Міністром оборони України видано наказ від 31.01.2006 року №45 "Про заходи щодо виконання Постанови Кабінету Міністрів України №1444", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2006 року за №125/11999.

Зазначеним наказом затверджено Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час.

Пунктом 2.2 Порядку відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України передбачено, що у мирний час забезпечення речовим майном здійснюється Центральним управлінням речового забезпечення через відділи територіального забезпечення військ Центрів забезпечення речовим майном.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року призупинено дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Цей Закон набув чинності з 11.03.2000 року.

Отже, вказаним законом було зупинено право звільнених військовослужбовців на отримання грошової компенсації замість неотриманого речового майна, у зв'язку з чим правові підстави для виплати компенсації відсутні.

Пунктом 9 вимоги зобов'язано військову частину 3114 відобразити в обліку надходження доходів в натуральній формі медикаментів, придбаних за власні кошти хворими, що знаходились на стаціонарному лікуванні у відділеннях військового госпіталю в сумі 4222,02 грн.

Під час проведення ревізії встановлено, що відповідно до первинних документів (листків лікарських призначень) лікування хворих в стаціонарних відділеннях проводилось медикаментами, які були на обліку у військовій частині, так і медикаментами, які надані лікувальному закладу хворими, що перебували на стаціонарному лікуванні.

Згідно з данними бухгалтерського обліку, медикаменти, які надані установі стаціонарними хворими, по обліку не відображались.

На субрахунку 233 "Медикаменти і перев'язувальні засоби" за перевірений період медикаменти, які були надані хворими для лікування згідно призначень лікаря не відображалися, що є порушенням "Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ" затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України в частині обліку медикаментів та ч.5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 в частині відображення господарських операцій в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

В період ревізії комісією затвердженою наказом командира військової частини А 3114 № 164 від 05.07.2013, було проведено оцінку медикаментів, які надані хворими, що перебували на стаціонарному лікуванні у відділеннях військової частини АЗ 114 на загальну суму 4222,02 грн., що призвело до заниження доходів спеціального фонду установи у формі звітності "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду" (№ 4-Зд) на загальну суму 4222,02 грн. (2011 рік - 368,37 грн., 2012 рік -2598,21 грн., січень - квітень 2013 року - 1255,44 грн.).

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що медикаменти, які надані хворими, що перебували на стаціонарному лікуванні для надання спеціалізованої медичної допомоги у стаціонарних відділеннях вважаються добровільними (благодійними) внесками і відповідно до п. п. 35, 36 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 № 125 підлягають оприбуткуванню та відображенню в бухгалтерському обліку.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача не обґрунтованими у зв'язку з наступним.

Статтею 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" передбачено, що безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) - надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам; гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2000р. № 1222 (із змінами) затверджений "Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від - юридичних та фізичних осіб бюджетними установами та закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування", яким визначені вимоги щодо отримання, використання та обліку благодійних добровільних) внесків.

Благодійні внески можуть надаватися благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи, закладу - набувачів відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю установи, закладу.

Згідно з п. 26, 35 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 № 125 (чинної на момент виникнення правовідносин) на субрахунку 233 "Медикаменти і перев'язувальні засоби" обліковуються медикаменти, компоненти, бактерицидні препарати, дезінфекційні засоби, сироватки, вакцини, кров, плівка для рентгенівських знімків, матеріали для проведення аналізів та перев'язувальні засоби, дрібний медичний інвентар (термометри, ланцети, пінцети, голки тощо) установ, у кошторисах яких ці видатки передбачені за кодом економічної класифікації видатків 1132 "Медикаменти та перев'язувальні матеріали". На цьому субрахунку також обліковуються допоміжні та аптекарські матеріали в медичних закладах, які мають свої аптеки.

При обліку запасів, що отримані як гуманітарна допомога, враховуються вимоги Закону України "Про гуманітарну допомогу", галузевих порядків, розроблених окремими міністерствами і затверджених постановами Кабінету Міністрів України, та Порядку бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 N 113 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2000 за N 12/4233.

Запаси приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входять працівник бухгалтерії та представник організації вищого рівня. Комісія складає акт, у якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку.

Бухгалтерією та матеріально відповідальними особами облік запасів, отриманих як гуманітарна допомога, ведеться за загальним порядком, але окремо від запасів, придбаних установою за рахунок коштів загального або спеціального фондів кошторису доходів та видатків.

З матеріалів справи вбачається, що інформацію про придбання медикаментів для лікування хворих за їх власний рахунок та оцінку медикаментів, які надані хворими, що перебували на стаціонарному лікуванні у відділеннях військової частини АЗ 114 на суму 4222,02 грн. надано відповідачу на підставі реєстру історій хвороб військовослужбовців ВЧ А3114 за період з 01.01.2011 по 30.04.2013.

Згідно з наказом Мінфіну від 26.06.2013 № 611 "Про затвердження деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ", яким затверджено Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, отримання установами необоротних активів як гуманітарної допомоги проводиться відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу", інших нормативно-правових актів.

Передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями тощо).

Необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерської служби та для нижчестоящих розпорядників бюджетних коштів - представники установи вищого рівня.

Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей. Одночасно проставляється інвентарний номер, про що робиться запис в акті прийняття необоротних активів.

Як вбачається з матеріалів справи, акти приймання-передачі із зазначенням найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей не складалися, а відтак, реєстр історій хвороб військовослужбовців ВЧ А3114, якими придбавалися медикаменти за власні кошти не є документом отримання благодійної допомоги.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження відповідача про отримання ВЧ А3114 благодійної допомоги у вигляді медикаментів, придбаних за власні кошти хворими, що знаходились на стаціонарному лікуванні та відображення позивачем в обліку надходження доходів в натуральній формі таких медикаментів в сумі 4222,02 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Військової частини А-3114, Державної фінансової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2014р. по справі № 816/7403/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 05.05.2014 р.

СудХарківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення29.04.2014
Оприлюднено08.05.2014
Номер документу38556550
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —816/7403/13-а

Ухвала від 27.12.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Н.Ю. Алєксєєва

Ухвала від 27.12.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Н.Ю. Алєксєєва

Постанова від 11.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Мороз Л.Л.

Постанова від 11.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Мороз Л.Л.

Ухвала від 04.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Мороз Л.Л.

Ухвала від 04.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Мороз Л.Л.

Ухвала від 22.05.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Мороз Л.Л.

Ухвала від 22.05.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Мороз Л.Л.

Ухвала від 29.04.2014

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Кононенко З.О.

Ухвала від 29.04.2014

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Кононенко З.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні