Рішення

від 05.05.2014 по справі 926/334/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2014 р. Справа № 926/334/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СУШИЯ»

до приватного підприємства «Монарх Буд»

про стягнення заборгованості в сумі 77 488,16 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СУШИЯ», м. Київ, звернулося з позовом до приватного підприємства «Монарх Буд», м. Чернівці, про стягнення заборгованості в сумі 77 488,16 грн., в тому числі: 71721,00 грн. основного боргу, 1078,76 грн. 3 % річних та 4688,40 грн. пені.

Позов мотивується тим, що 07.05.2013 між сторонами було укладено договір підряду № 07/05/2013/1. Згідно пункту 1.1 договору замовник (позивач) доручив а підрядник (відповідач) на свій власний ризик зобов'язався здійснити виконання робіт по улаштуванню літньої площадки «СУШИЯ» в ТРЦ «Майдан», який знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 71. Пунктом 3.1 договору сторони погодили суму договору яка становить 93802,00 грн. та включає в себе вартість матеріалів і робіт. Згідно пункту 9.1 замовник здійснює оплату поетапно: перший платіж у розмірі 71721,00 грн. на придбання матеріалів, замовник здійснює протягом п'яти банківських днів з дати підписання договору; другий платіж (остаточний розрахунок) в розмірі 22081,00 грн. замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом п'яти банківських днів після завершення всього об'єму робіт і підписання акту приймання виконаних робіт. Свої зобов'язання за договором замовник (позивач) виконав у повному обсязі сплативши відповідачу 71721,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 329584 від 14.05.2013 на суму 46901,00 грн. та платіжним дорученням № 330993 від 16.05.2013 на суму 24820,00 грн. Однак, відповідач до виконання робіт не приступив, а тому за неналежне виконання умов договору відповідачем, позивач відповідно до пункту 12.4 договору, окрім суми основного боргу також просить суд стягнути 3 % річних за період 06.08.2013 - 04.02.2014 в сумі 1078,76 грн. та пеню за аналогічний період в сумі 4688,40 грн.

09.04.2014 від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких позивач уточнює, що стягнення суми позову слід здійснювати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Вказані письмові пояснення прийняті судом, а тому позов розглядається в уточненій позивачем редакції.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача, востаннє 24.04.2014 розгляд справи відкладено на 05.05.2014.

Сторони, які були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини їх неявки суд не повідомили. Водночас, відповідач вимоги суду викладені в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.03.2014 без поважних причин не виконав та був попереджений судом, що у випадку невиконання вимог суду та/або неявки його представника у наступне судове засідання справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У зв'язку з цим розгляд справи відбувається без участі представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

07.05.2013 між сторонами було укладено договір підряду № 07/05/2013/1 (далі - Договір), згідно умов якого замовник (позивач) доручив а підрядник (відповідач) на свій власний ризик зобов'язався здійснити виконання робіт по улаштуванню літньої площадки «СУШИЯ» в ТРЦ «Майдан», який знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 71.

Відповідно до пункту 3.1 договору сторони погодили суму договору яка становить 93802,00 грн. та включає в себе вартість матеріалів і робіт.

Згідно пункту 9.1 договору позивач зобов'язався здійснювати оплату поетапно: перший платіж у розмірі 71721,00 грн. на придбання матеріалів, замовник здійснює протягом п'яти банківських днів з дати підписання договору; другий платіж (остаточний розрахунок) в розмірі 22081,00 грн. замовник перераховує на поточний рахунок підрядника протягом п'яти банківських днів після завершення всього об'єму робіт і підписання акту приймання виконаних робіт.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі сплативши відповідачу перший платіж у сумі 71721,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 329584 від 14.05.2013 на суму 46901,00 грн. та платіжним дорученням № 330993 від 16.05.2013 на суму 24820,00 грн. Однак, відповідач так і не приступив до виконання робіт.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини другої статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

В силу частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини другої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Крім того, пунктом 13.2 Договору передбачено право позивача на одностороннє розірвання договору, якщо відповідач не розпочав виконання робіт протягом 5 днів з 07.05.2013, або, якщо відповідач допустив відставання темпів виконання робіт чи здавання робіт від передбачених графіком на 7 календарних днів і більше.

З матеріалів справи видно та встановлено судом, що 26.07.2013 позивач направив рекомендованим листом з описом вкладеного на адресу відповідача письмову відмову від договору підряду та вимогою про повернення передоплати за Договором.

Отже, повідомлення позивача про відмову від Договору та вимогою про повернення раніше сплаченої за Договором передоплати слід вважати пред'явленим відповідачу.

Враховуючи, що одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення статей 653, 849 Цивільного кодексу України та пункту 13.2 Договору, не потребує узгодження з відповідачем (підрядником), то Договір є припиненим.

В силу статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Крім того, пунктом 12.6 Договору передбачено, якщо договір припиняється з вини підрядника, замовник має право вимагати повернення передоплати, за виключенням вартості проведених робіт або наданих послуг.

Таким чином, беручи до уваги припинення дії Договору та у зв'язку з цим припинення зобов'язань сторін за ним, судом встановлено факт невиконання відповідачем обумовлених договором робіт, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми передоплати у розмірі 71721,00 грн.

Згідно пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав ані доказів виконання робіт за Договором, ані доказів повернення передоплати.

Нараховані позивачем відсотки річних не підлягають відшкодуванню, оскільки стягнення з відповідача суми попередньої оплати не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 1214 Цивільного кодексу України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього кодексу, якщо такі проценти встановлені Договором, або законом.

Проте, розмір процентів за користування чужими коштами в даному Договорі не передбачено, а в позовних вимогах позивач просить застосувати статтю 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення з відповідача 3 % річних.

Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 по справі № 5011-42/13539-2012.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Згідно із частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною першою статті 548 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до положень частини другої статті 1214 Цивільного кодексу України правовим наслідком безпідставного одержання чи збереження грошей є нарахування процентів за користування ними.

Таким чином, оскільки на момент звернення з даним позовом до суду між сторонами відсутні договірні зобов'язання, безпідставною є вимога позивача про стягнення пені.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судовий збір слід покласти на відповідача, винного в доведенні розгляду спору в судовому порядку, пропорційно сумі задоволеного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Монарх Буд» (м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, буд. 22, кв. 7, ідентифікаційний код 35754047) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СУШИЯ» (м. Київ, вул. Московська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 35266336) заборгованість в сумі 71 721,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 691,02 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 08.05.2014.

Суддя В. Байталюк