ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2014 року Справа № 910/20270/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Фролової Г.М., Ходаківської І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "БВС" на постановувід 26.02.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/20270/13 господарського суду міста Києва за позовомКомунального підприємства "Київпастранс" в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо доТовариства з обмеженою відповідальністю "БВС" простягнення 135 193,22 грн в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: Магратій Я.В. (довіреність № 06-5/15 від 02.01.2014) від відповідача:Волянський Б.Д. - директор; Собур А.К. (довіреність від 04.02.2014) В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Підченко Ю.О.) від 11.12.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді - Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В.) від 26.02.2014, у справі № 910/20270/13 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС" на користь Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо основну заборгованість з орендної плати, компенсації земельного податку та комунальних платежів в сумі 128 051,66 грн, пені в сумі 221,27 грн, три проценти річних в сумі 1 338,73 грн та судовий збір у розмірі 2 592,23 грн; у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 5 581,56 грн відмовлено.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "БВС" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та припинити провадження по справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.203, 317, 319, 327 ЦК України.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників відповідача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС", у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору №04/23-07 від 01.09.2007 про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, основної заборгованості з орендної плати, компенсації земельного податку та комунальних платежів в сумі 128 051,66 грн, пені в сумі 5 802,83 грн та трьох процентів річних у сумі 1 338,73 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.
01.09.2007 між Комунальним підприємством "Київпастранс" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БВС" (орендар) укладено Договір оренди про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №04/23-07 (Договір), відповідно до умов якого (п.1.1 Договору) орендодавець на підставі рішення Київради №526/583-1 від 21.12.2006 передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 25, для розміщення виробництва. Об'єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 314,00 кв.м в т. ч. на 2 поверсі 63,00 кв.м, на 4 поверсі 251,00 кв.м (п.2 Договору).
За змістом п.9.1 Договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.09.2007 до 30.09.2008.
Виконання орендодавцем обов'язку передати орендарю об'єкт оренди підтверджується двостороннє підписаним актом прийому-передачі звільнених орендованих приміщень від 01.09.2007 (а.с.111, т. 1).
Згідно з пунктом 3.5. Договору орендна плата сплачується Орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, але в будь-якому разі не пізніше ніж з 11 календарного дня з дати підписання цього Договору. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві .
Орендар зобов'язувався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі незалежно від своєї фінансово-господарської діяльності (п.4.2. Договору).
Відповідно до п.3.1. Договору за користування об'єктом оренди, орендар (відповідач) зобов'язувався сплачувати орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91, на дату підписання договору, становила 8 558,08 грн на місяць.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п.3.2. Договору).
Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця (п.3.7. Договору).
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п.3.4. Договору).
Вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання при будинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванні інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будинку у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями що надають такі послуги та/або на підставі виставлених розрахунків орендодавця (п.3.9. Договору).
Матеріалами справи доведено, що вартість комунальних послуг та відшкодування сум земельного податку повинна сплачуватися орендарем на підставі виставлених розрахунків орендодавця.
В порушення умов Договору відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання, а саме, не здійснювались орендні та інші платежі, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01.02.2013 по 30.09.2013, за розрахунком позивача у розмірі 128 051,66 грн.
Договір укладено відповідно до рішення Київської міської ради від 28.09.2006 №34/91, яким затверджено Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, Типовий договір про оренду майна територіальної громади міста Києва.
Відповідно до п.2 даного Порядку орендодавцями за ним є:
- органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, часток у пакетах акцій або часток у статутних фондах юридичних осіб, майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації);
- підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва (будівлі, споруди, приміщення; окреме індивідуально визначене майно).
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва" від 15.02.2002 №927 та наказу Головного управління з питань майна "Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва" від 10.04.2002 №30, нежитлові приміщення за адресою по вул. Сирецькій, 25 в м. Києві закріплено за Комунальним підприємством "Київпастранс" на праві господарського відання, та за балансоутримувачем, яким є філія Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо.
Суди цілком правомірно виходили із того, що орендодавцем за Договором є позивач, а доводи скаржника, який у спірному періоді користувався об'єктом оренди і не сплачував плати за таке користування, про відсутність у орендодавця за Договором прав власності або речових прав на передане в оренду майно, і, відповідно, права виступати орендодавцем за Договором, оскільки рішенням Київської міської ради №34/6250 від 22.09.2011 "Про затвердження положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" було визначено орендодавцями комунального майна комунальні підприємства, установи та організації щодо нерухомого майна загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів, а площа орендованих приміщень складає 314 м 2 , є помилковими з урахуванням такого.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонам.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Об'єкт оренди - переданий у користування відповідачу, прийнятий ним без зауважень; сторонами по справі досягнута згода про розмір плати за таке користування і погоджені інші істотні умови Договору, а тому у сторін виникли зобов'язання, які, в силу наведених норм закону та ст.ст.509, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, є для них обов'язковими і від яких жодна із сторін не має права відмовитися в односторонньому порядку; Договір не визнаний недійсним у судовому порядку, як такий, що суперечить закону, не є нікчемним в силу закону; до Договору не внесено змін в частині особи орендодавця; обов'язок відповідача в частині сплати орендних платежів не припиняється до моменту повернення майна за актом приймання передачі (ч.2 ст.795 ЦК України, п.3.5. Договору); заборгованість відповідача у розмірі 128 051,66 грн за період з 01.02.2013 по 30.09.2013 підтверджується за оцінкою судів також і двостороннє засвідченим сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 01.10.2013 (а.с.90-92, т.1), а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність позовних вимог у частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 128 051,66 грн.
Оскільки, судами встановлено неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором правомірним є і задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у арифметично вірному за оцінкою судів розмірі 1 338,73 грн на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, відповідно до приписів якої боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Порушення відповідачем строків оплати орендних платежів, передбачених п.п.3.5., 3.7 Договору, є порушенням зобов'язання (ст.610 ЦК України), що відповідно до ст.611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Згідно з пунктом 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 221,27 грн, згідно розрахунку позивача.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди, в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи справу розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, вірно застосували норми матеріального та процесуального права, відтак їх висновки про часткове задоволення позовних вимог є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.
Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 у справі № 910/20270/13 залишити без змін.
Головуючий-суддя С.Бакуліна
Судді Г.Фролова
І.Ходаківська
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2014 |
Оприлюднено | 12.05.2014 |
Номер документу | 38593624 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бакуліна С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні