Ухвала

від 28.04.2014 по справі 806/7566/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"28" квітня 2014 р. Справа № 806/7566/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.

при секретарі Кратюк А. О.

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" лютого 2014 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Україна" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство "Україна" звернулося до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь - рішень від 23 жовтня 2013 року № 0001832201, №0001822201 повністю та №000235222 в частині на суму 24860,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що при проведенні планової виїзної перевірки позивача працівники контролюючого органу дійшли помилкового висновку про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між ПАТ "Україна" та низкою його контрагентів в результаті чого відбулося заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 3603130 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 7678990,00 грн. На думку скаржника, винесені відповідачем спірні податкові повідомлення - рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2014р. Позов задоволено повністю. Визнано протиправними та недійсними податкові повідомлення-рішення від 23.10.2013 №0001832201, №0001822201 повністю і №000235222 в частині на суму 24860 грн., винесені Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Україна" судовий збір у розмірі 4588,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в позові підприємства. В апеляційній скарзі Житомирська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області зазначає про те, що суд не надав належної оцінки доводам податкового органу відносно того, що як свідчать матеріали справи ПАТ "Україна" у періоді, що перевірявся, мало взаємовідносини з ПП фірма "Торреон" , ТОВ "Лан", ТОВ "Біон Н", ТОВ "ІІ КК Компроміс". Як зазначає скаржник, у ПП фірма "Торреон" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, в зв'язку з чим слід зробити висновок про те, що операції підприємства не є господарською діяльністю в розумінні п.1.32 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств". При дослідженні ланцюгу постачання фінансово-господарська діяльність ТОВ "Лан" здійснюється поза межами правового поля. Згідно податкової звітності у ТОВ Компанія "Терра Агро" та проведених заходів встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. В ході проведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Біон Н" не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з чим правочини укладені між ТОВ "Біон Н"та контрагентами не спричини реального настання юридичних наслідків. Аналізом діяльності з'ясовано , що операції здійснені ТОВ "ІІ КК Компроміс"не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, оскільки не виявлено наявність розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів. Враховуючи, що в ході проведення перевірки ПП фірма "Торреон", ТОВ "Лан", ТОВ "Біон Н", ТОВ "ІІ КК Компроміс"не підтверджено реалізацію товарів ПАТ "Україна", відсутність жодного документа, який підтверджує походження вказаного товару вказані вище обставини свідчать про той факт, що оформлення операцій з "придбання" товарів та передача їх на комісію з метою подальшої реалізації на експорт здійснювалась ПАТ "Україна" без господарської мети. відсутність факту придбання товарів, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат та податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених або недостовірних документів або сплати грошових коштів. Представлені для перевірки податкові накладні не є вирішальним фактором для підтвердження права платника податку на податковий кредит з вартості отриманих послуг, по яким підприємством не доведено зв'язку з його господарською діяльністю.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

ПАТ «Україна» зареєстроване юридичною особою 11.06.1992 виконавчим комітетом Житомирської міської ради, перебуває на обліку в Житомирській ОДПІ, та основними видами діяльності за КВЕД 2101 якого є: виробництво панчішно-шкарпеткових виробів, оптова торгівля текстильними товарами, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення тощо.

Матеріали справи свідчать, що в період з 27 серпня 2013 року по 30 вересня 2013 року працівниками Житомирської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Під час перевірки виявлені порушення ПАТ «Україна», зокрема:

- п.138.2., пп.138.10.2., п.138.10., пп.139.1.9., п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК) в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 3603130 грн.;

- п.198.1., п.198.3., п.198.6. ст.198, п.201.1 ст.201 ПК в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, на загальну суму 7678990,00 грн.;

- п.п.2.11, 3.1, 3.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, провело готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа (касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа) встановленої форми та змісту (згідно «Положення про форму та зміст розрахункових документів», затвердженого наказом ДПА України №614 від 1 грудня 2000 року) в бухгалтерію підприємства на загальну суму 31050,00 грн.

В результаті проведеної перевірки складено акт № 1073/22-01/00307230 від 7 жовтня 2013 року ( том І, а.с. 33-113).

