Ухвала

від 29.04.2014 по справі 2а-0770/392/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 р. № 9104/104473/12 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезпарксервіс» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

03.02.2012 позивач - ТзОВ «Сезпарксервіс» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - Ужгородської МДПІ в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2011 року № 0002631501.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що товариством правомірно враховано збитки 2010 року у складі валових витрат ІІ-ІІІ кварталу 2011 року, оскільки згідно зі ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» який був чинним до 01.04.2011, якщо об'єкт оподаткування платника податків за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Відповідно до статті 22 даного Закону, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 % суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. На підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, від'ємне значення яке виникло у позивача за підсумками І кв. 2011 року, було включено до валових витрат ІІ-ІІІ кварталів 2011 року. При цьому, як вказує позивач, розділ 3 Податкового кодексу України не містить прямої норми, що забороняє враховувати у другому кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане у попередньому звітному (податковому) періоді.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ Закарпатської області від 29.11.2011 № 0002631501 про зменшення ТзОВ «Сезпарксервіс» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3227052 грн.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України дають підстави вважати, що до складу валових витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу валових витрат першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Представник відповідача (апелянта) у судове засідання не прибув, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача до суду подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено за наявними у ній матеріалами, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на основі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.11.2011 головним державним податковим інспектором Відділу оподаткування юридичних осіб Ужгородської МДПІ Олексій Н.М. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТзОВ «Сезпарксервіс» за звітний період ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт № 1398/15-01/34676141 від 14.11.2011 (а.с. 11-13).

Відповідно до висновків цього акта, податковим органом під час проведення перевірки встановлено порушення Товариством п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме невірно визначено об'єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, оскільки у рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» відображено суму 3429512 грн, яка складається із збитків по декларації за І кв. 2011 року за № 9002863161 від 06.05.2011 в сумі 3429512 грн, у т.ч. 3227052 грн від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9). Таким чином, на думку податкового органу, позивачем протиправно у декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ кв. 2011 року у витратах (рядок 06.6) відображено збитки 2010 року в сумі 3227052 грн.

На підставі цього акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «П» від 29.11.2011 № 0002631501, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартал 2011 року у розмірі 3227052 грн (а.с. 21).

Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалось у адміністративному порядку шляхом подання скарг до ДПА у Закарпатській області та ДПА України. Однак, рішеннями від 16.12.2011 № 3195/10/25-044 та від 31.01.2012 № 827//6/10-2415 скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки згідно з чинним на момент виникнення спірних правовідносин податковим законодавством, у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат у ІІ кварталі 2011 року. У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не містить. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях позивача відсутні порушення норм п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосування розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 статті 6 вказаного Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону N 334/94-ВР, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

Із наявної в матеріалах справи податкової декларації з податку на прибуток підприємства суд вбачає, що позивачем у І кварталі 2011 року у рядку 4.9 декларації задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 3227052 грн, а у рядку 08 (об'єкт оподаткування) - «-3429512» (а.с. 7-8).

У зв'язку з наведеним, 02.08.2011 року ТзОВ «Сезпарксервіс» подано до Ужгородської МДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року, в якій задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) складає 3429512 грн (рядок 06.6 Декларації), а у рядку 07 об'єкт оподаткування «-3655189».

7 листопада 2011 року ТзОВ «Сезпарксервіс» подано до Ужгородської МДПІ декларацію з податку на прибуток за II-III квартали 2011 року (а.с. 58-60), в рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року» відображено суму 3429512 грн, яка складається із збитків по декларації за I квартал 2011 року, в тому числі -3227052,00 грн згідно рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» декларації, тобто, у декларації за II-III квартали 2011 року відображено збитки 2010 року у сумі 3227052 грн.

Правомірність формування позивачем від'ємного значення у І кварталі 2011 року, не заперечується відповідачем, оскільки такі посилання відсутні у акті перевірки, запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року. У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач правомірно включив до валових витрат ІІ-ІІІ календарного кварталу 2011 року, суму від'ємного значення, що виникло за підсумками першого кварталу 2011 року, в тому числі і тих, що виникли до 01.01.2011 року.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, оскільки тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас відсутні підстави вважати, що поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від'ємним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що в діях позивача відсутні порушення норм пункт 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року у справі № 2а-0770/392/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін