Рішення

від 28.04.2014 по справі 910/4170/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4170/14 28.04.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АРПАК-УКРАЇНА» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» Простягнення 106 831,66 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Харитонова Ю.В. - дов. № б/н від 20.03.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРПАК-УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» про стягнення 100 053,25 грн. основного боргу, 3 776,81 грн. пені та 3 001,60 грн. три відсотки річних.

Ухвалою суду від 17.03.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.04.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2014 р. подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, та надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи, а також надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Судом було розглянуто та задоволено клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, у зв'язку з чим судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 28.04.2014 р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.04.2014 р. подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 100 053,25 грн. основного боргу, 5 879,30 грн. пені та 1 356,76 грн. три відсотки річних. Також представником позивача були надані письмові пояснення, в яких останній навів заперечення проти відзиву відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 28.04.2014 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.04.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРПАК-УКРАЇНА» (далі - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (далі - відповідач) був укладений договір поставки № 22 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується поставляти відповідачу поліграфічну продукцію: паперові амортизуючи вкладки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1.4 договору - поставка продукції може здійснюватись партіями.

Згідно п. 2.1 договору - найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються сторонами згідно видаткових накладних в межах строку дії даного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичної передачі разом з необхідними супровідними документам та підписання покупцем відповідного документу про прийняття цієї продукції. З цього моменту покупець набуває права власності на продукцію.

Відповідно до п. 3.6 договору, розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію, відповідно до п. 3.2 договору. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

У відповідності до п.3.1 договору датою поставки товару вважається дата передачі продукції відповідачу, яка зазначена у видатковій накладній підписаній обома сторонами.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 22 від 02.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АРПАК-УКРАЇНА» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» товар на суму 100 053,252 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВН-0000028 від 10.10.2014 на суму 87 391,15 грн., №ВН-0000033 від 19.11.2013 на суму 12 131,70 грн., №ВН-0000040 від 04.12.2013 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

За вказаними вище партіями продукція була передана позивачем уповноваженим відповідачем особам без зауважень щодо якості та кількості продукції, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та свідчать про отримання товару за вказаною вище партією представником відповідача.

В свою чергу, відповідач в порушення вимог п.п. 1.1, 3.6. договору, не здійснив оплати вартості поставленої продукції згідно вищезазначених видаткових накладних, у зв'язку з чим заборгованість становить 100 053,25 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 100 053,25 грн. основного боргу, 5 879,30 грн. пені та 1 356,76 грн. три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 22 від 02.09.2013 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Відповідно до п. 3.6 договору, розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію, відповідно до п. 3.2 договору. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно видаткових накладних № ВН-0000028 від 10.10.2014 на суму 87 391,15 грн., №ВН-0000033 від 19.11.2013 на суму 12 131,70 грн., №ВН-0000040 від 04.12.2013 р. відповідачу була поставлена продукція на суму 100 053,25 грн. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 100 053,25 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 100 053,25 грн.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись пунктом 8.6 договору поставки № 22 від 02.09.2013 р. нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 879,30грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.6 договору встановлено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 5 879,30 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРПАК-УКРАЇНА» просить суд також стягнути з відповідача 1 356,76 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 356,76 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» (місцезнаходження : 01014, м. Київ, Печерський р-н, пров. Мічуріна, 3/2, літ. А, код ЄДРПОУ 37883265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРПАК-УКРАЇНА» (місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3, код ЄДРПОУ 33362635) 100 053 (сто тисяч п'ятдесят три) грн. 25 коп. основного боргу, 5 879 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 30 коп. пені, 1 356 (одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 76 коп. три відсотки річних та 2 145 (дві тисячі сто сорок п'ять) грн. 79 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

30.04.2014 р.

Суддя Спичак О.М.