На підставі акту перевірки Житомирською ОДПІ 23 жовтня 2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001832201 яким збільшено ПАТ «Україна» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11518480,00 грн. (за основним платежем - 7678990,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3839495,00 грн.) (том І, а.с. 131);

- № 0001822201 яким збільшено ПАТ «Україна» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5404695,00 грн. (за основним платежем - 3603130,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1801565,00 грн. (том І, а.с. 132);

- № 000235222 яким нарахована ПАТ «Україна» сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 31050,00 грн. (том І, а.с. 133).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість прийнятих податкових органом податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

У періоді, який перевірявся, ПАТ "Україна" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Лан" .

Судом встановлено, що 27 вересня 2011 року між ПАТ "Україна" (покупцем) та ТОВ "Лан" (постачальником) було укладено договір №98/11, відповідно до умов якого ТОВ "Лан" поставляло товарно-матеріальні цінності, а саме: сировину (пряжу), яка використовується у власній господарській діяльності товариства при виготовленні панчішно-шкарпеткових виробів (том ІІ, а.с.164-165).

Додатковою угодою до вказаного договору визначено, що загальна сума договору визначається фактичною сумарною вартістю товарів, поставлених згідно видаткових накладних, на підставі яких передбачається товар в межах договору, і не може перевищувати 5300000,00 грн з врахуванням ПДВ (том ІІ, а.с. 166).

Фактичне виконання зазначеного договору підтверджується такими документами:

- видатковими накладними: №РН-0126/02 від 26 січня 2012 року, №РН-0130/02 від 30 січня 2012 року, №РН-0131/03 від 31 січня 2012 року, №РН-0227/03 від 27 лютого 2012 року, №РН-0228/08 від 28 лютого 2012 року, №РН-0229/03 від 29 лютого 2012 року (том ІІ, а.с. 179-184);

- прибутковими ордерами: №ПРМ92, №ПРМ92а, №ПРМ91а, №ПРМ264, №ПРМ265, №ПРМ266 (том ІІ, а.с. 167-172);

- податковими накладними: №47 від 26 січня 2012 року, №48 від 30 січня 2012 року, №49 від 31 січня 2012 року, № 69 від 27 лютого 2012 року №70 від 28 лютого 2012 року, №71 від 29 лютого 2012 року (том ІІ, а.с. 185 - 190).

Факт поставки товару ПАТ "Україна" підтверджується товарно-транспортними накладними: б\н від 26 січня 2012 року, б\н від 30 січня 2012 року, б\н від 31 січня 2012 року, б\н від 29 лютого 2012 року, б\н від 28 лютого 2012 року, б\н від 27 лютого 2012 року (том ІІ, а.с. 173-178).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар підтверджуються платіжними дорученнями (том ІІ, а.с. 191-215).

За інформацією, що надійшла від Дніпропетровської МДПІ у акті №659/221/30493822 від 28 листопада 2012 року про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "Лан" (код за ЄДРПОУ 30493822) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків і зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року Житомирською ОДПІ зроблено висновок, що правочини між ТОВ "Лан" та його контрагентами-покупцями є нікчемними і не спричиняють реального настання правових наслідків.

З матеріалів акту перевірки вбачається, що ПАТ "Україна" мало господарські взаємовідносини з ПП Фірма "Торреон".

Судом встановлено, що між ПАТ "Україна" (покупець) та ПП Фірма "Торреон" (постачальник) було укладено договір №07/10-2011г. від 26 жовтня 2011 року (том ІІ, а. с. 1). На підставі даного договору постачальник поставляв покупцю товарно-матеріальні цінності, а саме: сировину (пряжу).

Згідно з додатковою угодою про внесення змін до цього договору (том ІІ, а. с. 2) загальна сума договору визначається фактичною сумарною вартістю товарів поставлених згідно видаткових накладних, на підставі яких передається товар в межах договору, і не може перевищувати 9000000,00 грн., з врахуванням ПДВ. Поставка товару здійснюється транспортом покупця та за його рахунок.

