Рішення

від 29.04.2014 по справі 344/11851/13-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/11851/13-ц

Провадження № 2/344/435/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

секретарів Канюк Х.І., Іванова О.В., Сивухіної Ю.Ю.,

за участі представника позивача за первісним позовом Матвійчука М.З. відповідача за первісним позовом ОСОБА_2, представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еталон» про стягнення заборгованості за кредитним договором, витрат по оплаті судового збору та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еталон» до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еталон» про стягнення заборгованості за кредитним договором №11025343000 в сумі 75 272,86 швейцарських франків, що еквівалентно 635 639 грн. 25 коп., витрат по оплаті судового збору, посилаючись на те, що 03.08.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») (далі Банк) та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11025343000, за умовами якого позичальник одержав у Банку кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії в сумі 79 900,42 швейцарських франків зі сплатою 8,99% річних за користування кредитними коштами, та кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 03.08.2017 року. 04.02.2009 року між Банком та позичальником ОСОБА_2 були укладені Додаткові угоди № 1та № 2 за умовами яких досягнуто згоди щодо зміни схеми погашення кредиту, позичальник зобов'язався повертати кредит та сплачувати плату за користування кредитом шляхом сплати ануїтет них платежів щомісяця в сумі 785 доларів США. Збільшено термін кредитування до 03.08.2021 року. З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2, 03.08.2006 року між Банком, позичальником ОСОБА_2 та відповідачем ТзОВ «Компанія Еталон» було укладено договір поруки №11025343000/1-П, згідно з п. 1.1 якого, ТзОВ «Компанія Еталон» поручилась перед Банком відповідати за зобов'язаннями позичальника ОСОБА_2, що виникли з кредитного договору № №11025343000 від 03.08.2006 року, включаючи повернення основної суми кредиту, сплату процентів за користування кредитом з розрахунку 8,99% річних, сплату комісій та штрафних санкцій у розмірі і у випадках передбачених кредитним договором. 04.02.2009 року між Банком та поручителем ТзОВ «Компанія Еталон» було укладено Додаткову угоду № 1 до договору поруки, якою поручитель надав згоду забезпечувати змінене основне зобов'язання за додатковою угодою № 1 та № 2 від 04.02.2009 року до кредитного договору № 11025343000. Всупереч умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання. У зв'язку із наведеним Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з позичальника та поручителя, як солідарних боржників.

До початку розгляду справи по суті представник відповідача ТзОВ «Компанія Еталон» подав зустрічний позов до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим. Вимоги зустрічного позову обгрунтовані тим, що у договорі поруки від 03.06.2006 року не було передбачено, що кредитор вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. При відсутності двохсторонньої домовленості, позивач ПАТ «УкрСиббанк» збільшив відсоткову ставку річних без згоди поручителя. Про зміну умов договору, зокрема збільшення відсоткової ставки на 2 відсотки річних, кредитор повідомив листом № 40009 ДР від 09.06.2008 року. При зміні відсоткової ставки кредитор зобов'язаний був укласти відповідні зміни до договорів поруки укладених з ТзОВ «Компанія Еталон». У зв'язкі із збільшенням відсоткової ставки та збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди, порука на даний час є припиненою.

Представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити. Вимоги зустрічного позову представник позивача за первісним позовом не визнав, оскільки вважає, що поручителя було повідомлено про усі умови кредитного договору, в тому числі про підстави та порядок зміни відсоткової ставки. Відсоткову ставку було збільшено та повідомлено про це поручителя ще в 2008 році, тому позивачем за зустрічним позовом пропущено строк позовної давності. Просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 вимоги первісного позову визнав частково в сумі 40 000 швейцарських франків, що еквівалентно 400 000 грн. відповідач також пояснив, що не відмовляється від своїх зобов'язань за кредитним договором, однак у зв'язку із значним зростанням курсу швейцарського франку по відношенню до гривні та економічною кризою немає можливості сплачувати кредит за таким курсом. Також відповідач просив зменшити розмір пені у з'язку із скрутним фінансовим становищем. Листи від позивача про зміну відсоткової ставки він отримував. Вимоги зустрічного позову визнав, просив визнати поруку припиненою.

Представник відповідача ТзОВ «Компанія Еталон» в судовому засіданні 24 березня 2014 року позовні вимоги первісного позову не визнала, оскільки вважає поруку припиненою у зв'язку із збільшення відсоткової ставки за кредитним договором без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився розмір відповідальності поручителя. Просила у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

В судові дебати 29 квітня 2014 року представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним ТзОВ «Компанія Еталон» не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, що підтверджується її підписом на повідомленні про розгляд справи (а.с.131). Про причини неявки суд не повідомила.

Суд, враховуючи відсутність клопотання про відкладення судового засідання, встановлені ЦПК України строки розгляду цивільної справи, а також положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, вирішує дану справу по суті спору, виходячи з наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за вказаним договором з позичальника та поручителя.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту ч.1 ст.638 та ст. 1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно зі статтями 553, 554 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судом встановлено, що 03 серпня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») (далі Банк) та ОСОБА_2 (далі позичальник) було укладено кредитний договір №11025343000 (надалі Договір) (а.с.6-16), за умовами якого позичальник одержав у Банку кредит в сумі 79 900 швейцарських франків, що еквівалентно 328 306 грн. 22 коп. та зобов'язався повернути кредит до 03 серпня 2017 року включно. Пунктом 1.3.1 Договору визначено розмір відсотків за користування кредитом - 8,99% річних протягом 30 календарних днів з дати видачі кредиту. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процента ставка підлягає перегляду відповідно до умов кредитного договору. У випадку якщо Банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку передбаченому кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки діючий за цим договором в попередньому місяці. Також, сторони домовились, що за умовами кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених п. 9.2 договору (а.с.7).

