Ухвала

від 05.05.2014 по справі 5021/2028/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.05.2014 Справа № 5021/2028/2011 Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І., при секретарі судового засідання Чепульській Ю. В., розглянувши скаргу б/н б/д (вх. 1014(с) від 16.04.2014 року) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач-Агро» на дії державного виконавця Коваль Я. А. та начальника Відділ державного виконавця служби Конотопського МУЮ Данильченко І. М. у справі № 5021/2028/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Агро", с. Гайворон Бахмацького району Чернігівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаторг-К", м. Конотоп Сумської області

про стягнення 380 933 грн. 03 коп.

за участю представників:

позивача - Писаренко Н. О.,

відповідача - не з'явився,

ВДВС - Сороколіт Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 08.09.2011 року у справі № 5021/2028/2011 позов задоволено повністю і на виконання судового рішення, яке набрало законної сили було видано наказ Господарського суду Сумської області від 26.09.2011р. № 5021/2028/2011.

На підставі заяви позивача (стягувача) про відкриття виконавчого провадження, отриманої Відділом державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС) 29.12.2011 року, державним виконавцем ВДВС Коваль Я. А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30584321 від 05.01.2012 року з виконання дублікату вищезгаданого наказу № 5021/2028/2011 від 26.09.2011 року, якою встановлено відповідачеві (боржникові) строк для самостійного виконання рішення суду до 12.01.2012 року.

Як зазначає стягувач у своїй скарзі, ВДВС здійснив перерахування в рахунок виконання наказу № 5021/2028/2011 лише 1538,37 грн. 09.07.2013 року, що підтверджується кредитовим повідомленням банку, копія якого додана до скарги.

01.04.2014 року стягувач отримав від ВДВС з супровідним листом № 27140/13 від 31.12.2013р., підписаним начальником ВДВС Данильченко І. М., постанову державного виконавця Коваль Я. А. від 30.12.2013р. ВП № 30584321 про повернення виконавчого документа стягувачеві, а саме дублікату наказу № 5021/2028/2011, виданого 26.09.2011 року Господарським судом Сумської області.

Згідно поштового штемпеля на конверті, в якому ВДВС було відправлено стягувачеві вищезгадану постанову з супровідним листом, датованим 31.12.2013 року, ВДВС здав для надіслання стягувачеві той лист Відділенню поштового зв'язку № 15 м. Конотоп Сумської області 24.03.2014 року, тобто майже через три місяці після винесення державним виконавцем постанови ВП № 30584321 від 30.12.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, що є грубим порушенням вимог частини четвертої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено надіслання такої постанови стягувачеві у триденний строк.

В постанові державний виконавець зазначив, що ним встановлено: стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення. Залишок боргу складає 383439,99 грн. Враховуючи викладене, державний виконавець, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 47, статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» постановив: дублікат наказу № 5021/2028/2011 , виданий 26.09.2011 року Господарським судом Сумської області про стягнення боргу в розмірі 346302,75 грн., штрафних санкцій в розмірі 34630,28 грн. державного мита в розмірі 3809,33 грн., витрат на ІТЗ в розмірі 236,00 грн., а всього 384978,36 грн. повернути стягувачеві.

Стягувач стверджує, що жодного повідомлення щодо залишення нереалізованого майна боржника не отримував, а тому просить визнати дії державного виконавця Коваль Я. А. та начальника ВДВС Данильченко І. М., який затверджував постанову від 30.12.2013 року, незаконними, а також скасувати згадану постанову і зобов'язати ВДВС вжити всіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) необхідних заходів до повного фактичного виконання рішення суду у справі № 5021/2028/2011.

У своїх письмових запереченнях щодо скарги стягувача начальник ВДВС Данильченко І. М. пояснює, що одночасно з наказом № 5021/2028/2011 до ВДВС надійшов виконавчий документ про стягнення 230183,02 грн. на користь іншого стягувача, а тому постановою державного виконавця від 23.01.2012 року два виконавчі провадження були об'єднані у зведене виконавче провадження, згідно ст. 33 Закону. В подальшому до того зведеного провадження було приєднано ще одне і всього у зведеному виконавчому провадженні перебувало три виконавчі провадження на загальну суму аж 409064,58 грн., як стверджує начальник ВДВС.