Фактичне виконання зазначеного договору підтверджують наступні документи:

- видаткові накладні: №РН-0127/01 від 27 січня 2012 року, №РН-0131/01 від 31 січня 2012 року, №РН-0227/04 від 27 лютого 2012 року, №РН-0229/05 від 29 лютого 2012 року, №РН-0731/04 від 31 липня 2012 року, №РН-0731/05 від 31 липня 2012 року, №РН-0731/06 від 31 липня 2012 року, №РН-0731/07 від 31 липня 2012 року (том ІІ, а.с. 11-18);

- прибуткові ордери: №ПРМ90а, №ПРМ91, №ПРМ267, №ПРМ268, №ПРМ842а, №ПРМ843а, №ПРМ844а, №ПРМ845а (том ІІ, а.с. 19-26);

- податкові накладні: №13 від 27 січня 2012 року, №14 від 31 січня 2012 року, №56 від 27 лютого 2012 року, №57 від 29 лютого 2012 року, №44 від 31 липня 2012 року, №45 від 31 липня 2012 року, №46 від 31 липня 2012 року, №47 від 31 липня 2012 року (том ІІ, а.с. 3-10).

На підтвердження факту перевезення придбаного товару ПАТ "Україна" було надано копії товарно-транспортних накладних: №34436 від 27 січня 2012 року, №34437 від 31 січня 2012 року, №34439 від 27 лютого 2012 року, №34440 від 29 лютого 2012 року, № 34442 від 31 липня 2012 року, №34443 від 31 липня 2012 року (том ІІ, а.с. 30 - 35).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за куплений товар проведені повністю, що підтверджується платіжними дорученнями (том ІІ, а.с. 27-29, 36-77).

За інформацією, що надійшла від ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя у акті №157/08-31381043 від 15 липня 2013 року про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Фірма "Торреон" код за ЄДРПОУ 31381043 з контрагентами (постачальниками та покупцями) за період з 1 січня 2010 року по 2 липня 2013 року і за результатами такої перевірки, даних інформаційних систем, аналізу даних податкової звітності ПП Фірми "Торреон" Житомирською ОДПІ встановлено: відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання (декларація про прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності та поставки товару. По податку на прибуток звітність за 2012 рік не надана.

В періоді, який перевірявся, ПАТ "Україна" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Біон Н" і за інформацією, що надійшла від Дніпропетровської МДПІ у акті №712/221/33718164 від 12 грудня 2012 року про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "Біон" (код за ЄДРПОУ 33718164) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий, березень, квітень, травень, липень 2012 року Житомирською ОДПІ зроблено висновок, що правочини між ТОВ "Біон Н" та його контрагентами-покупцями є нікчемними і не спричиняють реального настання правових наслідків.

Між ПАТ "Україна" (покупець) та ТОВ "Біон" (постачальник) було укладено договір поставки №29/05/12-11 від 29 травня 2012 року (том ІІ, а.с. 243-244). Відповідно до умов даного договору постачальник зобов'язувався передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах визначених поговором товар, вказаний у відповідних специфікаціях до цього Договору, які є невід'ємною частиною договору (том ІІ, а.с. 245).

Фактичне виконання зазначеного договору підтверджується видатковою накладною №РН-0529/01 від 29 травня 2012 року (том ІІІ, а.с. 1), прибутковим ордером №ПРМ667 (том ІІІ, а.с. 4), податковою накладною №4 від 29 травня 2012 року (том ІІІ, а.с. 2).

Факт оплати за даним договором підтверджується платіжними дорученнями в матеріалах справи № 5587 від 4 липня 2013 року, № 5600 від 5 липня 2013 року, № 5644 від 11 липня 2013 року (том ІІІ, а.с. 5-7).

В акті перевірки також зазначено, що в періоді, який перевірявся, ПАТ "Україна" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "ПКК Компроміс" і за інформацією, що надійшла від Антрацитівської ОДПІ у акті №58/22-35004784 від 6 серпня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ПКК Компроміс" з питань взаємовідносин з ПАТ "Україна" та ТОВ "Українська панчішна компанія" за період з 1 березня 2012 року по 31 березня 2012 року, Житомирською ОДПІ зроблено висновок, що правочини між ТОВ "ПКК Компроміс" та його контрагентами-покупцями є нікчемними і не спричиняють реального настання правових наслідків.

Судом встановлено, що 22 березня 2012 року між ПАТ "Україна" (покупець) та ТОВ "ПКК Компроміс" (постачальник) укладено договір поставки №22/03/12-П від 22 березня 2012 року, згідно якого постачальник зобов'язувався передати, а покупець прийняти та оплатити товар згідно специфікації - леговану (швидкоріжучу) сталь марки Р18К5Ф2 у заливках (том ІІ, а.с. 129-132). Передача товару здійснюється на умовах EXW - склад постачальника за адресою м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27- а.

Фактичне виконання зазначеного договору підтверджують такі документи:

- видаткові накладні: №2 від 8 березня 2012 року, №4 від 30 квітня 2012 року (том ІІ, а.с.136-137);

- прибуткові ордери: №№ ПРМ529, ПРМ416 (том ІІ, а.с. 138-139);

- податкові накладні: №4 від 30 квітня 2012 року №2 від 8 березня 2012 року (том ІІ, а.с. 134-135).

Загальна вартість отриманих товарів склала 7845552 грн., в т.ч. ПДВ 1307592,00 грн. Суму ПДВ по зазначених операціях в розмірі 1307592,00 грн підприємством включено до складу податкового кредиту за березень, квітень 2012 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проведені повністю, що підтверджується платіжними дорученнями (том ІІ, а.с. 143-163).

З метою реалізації придбаної у ТОВ "ПКК Компроміс" і ТОВ "Біон Н" легованої (швидкоріжучої) сталі марки Р18К5Ф2 у зливках 28 березня 2012 року ПАТ "Україна" уклало договір комісії №28/03/12-К (1) з ПП "Зовнішторсервіс", відповідно до якого ПАТ "Україна" - комітент передає сталь леговану (швидкоріжу) сталь марки Р18К5Ф2 у зливках загальною кількістю 33000 кг. на комісію, а ПП "Зовнішторсервіс" - комісіонер приймає від комітента товар, призначений для продажу, укладає зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу та продає на експорт товар (том ІІ, а.с. 78-79).

В подальшому придбана легована (швидкоріжуча) сталь марки Р18К5Ф2 у зливках була реалізована (експортована) комісіонером нерезиденту нерезиденту "Scholz Recycling AG s Co/KG", контракт №30/3 від 30 березня 2012 року (том ІІ, а.с. 105-106).

З акту перевірки видно, що у періоді, який перевірявся, ПАТ "Україна" мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Торгова компанія «Агро-Інкам СВО» постачальником одягу (куртки, піджаки, костюми, брюки, пальто чоловічі) і по даним фінансово-господарським операціям ПАТ "Україна" не надано будь-які перевізні документи та сертифікати походження даних товарів, операції не входять в межі господарської діяльності товариства.

Правовідносини які виникли у ПАТ "Україна" з ТОВ "ТК" "Агро-Інкам СВО" ґрунтуються на таких підтверджуючих документах.

Між ТОВ "ТК" "Агро-Інкам СВО" (постачальником) і ПАТ "Україна" (покупцем) укладено договори поставок, а саме:

- договір поставки №0707-1 від 7 серпня 2012 року (том І, а.с.134 );

- договір поставки №0309-1 від 3 вересня 2012 року (том І, а.с.138);

- договір поставки №1009-1 від 10 вересня 2012 року (том І, а.с.142).

Згідно вказаних договорів постачальник зобов'язується поставити одяг у асортименті, а покупець прийняти та оплатити його.

