Постанова

від 30.04.2014 по справі 820/14135/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 р. Справа № 820/14135/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за апеляційною скаргою Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

У с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом яким просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача - Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області Стойка І.В. (далі по тексту - відповідач, Державний кадастровий реєстратор) № РВ-6300127982013 від 31.08.2013 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру України;

- зобов'язати Державного кадастрового реєстратора внести до Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки площею загальною площею про 2,1174 га. (рілля) контур №23 ділянка НОМЕР_1, кадастровий № 6320286000:04:000:0111 розташованої на території П'ятигорської сільської ради, Балаклійського району Харківської області, наданої ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва особистого селянського господарства на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 774477 від 05.09.2002 року та здійснити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в рішенні № РВ-6300127982013 від 31.08.2013 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру України відповідач не вказав жодної конкретної норми закону або актів законодавства України, щоб дозволяли б відмовити у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Тому, на думку позивача, дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а дані щодо земельної ділянки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі:

- визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора № РВ-6300127982013 від 31.08.2013 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру України;

- зобов'язано відповідача внести до Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки площею загальною площею про 2,1174 га. (рілля) контур №23 ділянка НОМЕР_1, кадастровий № 6320286000:04:000:0111 розташованої на території П'ятигорської сільської ради, Балаклійського району Харківської області, наданої ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва особистого селянського господарства на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 774477 від 05.09.2002 року та здійснити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що відповідачем неправомірно здійснено відмову позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки останнім були надані всі документи на вимогу ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», а оскаржуване рішення відповідача, взагалі не містить жодних посилань на підстави, що визначені законом як обставини для прийняття рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Державний кадастровий реєстратор Стойка І.В., посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Апеляційна скарга вмотивована правомірністю прийнятого рішення № РВ-6300127982013 від 31.08.2013 року, оскільки в межах земельної ділянки площею 2,1174 га, яка знаходиться на території П'ятигорської сільської ради знаходиться земельна ділянка площею 0,0812 га, яка відноситься до земель державного лісового господарства, що згідно п. 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 є підставою для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку.

Відповідач не погоджується з посиланнями суду на те, що ані в технічній документації із землеустрою, ані в Державному акті на право приватної власності на землю від 05.09.2002 року серія Р2 № 774477 не зазначено суміжним користувачем - держлісгосп, оскільки між спірною земельною ділянкою площею 2,1174 га та землями держлісгоспу, як вбачається з проекту відведення земельних ділянок (паїв) громадянам П'ятигорської сільської ради Балаклійського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, запроектовані польові шляхи, а тому суміжним землекористувачем може бути лише П'ятигорська сільська рада, як зазначено в Державному акті на право приватної власності на землю від 05.09.2002 року серія Р2 № 774477.

Крім того, Державний кадастровий реєстратор зазначає, що не мала можливості з'явитися в судове засідання, що було призначено 22.01.2014 року (день прийняття постанови по справі № 820/14135/13-а) та надати усні та письмові пояснення в обґрунтування правової позиції по справі, оскільки судова повістка-повідомлення по справі надійшла до Відділу Держземагентства у Балаклійському районі значно пізніше.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 3 ст. 5 цього Закону встановлено, що порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року N 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 73 Порядку ведення Державного земельного кадастру державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, зокрема, розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

Згідно п. 74 Порядку ведення Державного земельного кадастру Державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність:

1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів);

2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1;

3) даним документації із землеустрою та оцінки земель.

Пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.

Згідно п. 109 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє:

1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;

2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

Відповідно до п.п. 77, 79 Порядку ведення Державного земельного кадастру у разі невідповідності електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку, Державний кадастровий реєстратор:

1) складає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру протокол проведення перевірки електронного документа за формою згідно з додатком 16;

2) повертає заявникові документацію із землеустрою та оцінки земель без позначки, зазначеної у пункті 75 цього Порядку, разом з електронним документом, протоколом його перевірки та іншими документами, крім документа, що підтверджує оплату послуг з внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, для виправлення зазначених у протоколі проведення перевірки електронного документа помилок та подання документів разом з цим протоколом для проведення повторної перевірки.

Розгляд доопрацьованого електронного документа, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель, здійснюється у разі повторного звернення заявника відповідно до пунктів 66 - 78 цього Порядку.

Відповідно до частини п'ятої статті 38 Закону України «Про державний земельний кадастр» на отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право зокрема спадкоємці власника та користувача земельної ділянки або уповноважені ними особи.

Судом встановлено, що 05.09.2002 року головою П'ятигорської селищної ради народних депутатів ОСОБА_4 виданий Державний акт на право приватної власності на землю (серії Р2 № 774477), а саме, - на земельну ділянку, площею 2,1174 га. в межах згідно із планом, рілля, контур № 23, ділянка НОМЕР_1, кадастровий номер 6320286000:04:000:0111, яка розташована на території П'ятигорської сільської ради Балаклійського району Харківської області. Землю передано для введення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 710 (а.с. 19).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкоємцем вищезазначеного майна є ОСОБА_2, який звернувся до Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області з приводу оформлення спадщини (а.с. 18).

