Постанова

від 07.05.2014 по справі 826/5286/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 травня 2014 року 11:03 № 826/5286/14

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Комарівська меблева фабрика» доЦентрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови №406-ЦД-1-Е від 20.03.2014

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Комарівська меблева фабрика» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №406-ЦД-1-Е від 20.03.2014.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2011 у справі №Б3/126-11 було порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Комарівська меблева фабрика» (зазначену обставину встановлено з ухвали, зазначеної нижче).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2013 призначено керуючим санацією боржника - ВАТ «Комарівська меблева фабрика» - арбітражного керуючого Стецину І.В.

06.03.2014 уповноваженою особою Комісії - начальником управління корпоративних фінансів та звітності Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Алексейчук Р.В. складено акт №373-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів. Зазначеним актом встановлено ознаки порушення ВАТ «Комарівська меблева фабрика» вимог п.10 ст.8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме невиконання розпорядження №3109-ЦД-1-Е від 28.11.2013 про усунення порушень законодавства про цінні папери (термін виконання до 28.01.2014). Розпорядження виносилось у зв'язку з порушенням вимог ст.20 Закону України «Про акціонерні товариства» та ст.6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а саме нездійснення емітентом переведення випуску акцій документарної у бездокументарну форму існування.

20.03.2014 уповноваженою особою Комісії - директором Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Жупаненком В.М. винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №406-ЦД-1-Е, якою за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №3109-ЦД-1-Е від 28.11.2013 накладено на позивача штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Також постановлено винести у відношенні ВАТ «Комарівська меблева фабрика» розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Позовні вимоги мотивовані тим, що керуючий санацією позивача не наділений повноваженнями одноособово приймати рішення про зміну форми існування акцій боржника. В той же час, повноваження органів управління ВАТ «Комарівська меблева фабрика», зокрема загальних зборів акціонерного товариства, до виключної компетенції яких належить прийняття рішення про форму існування акцій, - припинені в силу вимог закону. Відповідач, при винесенні оскаржуваної постанови, не врахував подані позивачем письмові пояснення щодо неможливості виконання вимог розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери у зв'язку із введенням Господарським судом Київської області процедури санації ВАТ «Комарівська меблева фабрика».

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 №448/96-ВР (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №448).

Державне регулювання ринку цінних паперів, відповідно до ст. 1 вказаного Закону, - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону №448, основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, зокрема, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право:

- надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства;

- накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (п.10, 14 ч.1 ст.8 Закону №448).

Відповідно до ст.11 Закону №448, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за: невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480-ІV, передбачено, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акції існують виключно в бездокументарній формі.

Згідно із ст.20 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514- VІ, усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Частиною 2 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить:

- прийняття рішення про форму існування акцій.

В той же час, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань» від 02.10.2012 №5405- VІ передбачено наступне.

У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 32 - 33, ст. 413):

5) у розділі X "Прикінцеві та перехідні положення":

доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1. Положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Закон України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"" набрав чинності 19.01.2013, тому, зважаючи на те, що Господарським судом Київської області провадження у справі №Б3/126-11 про банкрутство порушено 30.09.2011, провадження у справі здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яка діяла до 19.01.2013 (далі - зазначений Закон у вказаній редакції йменується Закон №2343).

Частиною 4 статті 17 Закону №2343 передбачено, що з дня винесення ухвали про санацію:

- припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.

Таким чином, зважаючи на те, що повноваження органів управління боржника - юридичної особи з дня винесення ухвали про санацію припиняються та передаються керуючому санацією, останній уповноважений, зокрема, і приймати рішення про форму існування акцій.

Вказане спростовує доводи позивача про відсутність можливості виконати розпорядження №3109-ЦД-1-Е від 28.11.2013 про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Тому, підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №406-ЦД-1-Е від 20.03.2014, - відсутні.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України, не довів суду обставин, які можуть бути підставою для задоволення позову.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на вимоги ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивачем при поданні позову сплачено 182,70 грн.

Згідно з вказаною нормою, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, решта суми судового збору (мінімальної ставки, встановленої на момент подання позову) підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути решту суми судового збору з Відкритого акціонерного товариства «Комарівська меблева фабрика» (код ЄДРПОУ 05509317) на користь Державного бюджету України в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп., зарахувавши їх за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 08.05.2014.