Фактичне виконання зазначених договорів підтверджують такі документи:

- видаткові накладні: №РН-000014 від 29 серпня 2012 року, №РН-000016 від 28 вересня 2012 року, №РН-00030 від 30 жовтня 2012 року, №РН-00017 від 28 вересня 2012 року, №РН-039 від 19 листопада 2012 року (том І, а.с. 136, 140, 144, 147, 151);

- прибуткові ордери: №ПРМ960, №ПРМ1049, №ПРМ1203, №ПРМ1093, №ПРМ1342 (том І, а.с. 135, 139, 143, 146,150);

- податкові накладні: №5 від 29 серпня 2012 року, №1 від 28 вересня 2012 року, №21 від 30 жовтня 2012 року, №2 від 28 вересня 2012 року, №8 від 19 листопада 2012 року (том І, а.с. 137, 141, 145, 148, 152).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за товар підтверджується платіжними дорученнями (том І, а.с. 153-251).

Стосовно відносин позивача із ТОВ «ВІП Союз» суд зазначає, що 1 грудня 2011 року між ПАТ «Україна» (покупець) та ТОВ «ВІП Союз» (продавець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця тасьму а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його (том VI, а.с.182-183).

Фактичне виконання зазначеного договору підтверджують такі документи:

- видаткові накладні: №РН-0000071 від 12.01.2012, №РН-0001802 від 01.03.2012, №РН-0000259 від 02.02.2012, №РН-0002474 від 30.04.2012 (том VI, а.с.185, 188, 191);

- прибуткові ордери: №№ПРМ75, ПРМ311, ПРМ247, ПРМ540а (том VI, а.с.184, 187, 190, 193);

- податкові накладні: №110 від 12.01.2012, №35 від 01.03.2012, №115 від 02.02.2012, №345 від 30.04.2012 (а.с.186,189,192,195);

- подорожні листи вантажного автомобіля (том VI, а.с.196-199).

29 серпня 2012 року між ПАТ "Україна" і ТОВ Фірма "Діно" укладено договір зберігання № 2908/1, відповідно до якого ПАТ "Україна" передає, а ТОВ Фірма "Діно" приймає на зберігання майно згідно актів прийому-передачі (том ІІ, а.с.237-238).

Вищевказаний товар було передано товариством на зберігання ТОВ Фірма "Діно" згідно актів прийому-передачі:

- акт прийому-передачі від 29 серпня 2012 року одягу на зберігання згідно з договором №2908/1 від 29.08.2012 на загальну суму 3651564,00 грн, в т.ч. ПДВ 608594,00 грн - костюми чоловічі, брюки чоловічі (том ІІ, а.с.239 );

- акт прийому-передачі від 30 жовтня 2012 року одягу на зберігання згідно з договором №2908/1 від 29.08.2012 на загальну суму 7050000,00 грн, в т.ч. ПДВ 1175000,00 грн - піджаки чоловічі (том ІІ, а.с. 240);

- акт прийому-передачі від 28 вересня 2012 року одягу на зберігання згідно з договором №2908/1 від 29.08.2012р. на загальну суму 9002004,00 грн, в т.ч. ПДВ 1500334,00 грн.- костюми чоловічі, брюки чоловічі (том ІІ, а.с. 241).

ПАТ "Україна" з метою реалізації придбаного товару (одягу) у ТОВ "ТК" "Агро-Інкам СВО" уклало договір комісії №К-12-01 від 12.09.2012 у якому ПАТ "Україна" - виступає в ролі комітента, а Дочірнє підприємство "Торговий дім "Базилевс" - комісіонера (том ІІ, а.с. 216-217). Згідно з умовами даного договору комісії комісіонер зобов'язувався за дорученням комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок комітента наступні юридично значимі дії:

- здійснити реалізацію на експорт з України товар, що належить комітенту. Найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначаються в додатках до Договору;

- укласти експортні договори (контракти) купівлі-продажу;

- укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом".

Факт передачі товару підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийняття - передачі товарів (том ІІ, а.с. 218-219).

В подальшому придбаний у ТОВ "ТК" "Агро-Інкам СВО" товар (одяг) було реалізовано (експортовано) комісіонером нерезиденту 21 листопада 2012 року згідно ВМД №125130002/2012/788201 (том ІІ, а.с. 220-221); 11 грудня 2012 року згідно ВМД №125130002/2012/788268 (том ІІ, а.с. 227-228).

