Ухвала

від 08.05.2014 по справі 314/1792/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/1709/14 Головуючий у 1-й інстанції: Беспалько Т.Д.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.,

суддів: Краснокутської О.М.

Сапун О.А.,

при секретарі: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» про визнання договору оренди землі недійсним, -

ВСТАНОВИЛА :

08 квітня 2013 року ПП ОСОБА_2 звернувся до суду с позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Компанія Фенікс 2009» про визнання договору оренди землі недійсним з підстав, передбачених статтями 203,215 ЦК України.

Зазначав, що 07 серпня 2004 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 17 строком на десять років - до 07 серпня 2014 року. Договір є діючим, у встановленому законом порядку його дію не припинено.

В березні 2013 року йому стало відомо, що 25 травня 2005 року орендодавець, не розірвавши існуючий договір, уклав іще один договір оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009», який 28 грудня 2012 року був зареєстрований відділом Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області за № 2321500042635.

Оскільки, такі дії відповідачів порушують його права, як землекористувача за договором оренди, просив визнати спірну угоду недійсною.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2014 року позов задоволено.

Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди землі від 25 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія Фенікс 2009», зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Компанія Фенікс 2009» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду наданим доказам, просить рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судове засідання апеляційного суду, призначеного на 07 травня 2014 року, ОСОБА_3, представник ТОВ «Компанія Фенікс 2009» не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і заздалегідь - 11 квітня 2014 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідачка про причини неявки суд не сповістила.

07 травня 2014 року від представника ТОВ «Компанія Фенікс 2009» надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням. Документів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання суду не надав.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 заперечує проти відкладення розгляду справи.

За змістом статті 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Отже, апеляційна інстанція відкладає розгляд справи не завжди коли про це є заява сторони, а лише коли повідомлені нею причини неявки визнані судом поважними.

Частиною 4 статті 27 ЦПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, додаткові документи від сторін не витребувались, з урахуванням особливостей апеляційного розгляду скарги і беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, а також виходячи з того, що представництво юридичної особи не пов'язується з конкретною особою і керівник товариства міг забезпечити явку до суду іншого представника або з'явитися особисто, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за відсутності осіб, що не з'явилися.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду Запорізької області доповідь судді, вислухавши поряснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення спірного договору оренди земельна ділянка перебувала у користуванні ПП ОСОБА_2 за попереднім договором оренди, який в установленому законом порядку не розірвано, не припинено та не визнано недійсним, і дійшов висновку про порушене право позивача на користування земельною ділянкою як орендаря.

Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і вимогам діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про оренду землі" ( в редакції закону на час укладення договору від 03.04.2009 року) договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі частини 1 статті 210, частини 3 статті 640 ЦК України, частини 2 статті 125 Земельного Кодексу України та статті 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу статті 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельним ресурсам покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок. Не зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не є укладеним.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Встановлено, що ОСОБА_3 являється власником 5,7769 га земельної ділянки, розташованої на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області ( а. с.10-11 ).

07 серпня 2004 року відповідачка (орендодавець) передала належну їй земельну ділянку в оренду Приватному підприємцю ОСОБА_2 (орендар) терміном на 10 років, про що сторони уклали відповідний договір № 17 і зареєстрували його 25 вересня 2004 року за № 57 у Запорізькій регіональній філії ДП центр Державного земельного кадастру, як то передбачено Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.1998 року №2073 ( а. с. 6-8,63-64 ).

03 жовтня 2004 року земельна ділянка була фактично передана у користування орендарю, який на виконання умов договору оренди виплачував орендодавцю оговорену договором орендну плату ( а. с. 9-11,47-49 ).

Незважаючи на викладене, 25 травня 2010 року ОСОБА_3 уклала спірний договір оренди з новим орендарем ТОВ «Компанія Фенікс 2009» і зареєструвала його 28 грудня 2012 року у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 2321500042635 ( а. с. 12-19 ).

В силу частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частин 1-3,5,6 статті 203 цього кодексу.

Згідно роз'яснень, викладених у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Оскільки в установленому законом порядку дія договору оренди № 17 від 07 серпня 2004 року не припинена, договір не розірвано і не визнано недійсним, Приватний підприємець є землекористувачем спірної земельної ділянки і має право в установленому законом порядку вимагати захисту свого порушеного права у відповідності з приписами статті 396 ЦК України, в тому числі у обраний ним спосіб.

Питання укладення та розірвання договору оренди спірної земельної ділянки було предметом розгляду у судових інстанціях, в тому числі і касаційного суду ( а. с. 30-31 ).

За останнім рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2013 року суд також не дійшов висновку, що первісний договір оренди землі був розірваний ( а. с. 39 ).

Встановлені обставин у цій справі є преюдиційними щодо чинності договору оренди спільної земельної ділянки укладеного між приватним підприємцем та ОСОБА_3 (частина 3 статті 61 ЦПК України).

Аргументи апеляційної скарги про те, що позивачем неналежним чином виконувалися умови договору оренди від 07 серпня 2004 року не являються підставою для відмови ПП ОСОБА_2 у задоволенні вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами 25 травня 2010 року.

Порушення норм статті 21 ЦПК України також не виявлені.

Зважаючи на викладене, рішення суду відповідає матеріалам справи, узгоджується з нормами матеріального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: