Рішення

від 28.04.2014 по справі 910/14031/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14031/13 28.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»

про стягнення 55 938,50 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Літвінова М.Є.

Чебикіна С.О.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Перетятько В.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» про стягнення заборгованості за договором поставки № 4600033159 від 01.01.2011 р. у розмірі 55 938, 50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14031/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що первинні документи, за якими здійснювалась поставка товару не містять посилань на реквізити договору, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати договір, на підставі якого поставлявся товар та, відповідно, виникла заборгованість відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. призначено судову експертизу у справі № 910/14031/13 проведення якої доручено Київської науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у даній справі.

14.02.2014 р. матеріали справи № 910/14031/13 надійшли Господарського суду міста Києва без виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 р. поновлено провадження у даній справі та призначено колегіальний розгляд справи № 910/14031/13.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 р. визначено склад суду для подальшого розгляду справи № 910/14031/13 - Пригунова А.Б. (головуюча), Чебикіна С.О. та Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 р. розгляд даної справи призначено у судовому засіданні на 09.04.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 р. розгляд справи відкладено на 28.04.2014 р.

У даному судовому засіданні представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог.

Представник позивача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 28.04.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» укладено договір поставки № 4600033159, за умовами якого позивач зобов?язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товари, ціни та асортимент якого вказано у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1. договору позивач здійснює поставку товару до місця призначення, вказаного в замовленні власними засобами та за свій рахунок.

Відповідно до п. 6.1. договору підставою для здійснення оплати поставленого товару, є повне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором. При наданні позивачем належним чином оформлених товарних накладних, відповідач оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу в терміни, узгоджені сторонами в додатку № 2.

Договір, відповідно до п. 9.1., набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2011 р. договір вважається пролонгованим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не попередила іншу сторону про припинення його дії за один календарний місяць до закінчення зазначеного терміну.

Відповідно до додатку № 2 до договору № 4600033159 від 01.01.2011 р. термін оплати товару 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 4600033159 від 01.01.2011 р. за період з 04.01.2011 р. до 19.09.2011 р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 1 585 538, 60 грн., що підтверджується видатковими накладними, засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, наявними у матеріалах справи копіями накладних на повернення товару та виписками з банківського рахунку Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна» підтверджується часткове повернення та часткова оплата товару відповідно.

04.04.2012 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» із вимогою про сплату заборгованості за договором № 4600033159 від 01.01.2011 р. у розмірі 459 040, 78 грн., яку позивач отримав 06.04.2012 р.

Як стверджує позивач, відповідач частково виконав свої зобов'язання, станом на день звернення до суду з позовом заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» за договором № 4600033159 від 01.01.2011 р. становить 55 938, 50 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем порушено умови договору № 4600033159 від 01.01.2011 р. в частині оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 55 938, 50 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

При цьому, позивач наголошує, що заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 55 938, 50 грн. виникла саме за договором № 4600033159 від 01.01.2011 р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором або законом.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документами, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинні документи.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як стверджує відповідач між сторонами було укладено декілька договорів поставки, а саме: договір № 4600033159 від 01.01.2011 р., яким позивач обґрунтовує заявлені вимоги у даній справі, та договір № 4600028230 від 29.07.2009 р., за яким також здійснювалась поставка товару відповідачу.

При цьому, відповідач зазначає, що ним проведено розрахунки за договорами у повному обсязі.

В той же час суд відзначає, що відповідач факт отримання товару за договором № 4600033159 від 01.01.2011 р. не заперечує, а лише стверджує про неможливість ідентифікувати правочин, за яким саме здійснювалась поставка товару та зазначає про проведення остаточних розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет».

З приводу наведеного суд відзначає, що як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача виникла за товар, поставлений за період з 04.01.2011 р. 19.09.2011 р. тобто в період дії договору № 4600033159 від 01.01.2011 р.

Тож, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку що наявними у справі первинними документами, оформленими у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується поставка позивачем товару за договором № 4600033159 від 01.01.2011 р.

При цьому, факт отримання товару за вищевказаним повноважним представником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» у суду наразі не викликає сумнівів.

Вищевказані обставини відповідачем належним чином не спростовані. Інших доказів суду не надано.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки наявними у справі документами підтверджується поставка позивачем товару за договором № 4600033159 від 01.01.2011 р., враховуючи, що відповідачем заявлені до нього вимоги не спростовано та не надано суду доказів належного виконання ним зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна» про стягнення заборгованості у сумі 55 938, 50 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 36387233), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна» (Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, пров. Сосновий, 2, код ЄДРПОУ 33600024) заборгованість у розмірі 55 938, 50 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім грн. 50 коп.) грн. та 1 720, 50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.05.2014 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Літвінова М.Є.

Чебикіна С.О.