Постанова

від 30.04.2014 по справі 820/6943/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 квітня 2014 р. № 820/6943/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Савві Л.Є.,

представника відповідача - Онищенка А.В.,

розглянувши адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки АТ "ХАРП" №184/41-00-17/05808853 від 11.12.2013 року № 0000144100 від 27.12.2013 року, яким збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 40330 грн. та нараховано штрафну санкцію 20136 грн.; № 0000154100 від 27.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 101475 грн. та нараховано штрафну санкцію 50737,5 грн.; № 0000164100 від 27.12.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року в сумі 32134 грн., липень 2013 року - 40461 грн. та серпень 2013 року 78935 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 75765 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності, підтверджені факти господарських операцій протиправно перекручені, а податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Публічне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" (далі - АТ "ХАРП") зареєстровано як юридична особа 07.09.1994 року (т.1 а.с.35), перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Харківський підшипниковий завод", за результатами якої складено акт №184/41-00-17/05808853 від 11.12.2013 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТ „ХАРП" (код ЄДРПОУ 05808853) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами: ПП «Будремкомплекс» (код ЄДРПОУ 33899418) за березень - серпень 2012р., ТОВ «ДМС Трейд» (код ЄДРПОУ 36392290) за квітень 2012р., травень 2012р., ТОВ „Грань" (код ЄДРПОУ 23762505) за вересень 2011р., ТОВ "Транссервіс"(код ЄДРПОУ 30428944) в квітні 2012р., ТОВ «ХЕСК» (код ЄДРПОУ 35777085) за лютий 2013р. та дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період за 2011р., 2012р.".

Відповідно до висновку акту перевірки відповідачем встановлені такі порушення:

- п. 201.4, 201.6 ст. 201, п.198.3, 198.4 ст. 198 Податкового Кодексу України, завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Будремкомплекс» (код ЄДРПОУ 33899418), ТОВ «ДМС Трейд» (код ЄДРПОУ 36392290), ТОВ „Грань" (код ЄДРПОУ 23762505)., ТОВ "Транссервіс"(код ЄДРПОУ 30428944), ТОВ «ХЕСК» (код ЄДРПОУ 35777085) на загальну суму 253 005 грн.;

- в порушення п. 201.4, 201.6 ст. 201, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України: занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 101 475 грн.; завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку на загальну суму 151 530 грн.;

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.145.1 статті 145, п.146.11 та п.146.12 статті 146 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, завищено витрати, тим самим занижено об'єкт оподаткування по декларації з податку на прибуток за 2011 рік (4 кв.2011 року) та 2012 рік ( 1кв. - 4кв. 2012 року ) на загальну суму 192023,0 грн., що призвело до заниження нарахованої суми податку на прибуток на загальну суму 40330,0 грн.

17.12.2013 року АТ "ХАРП" надало до СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів заперечення на даний акт перевірки. 24.12.2013 року АТ "ХАРП" отримало від відповідача лист "Про розгляд заперечення від 17.12.2013 р. № 83-2-11 ( вх. № 7056/10 від 17.12.2013 р.", відповідно до якого висновки акту перевірки № 184/41-00-17/05808853 від 13.11.2013 р. залишено без змін.

Відповідачем на підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000144100 від 27.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 40330,00 грн. та нараховано штрафну санкцію 20136,00 грн.; №0000154100 від 27.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 101475,00 грн., та нараховано штрафну санкцію 50737,50 грн.; ,№0000164100 від 27.12.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року в сумі 32134,00 грн., липень 2013 року - 40461,00 грн. та серпень 2013 року 78935,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 75765,00 грн.

АТ «ХАРП» надіслало до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - центрального офісу з обслуговування великих платників скаргу на зазначені податкові повідомлення рішення. За результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Позивач надіслав скаргу на податкові повідомлення рішення до Міністерства доходів і зборів України. 07.04.2014 року позивачем одержано рішення Міністерства доходів і зборів України, яким податкові повідомлення рішення СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів від 27.12.2013 р. № 0000144100, №0000154100, №0000164100 залишені без змін, а скарг АТ «ХАРП» - без задоволення.

Позивач не погодився із зазначеними діями податкових органів та звернувся за захистом до суду.

Судом встановлено, що у періоді, який перевірявся, АТ "ХАРП" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Грань".

Між АТ "ХАРП" та ТОВ "Грань" було укладено договір поставки №1 від 04.08.2011 року на поставку автомат газводи АВ-2 (з підсоленою водою) в кількості 1 шт. а покупець згідно рахунку-фактури зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Сплата здійснюються в два етапа : 1-й етап предоплата 50% на р/с ТОВ "Грань", 2-й етап - сплата залишку сум після поставки товару (т.1 а.с.166).

