Постанова

від 05.05.2014 по справі 812/9522/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року справа №812/9522/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Шахтобудівне управління № 2» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі № 812/9522/13-а за позовом Закритого акціонерного товариства «Шахтобудівне управління № 2» до Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції про скасування постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2013 року ВП № 38550251 та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 12.11.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції від 18.09.2013 року про арешт коштів боржника в сумі 47170,30 грн. та зобов'язати відповідача зняти арешт з коштів позивача на вказану суму.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі № 812/9522/13-а у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Шахтобудівне управління № 2» відмовлено повністю.

Не погодившись з зазначеною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на ст. 4, 6 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року та зазначає, що відповідач, отримавши лист позивача від 26.06.2013 року, всупереч вимогам Закону № 606 не прийняв постанови про зупинення виконавчого провадження або його закриття, натомість продовжував вчиняти протиправні дії стосовно позивача.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі № 812/3081/13-а, заяву Закритого акціонерного товариства «Шахтобудівне управління № 2» про розстрочення виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Шахтобудівне управління № 2» про стягнення боргу по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсії за списком № 2 у сумі 47170,30 грн. за період з 01.12.2012 року по 25.03.2013 року - задоволено. Розстрочено виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі № 812/3081/13-а у сумі 47170,30 грн. за період з 01.12.2012 року по 25.03.2013 року строком на три місяці починаючи з 01 травня 2013 року по 31 липня 2013 року включно, шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 15723,43 грн. щомісячно та сплатою у липні 2013 року заборгованості в сумі 15723,44 грн. (а.с. 6-7).

18.06.2013 року на виконання до Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції надійшов виконавчий лист № 812/3081/13-а від 29.04.2013 року, який видано Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення з ЗАТ «Шахтобудівне управління № 2» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області заборгованості у сумі 47 170,30 грн.

19.06.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 38550251 з примусового виконання вказано виконавчого листа. У вказаному листі було постановлено боржнику добровільно сплати заборгованість у строк семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Вказану постанову отримано позивачем 25.06.2013 року (а.с. 22).

26.06.2013 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 26.06.2013 року № 65, яким повідомлено, що 22.05.2013 року ухвалою суду було розстрочено виконання судового рішення про стягнення боргу в сумі 47 170,30 грн. строком на три місяця з травня по липень 2013 року. Борг за травень 2013 року в сумі 15 723,44 грн. сплачено. На підтвердження сплаченої суми в розмірі 15 723,44 грн. позивач надав платіжні доручення № 55 від 20.05.2013 року на суму 5000,00 грн.; № 56 від 22.05.2013 на суму 6804,86 грн.; № 59 від 31.05.2013 на суму 3918,58 грн. (а.с. 5-8).

18.09.2013 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції у ВП № 38550251 було накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках: № 2600637997301, № 2604037997301, та всі інші рахунки в ПАТ «Енергобанк», МФО 300272 ЗАТ «Шахтобудівне управління № 2». Згідно супровідного листа від 26.09.2013 року за вих. № 18488 копія постанови була направлена сторонам виконавчого провадження (а.с. 9, 10, 11).

Після отримання вказаної копії постанови позивач 21.10.2013 року за вих. № 99 спрямував лист на адресу виконавчої служби, в якому повідомив про те, що листом від 26.06.2013 року він повідомляв відповідача про надання судом розстрочки на погашення боргу на травень-липень 2013 року. Крім того, позивач повідомив про повне погашення розстроченого на підставі ухвали суду боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 67 від 02.07.2013 року; № 71 від 11.07.2013 року; № 78 від 22.07.2013 року (а.с. 12,13).

24.10.2013 року у зв'язку з документальним підтвердженням боржника про повне виконання рішення суду відповідачем прийнята постанова про зняття арешту з коштів боржника (а.с. 52).

24.10.2013 року відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 27).

Суть спору полягає у правомірності прийняття постанови від 18.09.2013 року про арешт коштів боржника державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, послався на ту обставину, що позивачем не було у визначений частиною 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (далі Закон № 606) своєчасно повідомлено державного виконавця про повне погашення заборгованості, стягнутої за рішенням суду чи про наявність ухвали суду про розстрочення сплати боргу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 7 статті 12 Закону № 606 особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 606 сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження.

Частиною 4 ст. 36 Закону № 606 встановлено, що рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 37 Закону № 606 передбачено обов'язкове зупинення виконавчого провадження у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Пунктом 3.4.3. Інструкції з організації примусового виконання рішення, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, передбачено, що у разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Постанова про стягнення виконавчого збору в такому разі виноситься у розмірі десяти відсотків суми, яка підлягає примусовому стягненню.

Отже, за приписами ч. 4 ст. 257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішується судом, якщо інше не встановлено законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2013 року позивач, отримавши 25.06.2013 року копію постанови про відкриття виконавчого провадження, наступного дня повідомив виконавчий орган - відповідача у справі - про наявність ухвали суду стосовно розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року, виконавчий лист за якою знаходився на виконанні у відповідача. Крім того позивач повідомив про часткову сплату боргу та на підтвердження чого надав копії платіжних доручень. Даний факт підтверджується штампом відповідача на копії повідомлення з позначенням дати - 26.06.2013 року, тобто, точно виконав обов'язок, зазначений у ч. 5 ст. 12 Закону № 606 (а.с. 5,8).

Але відповідач всупереч нормам Закону № 606 не провів жодних дій по зупиненню примусового виконання. Більше того, виніс постанову про арешт коштів боржника коли судове рішення було виконано з урахуванням ухвали суду про розстрочення стягнутого боргу.

Суд першої інстанції мотивував відмову у задоволенні позову і тим, що на момент розгляду справи відповідач прийняв постанову про зняття арешту з коштів позивача і тому відсутні підстави вважати порушеними його права.

З таким твердженням суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися через те, що права позивача були порушені саме на час прийняття оспорюваної постанови державної виконавчої служби і негативні наслідки від неправомірного рішення суб'єкта владних повноважень спричиняються саме від часу прийняття такого рішення. А прийняття постанови про зняття арешту з коштів позивача тільки підтверджує незаконність дій відповідача.

Оскільки постанова про зняття арешту з коштів боржника була прийнята 24.01.2013 року, тобто до виникнення спору в суді, і відсутні правові наслідки від її винесення, в цій частині позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про правомірність прийняття відповідачем постанови про арешт коштів боржника є хибним, оскільки державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції при винесені оскаржуваної постанови діяв всупереч вимогам Закону № 606.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції судове рішення постановлене з частковим порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення, оскільки доводи апеляційної скарги є слушними.

Керуючись статтями 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Шахтобудівне управління № 2» у справі № 812/9522/13-а - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі № 812/9522/13-а - скасувати.

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Шахтобудівне управління № 2» до Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції про скасування постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2013 року ВП № 38550251 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції про арешт коштів, що містяться на рахунках Закритого акціонерного товариства «Шахтобудівне управління № 2» від 18.09.2013 року ВП № 38550251 в сумі 47170,30 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М.Міронова

Судді І.В. Юрко

А.А. Блохін