Суд вважає повністю підтвердженими господарські операції з вказаним контрагентом.

З приводу збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання ПАТ «Україна» з податку на додану вартість на загальну суму 11518480,00 грн. (за основним платежем - 7678990,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3839495,00 грн.) за податковим повідомленням-рішенням №0001832201 від 23 жовтня 2013 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість здійснено відповідачем у зв'язку із порушенням ПАТ «Україна» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 7678990,00 грн по відносинах з контрагентами ТОВ «ПКК Компроміс», ТОВ ТК «Агро - Інкам СВО», ПП «Терреон», ТОВ «Лан», ТОВ «Біон Н», ТОВ «ВіП Союз» (том VI, а.с.169).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ПК).

Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару на користь контрагента, до податкового кредиту.

З огляду на зазначені обставини суд дійшов висновку про безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 000235222 від 23 жовтня 2013 року суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначається розробленим відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення №637).

В пункті 7.39 Положення №637 передбачено, що під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Згідно з п.7.47 Положення №637 для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Абзацом 1 п. 12 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (далі - Інструкція) визначено, що витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

В силу абз. 4 п. 12 Інструкції витрати, понесені у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Відповідно до узагальненої довідки ПАТ «Україна» по готівковим коштам, виданих під звіт (том VI, а.с. 177-181), яка підтверджується первинними документами (том ІІІ а.с. 16 -197) судом встановлено, що підтвердженими є готівкові розрахунки на суму 24860 грн.

Працівниками підприємства рахунки на оплату (за проживання) або квитанції до прибуткових касових ордерів надані під звіт в оригіналі, вони містять необхідні реквізити - пронумеровані, посвідчені відповідними печатками із зазначенням податкових реєстраційних номерів вище вказаних суб'єктів господарювання, а тому є підтвердженням оплати наданих послуг підзвітними особами в період перебування у відрядженні.

Зазначені документи (рахунок на оплату і квитанція до прибуткового касового ордера) є первинним документом в розумінні норм Закону України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні", яким передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, готівкові кошти видані під звіт в розмірі 24860,00 грн. підтверджуються первинними документами і податкове повідомлення - рішення №000235222 в цій частині належить до скасування.

Стосовно збільшення контролюючим органом суми грошового зобов'язання ПАТ «Україна» з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3603130 грн., та нарахування штрафних санкцій у сумі 1801565 грн. за податковим повідомленням - рішенням №0001822201 від 23 жовтня 2013 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 ПК, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV (далі - Закон N 996-XІV) визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Закон N 996-XІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону N 996-XIV підприємству дозволено самостійно встановити і форму бухгалтерського обліку, і правила документообігу, при цьому вимога є лише щоб всі операції відображалися в обліку на підставі первинних документів. Сама ж форма первинних документів може розроблятися підприємством самостійно з дотриманням наявності обов'язкових реквізитів відповідно до ч.2 ст.9 цього Закону: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток здійснено відповідачем з підстав порушення ПАТ «Україна» п.138.2., пп.138.10.2., п.138.10., пп.139.1.9., п.139.1. ст.139 ПК, в результаті чого, підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 3603130 грн. по операціям із контрагентами ТОВ "ПКК Компроміс" та ТОВ «ТК «Агро-Інкам СВО» (том VI , а.с.169).

Наявні в матеріалах справи перелічені вище документи, в силу Закону N 996-XІV, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що зазначені первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Угоди укладені між позивачем та його контрагентами спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Отже, суд вважає безпідставним висновок контролюючого органу про заниження ПАТ «Україна» податку на прибуток на загальну суму 3603130 грн. і як наслідок винесення спірного повідомлення-рішення №0001822201.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення - рішення від 23.10.2013 №0001832201, №0001822201 повністю і №000235222 в частині на суму 24860 грн. винесено Житомирською ОДПІ об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" лютого 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) Л.О. Зарудяна

(підпис) Л.В. Кузьменко

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" квітня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Україна" пр.Миру,16,м.Житомир,10020

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,