Рішення

від 07.05.2014 по справі 912/821/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 рокуСправа № 912/821/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/821/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД", м. Кіровоград

до відповідача: фермерського господарства "Медовий сад", Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 84039,51 грн.

Представники сторін:

від позивача - Данільченко Ю.В., довіреність від 13.08.2013 б/н;

від відповідача - Суровицький С.М., витяг з угоди від 14.04.2014;

третя особа - ОСОБА_3, витяг з угоди від 14.04.2014.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" (надалі - ТОВ "Агросила ЛТД") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства "Медовий сад" (надалі - ФГ "Медовий сад") заборгованості по договору купівлі-продажу насіннєвого матеріалу № 31 від 16.05.2012 в розмірі 86977,00 грн., з яких: 66603,00 грн. - основний борг, 20374,07 грн. - нараховані відсотки, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 31 від 16.05.2012 року щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

Позивачем 29.04.2014 надано пояснення, за змістом яких позивач просить стягнути з відповідача 66603,00 грн. основного боргу та 17436,51 грн. нарахованих процентів за користування грошовими коштами відповідно до статей 536, 694 ЦК України.

Дана заява фактично є заявою про зменшення позовних вимог та приймається господарським судом до розгляду.

Відповідачем 07.04.2014 року подано клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача, а саме фізичної особи - ОСОБА_1 та відзив на позов, за змістом якого відповідач просить направити справу за підсудністю - в Кіровський районний суд м. Кіровограда, або припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Ухвалою від 16.04.2014 в задоволенні клопотання про залучення іншого відповідача відмовлено, однак на підставі статті 27 ГПК України, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу ОСОБА_1.

Крім того, представник відповідача та третьої особи, погодився з наявністю суми основного боргу в розмірі 66603,00 грн. однак заперечив позовні вимоги в частині стягнення 17436,51 грн. процентів посилаючись на те, що стягнення процентів було предметом розгляду цивільної справи у місцевому суді м. Кіровограда, позивачем неправильно здійснено розрахунок і їх нарахування є необґрунтованим.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.04.2014 по 07.05.2014.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2012 року між ТОВ "Агросила ЛТД" (Продавець) та ФГ "Медовий сад" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу насіннєвого матеріалу №31 від 16.05.2012 (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1 Договору продавець ТОВ "Агросила ЛТД" зобов'язався передати, а покупець ФГ "Медовий сад" зобов'язався прийняти та сплатити вартість посівного матеріалу відповідно до умов договору та специфікацій до нього.

На виконання договору позивач відпустив відповідачу насіння соняшнику на загальну суму 54278,00 грн., відповідно до видаткової накладної № 49 від 16.05.2012 року (а.с.13) та насіння кукурудзи на загальну суму 12325,00 грн., відповідно до видаткової накладної № 54 від 21.05.2012 року (а.с.12).

Таким чином, загальна сума поставленого товару за договором склала 66603,00 грн.

Дану заборгованість відповідач не оплатив, відповідних доказів оплати не надав.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно визначення, наведеного у ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно п. 4.1 Договору умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються в специфікаціях до договору.

Сторони підписали дві специфікації до договору, а саме специфікація № 1 від 16.05.2012 та специфікація № 2 від 21.05.2012.

В специфікаціях до договору визначено, що покупець згідно умов даного договору, повинен в строк до 30.06.2012 перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості товару, вказаному у специфікації. На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу, з наступним графіком його сплати: 50% від суми вартості всього товару по специфікації покупець має сплатити до 30.09.2012 року.

Під час розгляду справи по суті, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 66603,00 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Кіровським районним судом м. Кіровограда 30.10.2013 винесено рішення у справі за позовом ТОВ "Агросила ЛТД" до ОСОБА_1, який був поручителем по договору від 16.05.2012 № 31, та стягнуто з останнього основний борг в розмірі 66603,00 грн., 35% за користування чужими грошовими коштами в сумі 2937,56 грн., штраф в розмірі 30000,00 грн. та 995,40 грн. судового збору.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 21.01.2014 рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.10.2013 в частині стягнення основного боргу в розмірі 66603,00 грн. та стягнення судового збору скасовано (як вбачається зі змісту рішення - сума основного боргу не заявлялась).

Тобто, з поручителя по договору від 16.05.2012 № 31 ОСОБА_1, сума основного боргу стягнута не була.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

З урахуванням вказаного, а також тої обставини, що відповідачем у справі факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Агросила ЛТД" про стягнення суми основного боргу в розмірі 66603,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки в порушення умов договору відповідачем не оплачено поставлений ТОВ "Агросила ЛТД" товар, позивач посилаючись на п. 7.3 договору та статті 536 та 694 ЦК України заявив до стягнення з відповідача 17436,51 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами (позивач зменшив суму позову в цій частині на 2937,56 грн., так як вона була стягнута рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда з поручителя по договору від 16.05.2012 № 31 ОСОБА_1).

Вирішуючи спір в цій частині господарський суд враховує наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.7.3 договору, якщо покупець, згідно умов оплати, не перерахує до дати передачі товару на поточний рахунок продавця суму обумовленої попередньої оплати у розмірі вказаному у специфікаціях, то на суму несплаченої попередньої оплати нараховується 35% річних за користування чужими грошовими коштами.

Даний пункт договору передбачає, що відповідальність у вигляді сплати річних настає у тому випадку, якщо покупець не перерахує суму попередньої оплати до дати поставки товару.

Договором на покупця може покладатися обов'язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем.

Так як товар поставлено 16 та 21 травня 2012 року, тобто в день підписання специфікацій, в яких згідно п. 4.1 договору визначаються порядок та строки здійснення платежів, то це виключає можливість виконання відповідачем умов пункту 7.3 договору в частині здійснення попередньої оплати.

Договір передбачає, що право власності на товар переходить покупцеві в момент передачі товару покупцем але з відстроченням часу погашення заборгованості під процент, відтак даний договір містить ознаки товарного кредиту.

Тобто, в даному випадку, виходячи з конкретних дій сторін по поставці товару, товар продано в кредит з умовою про розстрочення платежу: 50% до 30.06.2012, 50% до 30.09.2012.

Ч. 1, 3 ст. 695 ЦК України встановлено, що договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу.

Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 5 статті 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

В силу вимог ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, дії сторін по поставці товару в день підписання специфікацій виключили можливість проведення відповідачем попередньої оплати до 30.06.2012 року, а відтак неможливо і застосування наслідків, передбачених пунктом 7.3 договору у вигляді сплати процентів річних на суму несплаченої попередньої оплати до дня передачі товару.

Із нормами статей 694 та 536 ЦК України, на які поряд із пунктом 7.3 договору посилається позивач, узгоджується інший пункт договору, а саме 7.2.

Відтак, господарський суд, відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 35% річних у розмірі 17436,51 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Медовий сад" (Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, ідентифікаційний код 32777344) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" (25031, м. Кіровоград, вул. Г.Сталінграда, 30, к.1, оф.69 код 36653985) - 66603,00 грн. основної заборгованості, а також 1447,90 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.05.2014.

Суддя В.Г. Кабакова