Згідно з видатковою накладною №22/09 від 22.09.2011 року (т.1 а.с.172) здійснено придбання автомат газводи АВ-2 у кількості 1 шт. вартістю 8000,00 грн., ПДВ 1600,00 грн. Загальна вартість з ПДВ складає 9600,00 грн.

На підставі цього ТОВ "Грань" виписало позивачу податкові накладні (т.1 а.с.177-178).

Актом прийомки-передачі основних засобів здійснена передача автомату газводи АВ-2 та введено в експлуатацію 23.09.2011 року зі встановленим строком корисного використання 96 місяців. Оприбутковано на склад по прибутковому ордеру № 2621 від 22.09.2011 року. Транспортування підтверджується товарно-транспортною накладною (т.3 а.с.200).

Судом встановлено, що 24.04.2012 року АТ "ХАРП" звернувся листом № 392/03-2 до ТОВ "ДСМ ТРЕЙД" з проханням продати на адресу АТ "ХАРП" МФУ (т.1 а.с.167).

Згідно з видатковими накладними №150 від 03.05.2012 року, №173 від 17.05.2012 року (т.1 а.с.173-174) здійснено придбання копір-принтер-сканера DEVELOP ineo 164 - 2 шт., тонер кіт (2 туби) TN -116 до ineo 164 - 2шт., доставлено на підприємство ручною кладдю.

Загальна вартість товару з ПДВ склала 11720,00 грн.

На підставі цього ТОВ "ДСМ ТРЕЙД" виписало АТ "ХАРП" податкові накладні (т.1 а.с.179-180).

Відповідно до акту прийомки - передачі основних засобів від 24.05.2012 року (наказ про введення в експлуатацію та переміщення об'єкту основних засобів ОГМетр № 467 від 24.05.2012 року), введено в експлуатацію з 01.06.2012 копір-принтер-сканер DEVELOP ineo 164 в кількості 1 шт. інв.№1441751, встановлено строк корисного використання - 60 місяців; акту прийомки - передачі основних засобів від 07.05.2012 року (наказ про ввід в експлуатацію та переміщення об'єкту основних засобів ОАСУП № 450 від 18.05.2012 року) введено в експлуатацію з 01.06.2012 копір-принтер-сканер DEVELOP ineo 164 в кількості 1 шт. інв.№1441741, встановлено строк корисного використання - 60 місяців.

Копір-принтер-сканер DEVELOP ineo 164 оприбутковано на склад 3826 ЦЖДТіС по прибутковому ордеру №070542 від 03.05.2012 року - 1шт., №070587 від 17.05.2012 року -1 шт.; тонер кіт (2 туби) TN-116 до ineo 164 оприбутковано на склад 3820 хімік ЦЖДТиС № 150 від 03.05.2012 року - 0,5 шт. (лімітно- заборна картка №1 від 25.05.2012 року на склад ОГТ 5408- 0,5шт.), №173 від 17.05.2012 року - 1,5 шт. (лімітно- заборна картка №1/5408/22 від 22.06.2012 року на склад ОГТ 5408- 0,5шт., лімітно- заборна картка №1/6310/22 від 22.06.2012 року на склад ОГМетр 6310- 1шт.).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Транссєрвіс» та АТ "ХАРП" укладений договір від 22.02.2011 року № КОМ-3 на забезпечення матеріалами та комплектуючими виробами (т.1 а.с.168-170).

Відповідно до зазначеного договору АТ "ХАРП" було придбано продукцію: силіконове мастило 320 мл. аерозоль, що підтверджується видатковою накладною №2400 від 20.04.2012 року (т.1 а.с.175).

Згідно з товарно-транспортною накладною №792 від 20.04.2012 року транспортування було здійснено АТ "ХАРП" (т.3 а.с.225).

На підставі цього ТОВ «Транссєрвіс» виписано АТ "ХАРП" податкову накладну (т.1 а.с.181).

Товар було оприбутковано по прибутковому ордеру № 2018 від 20.04.2012 року на склад АТ "ХАРП" № 3820 химик ЦЖДТиС -64 кг. (200шт*0,32мл=64кг).

15.02.2013 року АТ "ХАРП" звернувся з листом № 65/03 до ТОВ "ХЕСК" з проханням відвантажити на адресу АТ "ХАРП" магніт МИС 5200 380В Росія у кількості 4 шт. (т.1 а.с.171).

