Постанова

від 08.05.2014 по справі 816/1206/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/1206/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Христич О.С.,

представників позивача - Тараненка В.М., Юрченка В.О.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (далі по тексту - ТОВ "Етуаль") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0001682308.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем за наслідками перевірки спірне податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0001682308 є неправомірним, оскільки при формуванні податкового кредиту позивачем дотримані вимоги Податкового кодексу України. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в перевіряємому періоді повністю підтверджуються наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Вказував, що в ході проведеної перевірки позивача встановлено порушення, яке обгрунтовується виключно посиланням на довідку перевірки іншого товариства - ПП "Будівельне управління "Юта і К". Окрім того, зазначив, що контрагентом позивача оскаржено дії Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області щодо коригування показників податкової звітності Приватного підприємства "Будівельне управління "Юта і К" з податку на додану вартість за березень-квітень 2013 року. В зв'язку з чим вважає висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Етуаль" та ПП "Будівельне управління "Юта і К" необгрунтованими та безпідставними. А тому прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірністю висновків проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Етуаль" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Будівельне управління "Юта і К" в ході якої встановлено заниження податку на додану вартість. Вказував на те, що в ході проведення перевірки не встановлено фактів отримання будівельних робіт ТОВ "Етуаль" від ПП "Будівельне управління "Юта і К", так реальність (фактичність) надання будівельних робіт повинна підтверджуватися документами: договором підряду, складеним з дотриманням всіх істотних умов, проектно-кошторисною документацією, первинними документами, складеними відповідним чином, дозвільними документами. Крім того, стверджував, що зазначені будівельні роботи повинні бути пов'язані з господарською діяльністю підприємства, в підтвердження чого платником для перевірки документи не надані. За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0001682308 прийняте ДПІ у м. Полтаві є правомірним.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (код ЄДРПОУ 25164843) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 23 лютого 1998 року, номер запису 1 588 120 0000 000 684, свідоцтво серії А00, №081637 (т.1 а.с. 10).

Видами діяльності товариства за КВЕД-2010 є: діяльність у сфері інжирінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, будівництво житлових і нежитлових будівель, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, неспеціалізована оптова торгівля, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т.1 а.с. 223).

Відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби і також являється платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 11-15), що не оспорюється сторонами.

ДПІ у м. Полтаві, на підставі направлення від 15 жовтня 2013 року №572 (т.2 а.с. 38), відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та відповідно до Наказу №801 від 14 жовтня 2013 року (т.2 а.с. 37) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Етуаль", код ЄДРПОУ - 25164843 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Будівельне управління "Юта і К", код ЄДРПОУ - 33536017 за період з 01 березня 2013 року по 30 квітня 2013 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 30 жовтня 2013 року №1359/16-01-22-08-10/25164843 (т.1 а.с. 17-33), за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог статті 44, підпункту 185.1 пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 419694,99 грн., в тому числі по періодах: березень 2013 року - 239166,67 грн. та квітень 2013 року - 180528,33 грн.

На підставі акту перевірки від 30 жовтня 2013 року №1359/16-01-22-08-10/25164843 ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0001682308 (т.1 а.с. 34), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 524618,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 419695 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 104923,75 грн.

Позивач не погодився із податковим повідомленням - рішенням від 18 грудня 2013 року №0001682308 в зв'язку із чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок заступника начальника відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового аудиту ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області Кропка Валерія Миколайовича щодо завищення позивачем податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Етуаль" з Приватним підприємством "Будівельна компанія "Юта і К" (код ЄДРПОУ 33536017) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ "Етуаль" у березні-квітні 2013 року здійснювало придбання робіт у ПП "Будівельна компанія "Юта і К" на загальну суму 2518169,96 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 419694,99 грн.

Так, 02 квітня 2012 року між ТОВ "Етуаль" (Замовник) та ПП "Будівельне управління "Юта і К" (Підрядник) укладено договір №18 (а.с. 54-60).

За умовами Договору "Замовник" доручає, а "Підрядник" зобов'язується виконати будівельні роботи на об'єкті: будівництво комплексу по кондиціюванню насіння сільськогосподарських культур ТОВ "Стасі Насіння в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області". Підрядник бере на себе зобов'язання відповідно до нормативно-технічної документації виконати власними або залученими силами, в терміи, обумовленими даним Договором наступні роботи: склад для зберігання насіння кукурудзи: влаштування Рм-5,9,10,12-16 - 49,0 м 3 *2650 грн. = 129862 грн., влаштування бетонної підгот. - 11,3 м 3 *1330 грн. = 15040 грн. Роботи вважаються виконаними після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання умов договору.

10 грудня 2012 року між ТОВ "Етуаль" (Замовник) та ПП "Будівельне управління "Юта і К" (Підрядник) укладено договір №19 (т.1 а.с. 64-75).

За умовами Договору Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми та/або залученими силами та засобами виконати та передати Замовнику роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної докуметації (надалі також "ПКД" або "проектна документація"), умов цього Договору та завдання Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти закінчені виконані роботи та оплатити виконані Підрядником роботи в межах договірної ціни на об'єкті "Завод з переробки сої продуктивністю 700 (сімсот) тонн на добу" за адресою: Україна, Полтавська область, м. Глобине, вул. Карла Маркса, 203. Передача виконаних робіт Підрядником і приймання їх Замовником оформлюються щомісячними довідками КБ-3 та Актами приймання-передачі виконаних робіт. Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами обов'язків згідно з з цим Договором.

14 січня 2013 року та 15 лютого 2013 року між ТОВ "Етуаль" (Замовник) та ПП "Будівельне управління "Юта і К" (Підрядник) укладено Договір № 20 та Договір №22 (т.1 а.с. 93-95, 103-107).