Достовірність викладених начальником ВДВС у його письмових запереченнях даних виникає сумнів, оскільки лише за наказом № 5021/2028/2011 на користь стягувача з боржника підлягало стягненню 384978,36 грн., а за другим виконавчим документом (за твердженням начальника ВДВС) підлягало стягненню на користь другого стягувача 230183,02 грн., що разом складає суму стягнення 615161,38 грн. і це ще без врахування приєднаного невідомо коли і невідомо на яку суму третього виконавчого провадження. Проте, внаслідок об'єднання трьох виконавчих проваджень в одне (за твердженням начальника ВДВС) загальна сума стягнення за ними склала 409064,58 грн., з яких на користь першого стягувача - ТОВ «Бахмач Агро» належало стягнути 384978,36 грн., а було стягнуто лише 1538,37 грн. при цьому після приєднання до двох виконавчих проваджень на загальну суму 615161,38 грн. третього виконавчого провадження загальна сума стягнення по зведеному виконавчому провадження зменшилось до 409064,58 грн., тобто на 206096,80 грн. з чого можна зробити висновок, що на час приєднання до зведеного виконавчого провадження третього виконавчого провадження, сума стягнення за яким начальником ВДВС не зазначена, за другим виконавчим провадженням на користь другого стягувача з належної до стягнення суми 230183,02 грн. було стягнуто майже всю суму, а на користь першого стягувача (скаржника) майже нічого.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.04.2014 року у справі № 5021/2028/2011 було зобов`язано ВДВС подати суду копії матеріалів виконавчого провадження, які стосуються оскаржуваних дій державного виконавця, для долучення до матеріалів справи, а також матеріали виконавчого провадження в оригіналі щодо виконання наказу Господарського суду Сумської області № 5021/2028/2011 від 26.09.2011 року для огляду. Крім того суд ухвалою зобов'язав ВДВС подати суду у строк до 30.04.2014 року письмові правові обґрунтування своєї позиції у справі щодо скарги стягувача.

Отримавши ухвалу суду 18.04.2014 року, ВДВС мав достатньо часу для виконання вимог суду належним чином у повному обсязі та своєчасно, однак до 30.04.2014 року ВДВС взагалі нічого не подав суду, а 05.05.2014 року представник ВДВС, з'явившись в судове засідання, надав суду лише письмові заперечення начальника ВДВС від28.04.2014 року № 10654/02-54/15, а з матеріалів виконавчого провадження лише: 1) копію заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження; 2) копію постанови від 05.01.2012р. ВП № 30584321 про відкриття виконавчого провадження за наказом № 5021/2028/2011; 3) копію листа ВДВС від 05.01.2012р. сторонам про відкриття виконавчого провадження з додатком постанови боржникові для виконання; 4) копію листа № 457 від 17.12.2012 року директора Сумської філії ТОВ ТД «Еліт-Сервіс» на ім'я начальника ВДВС про те, що арештоване рухоме майно боржника загальною вартістю 10976,00 грн., яке було передане на реалізацію до ТОВ ТД «Еліт-Сервіс» 27.07.2012 року, не було реалізовано 17.12.2012 року в зв'язку з відсутністю покупців; 5) копію листа державного виконавця Коваль Я. А. від 08.01.2013р. № 255/02-54/15 на адресу трьох стягувачів (у тому числі на адресу скаржника), в якому повідомляється про нереалізацію Сумською філією ТОВ ТД «Еліт Сервіс» вищезгаданого рухомого майна і пропонується трьом стягувачам (ТОВ «Бахмач Агро», ТОВ «Білопілля Агросвіт», ТОВ «Ніжин Агро») вирішити питання щодо залишення за собою нереалізованого майна боржника на підставі статті 62 Закону; 6) копії фіскального чека та поштового повідомлення, які свідчать про надіслання якогось рекомендованого листа ВДВС 10.01.2013 року на адресу скаржника та отримання останнім того листа 15.01.2013 року.

Оскільки Господарський суд Сумської області у своїй ухвалі від 16.04.2014 року зобов'язав ВДВС подати суду копії усіх матеріалів виконавчого провадження, які стосуються оскаржуваних дій державного виконавця, а також всі матеріали виконавчого провадження в оригіналі щодо виконання наказу № 5021/2028/2011 від 26.09.2011 року для огляду, а ВДВС надано лише копії семи вищезгаданих документів матеріалів виконавчого провадження, то суд розглядає скаргу стягувача у даній справі, виходячи саме з поданих стягувачем та ВДВС копій документів.

За таких обставин ВДВС не надав суду доказів того, що державний виконавець у виконавчому проваджені ВП № 30584321 щодо виконання наказу № 5021/2028/2011 належним чином, згідно статті 11 Закону, виконав свої обов'язки щодо вжиття передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішення у справі № 5021/2028/2011, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняв виконавчі дії.

Суд вважає, що ВДВС не надавши матеріалів виконавчого провадження щодо виконання наказу № 5021/2028/2011 у повному обсязі позбавив можливості перевірити дотримання державним виконавцем строку здійснення виконавчого провадження. Зокрема, строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа, згідно статті 30 Закону, але у своїх письмових запереченнях начальник ВДВС навіть не згадує про дату приєднання останнього виконавчого документа до зведеного виконавчого провадження.