Згідно з пунктом 2 Розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - далі (технічна документація) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

04.07.2013 року замовником - ОСОБА_2 та виконавцем - ПП «Землевпорядник», відповідно, затверджено і погоджено технічне завдання на виконання робіт по розробленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вищезазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с. 9-15).

31.08.2013 року позивач звернувся до відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області з заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, загальною площею про 2.1174 га. (рілля), контур № 23 ділянка НОМЕР_1, кадастровий № 6320286000:04:000:0111, що розташована на території П'ятигорської сільської ради, Балаклійського району Харківської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 №774477 від 05.09.2002 року.

ОСОБА_2 надано документи, що визначені ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр»: заява за встановленою формою; оригінал технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості; файл ХМL на магнітному для внесення відомостей до Державного земельного кадастру; квитанції про оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

31.08.2013 року відповідачем прийнято рішення №РВ-6300127982013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у зв'язку з невідповідністю поданих ОСОБА_2 документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру. Заявникові запропоновано уточнити місце розташування земельної ділянки відносно земель держлісгоспу та внести відповідні зміни (а.с. 21).

Погоджуючись із загальним висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача № РВ-6300127982013 від 31.08.2013 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; - подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; - невідповідність поданих документів вимогам законодавства; - знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що відсутність обґрунтування, тобто відсутність в оскаржуваному рішенні жодного посилання на те, в чому полягає невідповідність поданих позивачем документів вимогам чинного законодавства, яких саме норм законодавства, чим це підтверджується, тощо, є підставою для висновку про те, що відповідач, приймаючи зазначене рішення, діяв не у спосіб, передбачений Законом України «Про державний земельний кадастр».

Оскільки судом обґрунтовано встановлена невідповідність законодавству винесеного відповідачем рішення, вимоги щодо скасування зазначеного рішення були задоволені обґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідача внести до Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки площею загальною площею про 2,1174 га. (рілля) контур №23 ділянка НОМЕР_1, кадастровий № 6320286000:04:000:0111 розташованої на території П'ятигорської сільської ради, Балаклійського району Харківської області, наданої ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 774477 від 05.09.2002 року та здійснити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки.

Так, із апеляційної скарги Державного кадастрового реєстратора Стойка І.В. вбачається, що при здійсненні нею автоматизованої перевірки електронного документа на відповідність наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів), даним документації із землеустрою, що надана позивачем, виявлено розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, частини іншої земельної ділянки - земельної ділянки, площею 812.075 кв.м., що знаходиться в межах земель держлісгоспу (а.с. 23, 51).

Колегія суддів вважає, що в даному випадку факт прийняття відповідачем протиправного рішення не може вважатися автоматичною підставою для зобов'язання такого відповідача здійснити державну реєстрацію земельної ділянки судовим рішенням.

Зобов'язуючи відповідача внести до Державного земельного кадастру передбачені Законом України «Про державний земельний кадастр» відомості про формування земельної ділянки, площею 2,1174 га. (ріллі), кадастровий № 6320286000:04:000:0111, яка розташована на території П'ятигорської сільської ради, Балаклійського району Харківської області, та надана 05.09.2022 року ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 774477, суд фактично перебрав на себе функції Державного кадастрового реєстратора, оскільки питання можливості чи неможливості здійснення державної реєстрації зазначеної земельної ділянки при наявності розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, частини іншої земельної ділянки, державним реєстратором не розглядалась, а відтак оцінка цим обставинам не могла бути надана і судом. Проте зазначені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою.

Що стосується посиланнь апелянта на те, що вона не мала можливості з'явитися в судове засідання, що було призначено 22.01.2014 року (день прийняття постанови по справі № 820/14135/13-а) та надати усні та письмові пояснення в обґрунтування правової позиції по справі, оскільки судова повістка-повідомлення по справі надійшла до Відділу Держземагентства у Балаклійському районі значно пізніше колегія суддів зазначає, що згідно зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27) судова повістка та копія позовної заяви з додатками отримана Державним кадастровим реєстратором 09.01.2014 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування оскаржуваного судового рішення, - про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача внести до Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки площею загальною площею про 2,1174 га. (рілля) контур № 23 ділянка НОМЕР_1, кадастровий № 6320286000:04:000:0111 розташованої на території П'ятигорської сільської ради, Балаклійського району Харківської області, наданої ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва особистого селянського господарства на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 774477 від 05.09.2002 року та здійснити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволені даних позовних вимог. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року слід залишити без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 200, 202 ч. 1 п.п. 1, 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Балаклійському районі Харківської області Стойки Інни Василівни внести до Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки площею загальною площею про 2,1174 га. (рілля) контур № 23 ділянка НОМЕР_1, кадастровий № 6320286000:04:000:0111 розташованої на території П'ятигорської сільської ради, Балаклійського району Харківської області, наданої ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва особистого селянського господарства на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 774477 від 05.09.2002 року та здійснити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволені даних позовних вимог ОСОБА_2.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року - залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 травня 2014 року.