Ухвала

від 01.04.2014 по справі 801/1000/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2014 р. м. Київ К/800/1239/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Венеція»

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року

у справі №801/3202/13-а

за позовом Приватного підприємства «Венеція» (надалі - ПП «Венеція»)

до Державної податкової інспекції у м.Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м.Алушті АРК ДПС)

про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги, скасування податкової застави на майно, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлені питання про:

- визнання протиправною та скасування вимоги №254 від 05 жовтня 2012 року на суму 27968,27грн.;

- визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1819грн. та нарахування пені по несплаті податку на прибуток у сумі 10470,68грн.;

- визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування боргу з податку на додану вартість у сумі 15652,99 грн. та нарахування пені по несплаті податку на додану вартість у сумі 12,37грн.;

- скасування податкової застави на майно, яке належить ПП "Венеція" та була сформована у зв'язку з нарахуванням податкового боргу.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2013 року позов задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом проведено планову виїзну перевірку ПП "Венеція" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

За підсумками перевірки складено акт №111/22/24509435 від 10 травня 2012 року, в якому зазначено порушення позивачем наступних вимог законодавства:

- пп.4.1.1 п.4.1 ст.4; пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5; пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ; п.135.1, п.135.2, п.135.4 ст.135; п.138.2, п.138.4, пп.138.10.6 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України , в результаті чого ПП "Венеція" завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 99192грн. та завищено податок на прибуток всього на 115704грн.;

- пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ; п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України , внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість всього на 134365грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0009222301 від 24 травня 2012 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 161838,50грн. та №0009212301 від 24 травня 2012 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 144630грн.

При цьому вказані податкові повідомлення - рішення позивачем не оскаржені у встановленому законом порядку та суми грошових зобов'язань не сплачені позивачем в повному обсязі, так ПП "Венеція" лише частково сплачено фінансові санкції з податку на прибуток у сумі 42071,50грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3016 від 01 червня 2012 року та №2996 від 24 травня 2012 року, та частково сплачені фінансові санкції з податку на додану вартість у сумі 22414грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3017 від 01 червня 2012 року та №2997 від 24 травня 2012 року.

Після цього, згідно акту перевірки №111/22/24509435 від 10 травня 2012 року, ДПІ у м.Алушті АРК ДПС зроблено розрахунок пені за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2011 року по податку на додану вартість та податку на прибуток, відповідно до якого сума пені по податку на додану вартість склала 15657,59грн. а з податку на прибуток - у сумі 12310,68 грн. (загальний розмір 27968,27грн.).

05 жовтня 2012 року податковим органом було сформовано податкову вимогу №254 про сплату пені у загальній сумі 27968,27 грн., яку було отримано директором ПП "Венеція" Сазоновим В.В. 25 лютого 2013 року, про що свідчить його підпис на вказаній податковій вимозі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, в силу приписів пп.129.1.2 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується в день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження, в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження.

Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, пеня нарахована позивачу саме на підставі пп.129.1.2 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України , виходячи з розрахунку пені та рішення про нарахування пені за актом перевірки. При цьому рішення податкового органу про нарахування пені позивачем не оскаржено в установленому законом порядку.

Отже, після встановлення ДПІ у м.Алушті АРК ДПС заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2010-2011 роки за результатами акту перевірки №111/22/24509435 від 10 травня 2012 року, податковим органом було цілком вірно та обґрунтовано нараховано ПП "Венеція" пеню на суму такого заниження та за весь період заниження.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що податковий орган правомірно керувався саме положеннями Податкового кодексу України під час нарахування пені, оскільки заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток було встановлено відповідачем у 2012 році, тобто під час дії Податкового кодексу України .

Згідно ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння/дія чи бездіяльність платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання установлених вимог, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою передбачену відповідальність.

Відповідно до ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються фінансова, адміністративна та кримінальна юридичні відповідальності.

В свою чергу, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Стосовно перерозподілу податковим органом поточних платежів на погашення суми нарахованої пені необхідно зазначити наступне.

Положення ст. 131 Податкового кодексу України передбачають, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує черговості платежів або не визначає її у платіжному документі, чи визначає з порушенням зазначеного порядку, контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у визначеному порядку.

Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

У відповідності до п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України , в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у передбачених законом випадках.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В силу приписів п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України в разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає/вручає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання/вручення податкового повідомлення-рішення.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Дане положення врегульоване п.88.1 та п.88.2 ст. 88 Податкового кодексу України .

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно пп.89.1.2 п.89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у встановлені строки суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Венеція» - залишити без змін.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В.Вербицька

---

О.В.Муравйов