При цьому, зважаючи на те, що лист ВДВС від 08.01.2013 року з пропозицією залишити за собою нереалізоване майно адресований трьом стягувачам, то у будь-якому разі на протязі майже 12 місяців здійснювалось зведене виконавче провадження (з 08.01.2013р. по 30.12.2013р.) щодо трьох стягувачів (після приєднання третього виконавчого документа), що вже є порушенням вимог статті 30 Закону, оскільки державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців (у даному випадку - з моменту приєднання до зведеного провадження третього і останнього виконавчого документа).

ВДВС не надав суду доказів своєчасного та у повному обсязі вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення (наказу № 5021/2028/2011), передбачених, зокрема статтями 32 та 52 Закону.

Державний виконавець повернув наказ стягувачеві, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 47 та статтею 50 Закону, тобто у зв'язку з тим, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, але, згідно вимог частини другої статті 47 Закону, про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець зобов'язаний скласти акт, який є документом виконавчого провадження і який має бути в матеріалах виконавчого провадження. Акт має бути перевірений начальником ВДВС на предмет правильності вказаних у ньому відомостей, у т.ч. чи вжиті державним виконавцем усі необхідні заходи щодо стягнення грошових коштів, розшуку майна боржника тощо. У своїх поясненнях щодо скарги стягувача начальник ВДВС не згадує про складання державним виконавцем та перевірку ним такого акту і не додає до пояснень копії такого акту, що свідчить про те, що такий акт до цього часу не складався.

Державний виконавець та начальник ВДВС ніяким чином не пояснили, які заходи вчинялися державним виконавцем на протязі усього 2012 року (дванадцяти місяців) до надіслання листа трьом стягувачам з пропозицією залишити за собою нереалізоване майно боржника загальною вартістю 10976,00 грн. (при тому, що лише на користь скаржника - першого стягувача мало бути стягнено 384978,36 грн.) та які заходи вчинялися державним виконавцем на протязі 12 місяців 2013 року (після надіслання згаданого вище листа) до винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.12.2013 року, надісланої стягувачеві 24.03.2014 року.

Слід зазначити, що копія фіскального чеку від 10.01.2013 року та поштового повідомлення про вручення скаржникові (стягувачеві) листа ВДВС, відправленого 10.01.2013 року, не є належним та допустимим доказом надіслання державним виконавцем скаржникові (стягувачеві) саме листа від 08.01.2013 року за № 255/02-54/15 з пропозицією залишити за собою нереалізоване майно боржника. Такі листи, згідно вимог частини першої статті 31 Закону, надсилаються державним виконавцем простою кореспонденцією.

Крім того, повертаючи стягувачеві виконавчий документ без складання акту про наявність відповідних обставин, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону, як того вимагає частина друга статті 47 Закону, державний виконавець не враховує тієї обставини, що загальна вартість нереалізованого майна боржника, яке начебто пропонувалось для залишення за собою одразу трьом стягувачам, складала лише 10976,00 грн., у той час як на користь скаржника (першого стягувача) підлягало стягненню з боржника за наказом № 5021/2028/2011 384978,36 грн., а відтак залишення чи не залишення стягувачем (стягувачами) за собою усього того майна вартістю 10976,00 грн. не могло бути підставою ні закінчення виконавчого провадження, згідно статті 49 Закону України, ні повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відмовою залишити за собою нереалізоване майно боржника, вартість якого складає менше 3% від тієї суми грошових коштів, що має бути стягнута за виконавчим документом (наказу), оскільки державний виконавець має вчиняти дії щодо своєчасного і в повному обсязі виконання рішення (наказу) , а навіть з залишенням скаржником за собою усього вищезгаданого майна вартістю 10976,00 грн. повного виконання рішення не відбулося б. При цьому державний виконавець не встановив своїм актом, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення (інше майно), не надав доказів того, що ним вчинялися вичерпні заходи щодо стягнення заборгованості в першу чергу за рахунок грошових коштів, заходи щодо розшуку іншого майна боржника тощо з метою виконання рішення суду в повному обсязі. Згідно ч. 2 ст. 11 Закону, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Оскільки ВДВС не доведено суду належними та допустимими доказами здійснення державним виконавцем заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (наказі № 5021/2028/2011), скарга стягувача (позивача у справі № 5021/2028/2011) підлягає задоволенню.

Тому, керуючись ст. ст. 1, 11, 30, 31, 32, 47, 50, 51, 52, 82 Закону України «Про виконавче провадження» ст. ст. 32-34, 43, 86, 1212 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати дії державного виконавця Коваль Я. А. та начальника Відділу виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Данильченко І. М. незаконними.

2. Визнати недійсною постанову ВП № 30584321 від 30.12.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесену старшим державним виконавцем ВДВС Конотопського МРУЮ Коваль Я. А.

3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області вжити всіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», необхідних заходів до повного виконання наказу Господарського суду Сумської області від 26.09.2011 року № 5021/2028/2011 про примусове виконання рішення суду у справі № 5021/2028/2011.

СУДДЯ П.І. ЛЕВЧЕНКО