Згідно з видатковою накладною №ХЕ-0000007 від 19.02.2012 року (т.1 а.с.176) здійснено поставку магніту МИС 5200 380В Росія у кількості 4 шт. вартістю за одиницю 625,00 грн.

Поставка здійснювалась ручною кладдю.

ТОВ "ХЕСК" виписало позивачу податкову накладну (т.1 а.с.132).

Зазначений товар оприбутковано на склад 3812 єл м ЦЖДТіС по прибутковому ордеру №1212 від 19.02.2013 року, накладна на відпуск (внутрішнє переміщення) №124/0920 від 20.02.2013 року.

Судом встановлено, що між АТ "ХАРП" (замовник) та ПП "Будремкомплекс" (підрядник) був укладений Договір № 1 від 04.01.2012 року (т.1 а.с.160-163), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе комплекс робіт відповідно до проектно-кошторисної документації, затвердженої сторонами по будівництву, реконструкції, капітальному та поточному ремонту будівель та споруд, усіх видів спецробіт об'єктів АТ «ХАРП» за адресою: м. Харків, пр.Фрунзе, 3.

На підставі укладеного договору ПП "Будремкомплекс" в березні - серпні 2012 року виконував комплекс будівельно-ремонтних робіт для АТ "ХАРП".

Виконання робіт по зазначеному договору підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, локальними кошторисами, відомостями ресурсів, розрахунками (т.2 а.с.42-249, т.3 а.с.2-183), а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (т.3 а.с.184-189).

На підставі виконання робіт по зазначеному договору ПП "Будремкомплекс" виписало АТ "ХАРП" податкові накладні (т.1 а.с.183-236).

Розрахунки з усіма переліченими вище контрагентами позивача проводились в безготівковій формі, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.237-248, т.2 а.с.2-33).

Судом встановлено, що контрагенти позивача в періоді, що перевірявся, були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Дефектність первинних документів, які було укладено між позивачем та зазначеними вище контрагентами, а також факт нереальності проведення фінансово-господарських операцій судом не виявлено.

Посилання відповідача на висновки актів перевірок контрагентів позивача суд не бере до уваги, оскільки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів не доведено нереальність здійснення контрагентами позивача господарських операцій.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача, відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Аналізуючи норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) суд встановив таке.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.п. «а» п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Згідно з п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз положень податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення встановлено статтями 138, 139 ПК України.

Згідно з п. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, недійсними суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальними вимогами, додержання яких є необхідними для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Основному Законі держави - Конституції України, яка в ст. 3 найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, будуть порушувати Кримінальний кодекс України або Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись тим, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений, а саме: Конституції України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки ст. 228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватись під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді або в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Можливість такого порядку встановлення умислу сторін також прямо витікає з висновку про те, що однією з ознак правочину, що порушує публічний порядок, є заборона його нормами кримінального чи адміністративного законодавства. Ці правочини порушують виключно публічно-правові норми, які одночасно становлять правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.

А відтак, під правочини, що порушують публічний порядок, підпадають правочини, спрямовані (вчинені з умислом) на порушення публічних нормативно-правових актів: Конституції України, валютного, митного, податкового, антимонопольного та іншого публічно-правового законодавства, у якому закріплені основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи адміністративно-правовими деліктами. Це, зокрема, правочини, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб'єктами господарювання від сплати податків; незаконне відчуження або користування об'єктами права власності українського народу; правочини, спрямовані на незаконний обіг вилучених з вільного обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено; правочини, вчинені з метою порушення антимонопольного законодавства та спрямовані на зайняття забороненими видами господарської діяльності, а також інші, спрямовані на порушення публічно-правових нормативних актів.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення зазначених осіб до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами, є чинними та не визнаними у встановленому порядку недійсними.

Судом також встановлено, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Судом встановлено, що придбання позивачем товарів, а також отримання робіт безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, що направлена на отримання доходу.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність придбання товару, а також отримання виконаних робіт.

Отже, позивачем було повністю дотримано вимоги ПК України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства.

Таким чином, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до п.п.1, 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті податковим органом, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки АТ "ХАРП" №184/41-00-17/05808853 від 11.12.2013 року, а саме:

- № 0000144100 від 27.12.2013 року, яким збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 40330 грн. та нараховано штрафну санкцію 20136 грн.;

- № 0000154100 від 27.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 101475 грн. та нараховано штрафну санкцію 50737,5 грн.;

- № 0000164100 від 27.12.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року в сумі 32134 грн., липень 2013 року - 40461 грн. та серпень 2013 року - 78935 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 75765 грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 05.05.2014 року.

Суддя Н.А. Полях