За умовами договору "Замовник" доручає, а "Підрядник" зобов'язується виконати будівельні роботи на об'єкті: будівництво комплексу по кондиціюванню насіння сільськогосподарських культур ТОВ "Стасі Насіння в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області". Підрядник бере на себе зобов'язання відповідно до нормативно-технічної документації виконати власними або залученими силами, в терміни, обумовленими даним Договором роботи згідно з Додатком №1. Вартість робіт по Договору складається з суми актів виконаних робіт. Роботи вважаються виконаними після підписання сторонами акту прийняття-передачі виконаних робіт. Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання умов Договору.

Оглянувши вказані договіри суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договорів положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає дані договори належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.

На виконання досягнутих домовленостей ПП "Будівельна компанія "Юта і К" виконано будівельні роботи: в березні 2013 року на загальну суму 1435000 грн. в тому числі ПДВ в сумі 239166,67 грн. та квітні 2013 року в сумі 1083169,96 грн. в тому числі ПДВ в сумі 180528,33 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Будівельна компанія "Юта і К" останнім виписано позивачу податкові накладні від 11 квітня 2013 року №3 (т.1 а.с. 63), від 04 березня 2013 року №1, від 06 березня 2013 року №2, від 12 березня 2013 року №3, від 14 березня 2013 року №5, від 20 березня 2013 року №8, від 27 березня 2013 року №9, від 28 березня 2013 року №10, від 29 березня 2013 року №11, від 05 квітня 2013 року №1, від 08 квітня 2013 року №2, від 22 квітня 2013 року №8, від 29 квітня 2013 року №10 (т.1 а.с. 81-92), від 20 березня 2013 року №7, від 11 квітня 2013 року №4, від 15 березня 2013 року №6 (т.1 а.с. 100-102), від 14 березня 2013 року №4, від 11 квітня 2013 року №5, від 16 квітня 2013 року №7 (т.1 а.с. 112-114), від 26 квітня 2013 року №9 (т.1 а.с. 224).

Дослідивши вказані первинні документи ПП "Будівельна компанія "Юта і К" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Етуаль" робіт, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість послуг, ціну послуг. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (т.1 а.с. 167-207).

На підтвердження фактичного виконання умов договорів, позивачем надано суду:

- Акти приймання виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 61, 78-80, 96-97, 108, 110, 232-233),

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 62, 76-77, 98-99, 109, 111),

- договірні ціни на виконання робіт (т.1 а.с. 225-229),

- акт звірки розрахунків за 01 березня 2013 року - 30 квітня 2013 року (т.1 а.с. 230-231),

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Будівельна компанія "Юта і К" згідно платіжних доручень (т.2 а.с. 1-22) та банківських виписок (т.1 а.с. 234-249).

Слід зазначити, що ПП "Будівельна компанія "Юта і К" має Ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області на виконання господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, серії АВ № 556659, строком дії з 09 листопада 2010 року по 09 листопада 2015 року, перелік робіт у додатку до ліцензії не суперечить виконуваним ПП "Будівельна компанія "Юта і К" роботам за договороми (т.1 а.с. 220-222).

Крім того, в підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ "Етуаль" та ПП "Будівельна компанія "Юта і К" надало документацію, що підтверджує передачу отриманих робіт по ланцюгу до вигодонабувача (т.2 а.с. 56-237, т.3 а.с. 1-111).

Позивач обґрунтовував доцільність придбання послуг саме у ПП "Будівельна компанія "Юта і К" необхідністю швидкого та якісного виконання робіт, неможливістю самостійно виконати значного обсягу робіт та відсутністю на той момент інших вільних укомплектованих бригад.

Отже, позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Стосовно контрагента позивача - ПП "Будівельна компанія "Юта і К" то слід зазначити, що фактів визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; підрядник знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

При цьому, суд зауважує, що подальше припинення юридичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи та податкові накладні недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі податкового кредиту.

Посилання ДПІ у м. Полтаві у акті перевірки на той факт, що у контрагента позивача відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення видів діяльності, визначених згідно довідок з ЄДР, судом оцінюються критично. Суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси. Крім того, ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях, відповідач не визначив, яка саме кількість людей повинна була виконувати роботи, що придбавалися позивачем у ПП "Будівельна компанія "Юта і К".

Слід зазначити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Суд вважає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Етуаль" чи його контрагента ПП "Будівельна компанія "Юта і К". В акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності виконаних підрядних робіт, за результатами придбання яких позивачем сформовано податковий кредит. Твердження відповідача про відсутність здійснення господарської операції ТОВ "Етуаль" фактично грунтуються на підставі Довідки про проведення зустрічної звірки перевірок його контрагента. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Виконані підрядні роботи відповідають меті діяльності ТОВ "Етуаль".

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ТОВ "Етуаль" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №1359/16-01-22-08-10/25164843 від 30 жовтня 2013 року, на підставі висновків якого відповідачем прийняті оскаржувані податкове повідомлення-рішення №0001682308 від 18 грудня 2013 року.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0001682308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 524618,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 419695 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 104923,75 грн. не довів, а відтак позовні вимоги ТОВ "Етуаль" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0001682308.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення №11Р2879 від 28 березня 2014 року та №11Р0768 від 07 квітня 2014 року, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ТОВ "Етуаль" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 487,20 грн.

Підпунктом 3 частини дев'ятої Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ТОВ "Етуаль" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

В силу статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

.

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18 грудня 2013 року №0001682308.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 12 травня 2014 року.

Суддя С.О. Удовіченко