Відповідно до Додатку № 1 до кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватись щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору (а.с.17-20).

Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.4 кредитного договору відбувається з 01 по 05 число кожного місяця наступного за тим, за які були нараховані проценти.

04.02.2009 року між Банком та позичальником ОСОБА_2 були укладені Додаткові угоди № 1та № 2 (а.с.21-23), за умовами яких досягнуто згоди щодо зміни схеми погашення кредиту, позичальник зобов'язався повертати кредит та сплачувати плату за користування кредитом шляхом сплати ануїтетних платежів щомісяця в сумі 785 доларів США. Збільшено термін кредитування до 03.08.2021 року.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_2 систематично порушував умови, передбачені цим договором. На підтвердження цього надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №11025343000 (а.с.28-36).

Згідно з п. 7.1 кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит, та/або комісій, відповідач сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості, станом на дату нарахування такої пені.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Станом на 02 липня 2013 року, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №11025343000 від 03 червня 2006 року, заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитними зобов'язаннями становить 72 774,42 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 02.07.2013 року становить 614 541 грн. 26 коп., з яких: 57 359,87 швейцарських франки, що за курсом НБУ станом на 02.07.2013 року становить 484 373 грн. 59 коп. - кредитна заборгованість; 15 514,55 швейцарських франки, що за курсом НБУ станом на 02.07.2013 року становить 130 167 грн. 67 коп. - заборгованість по процентах.

Сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит станом на 02.07.2013 року становить 2498,44 швейцарських франки, що за курсом НБУ станом на 02.07.2013 року становить 21 097 грн. 99 коп., з яких: 847,33 швейцарських франки, що за курсом НБУ станом на 02.07.2013 року становить 7 155 грн. 25 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту; 1651,11 швейцарських франки, що за курсом НБУ станом на 02.07.2013 року становить 13 942 грн. 74 коп. - пеня за прострочення сплати процентів.

Вирішуючи клопотання відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру неустойки, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно роз'яснень викладених в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Відповідач ОСОБА_2 в своїх поясненнях посилається на важкий матеріальний стан, суд вважає такі обставини істотними. Крім того, позивач отримає відсотки, як винагороду за надання кредиту відповідачу та таким чином покриє всі свої ризики. Таким чином суд вважає, що справедливим буде зменшення розміру неустойки (пені) до 11 000 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним договором відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання між позивачем та відповідачами було укладено договір поруки №11025343000/1-П від 03 червня 2006 року (а.с. 24-25). Згідно з п. 1.1 договору поруки, ТзОВ «Компанія Еталон» поручалась перед Банком відповідати за виконання боржником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором №11025343000 від 03.06.2006 року.

Пунктом 1.2 договору поруки визначено, що поручителю відомі всі умови кредитного договору (а.с.24).

Отже, поручителю були відомі підстави та порядок збільшення розміру процентної ставки.

04.02.2009 року між Банком та поручителем ТзОВ «Компанія Еталон» було укладено Додаткову угоду № 1 до договору поруки, якою поручитель надав згоду забезпечувати змінене основне зобов'язання за додатковою угодою № 1 та № 2 від 04.02.2009 року до кредитного договору № 11025343000.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо (інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 року).

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому разі звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого частиною першою статті 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки такою, що припинена).

Позивач за зустрічним позовом вважає, що порука є припиненою в силу того, що Банком збільшено розмір відповідальності поручителя без його згоди, однак такі твердження представника ТзОВ «Компанія Еталон» є помилковими, оскільки про збільшення відсоткової ставки поручителя було повідомлено листом від 09.06.2008 року (а.с.124-125). Поручитель ознайомлений з усіма умовами кредитного договору, в тому числі з умовою про підстави збільшення розміру відсоткової ставки.

Отже, порука на даний час діє, а тому поручитель за вимогою банку повинен нести солідарну відповідальність з боржником.

Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Згідно положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист порушеного права шляхом стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну вимогу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еталон» про стягнення заборгованості за кредитним договором №11025343000 в сумі 75 272,86 швейцарських франків, що еквівалентно 635 639 грн. 25 коп., витрат по оплаті судового збору слід задовольнити частково, стягнувши з відповідачів в солідарному порядку в користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 72 774,42 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті становить 614 541 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому сплачені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню зі сторони відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, відповідно до в п. 22, 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 16, 20, 526, 527, 551, 554, 559, 610, 611, 612, 1054, 1050 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 16, 20, 60, 74, 88, ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еталон» про стягнення заборгованості за кредитним договором, витрат по оплаті судового збору задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еталон», місцезнаходження якого: Івано-Франківська обл., Снятинський р-н, с. Тростянець, вул. С. Стрільців, буд. № 48, код ЄДРПОУ 31101577 в користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", місцезнаходження якого: м. Харків, просп. Московський, буд. № 60, рахунок № 2909000000113 в ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, - 72 774,42 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті становить 614 541 грн. 26 коп. (шістсот чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок одну гривню 26 коп.) заборгованості по поверненню кредитних коштів за кредитним договором № 11025343000 від 03 серпня 2006 року, пені в розмірі 11 000 грн. (одинадцять тисячу гривень) та 3441 грн. судового збору.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

В задоволені зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еталон» до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 05 травня 2014 року

Суддя Бабій О.М.