Ухвала

від 17.06.2014 по справі 816/1206/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р.Справа № 816/1206/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2014р. по справі № 816/1206/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Етуаль" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0001682308.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 р. позовні вимоги задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0001682308 Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (код ЄДРПОУ 25164843) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 23 лютого 1998 року, номер запису 1 588 120 0000 000 684, свідоцтво серії А00, №081637.

ДПІ у м. Полтаві, на підставі направлення від 15 жовтня 2013 року №572, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до Наказу №801 від 14 жовтня 2013 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Етуаль» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Будівельне управління "Юта і К", код ЄДРПОУ - 33536017 за період з 01 березня 2013 року по 30 квітня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 30 жовтня 2013 року №1359/16-01-22-08-10/25164843, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог статті 44, підпункту 185.1 пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого, на думку податкового органу, сталося заниження податку на додану вартість в розмірі 419694,99 грн., в тому числі по періодах: березень 2013 року - 239166,67 грн. та квітень 2013 року - 180528,33 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки від 30 жовтня 2013 року №1359/16-01-22-08-10/25164843 ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0001682308, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 524618,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 419695 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 104923,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2013 року №1359/16-01-22-08-10/25164843 є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням чинного законодавства. При цьому судом було враховано, що при розгляді справи встановлено відсутність в діях ТОВ "Етуаль" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №1359/16-01-22-08-10/25164843 від 30 жовтня 2013 року, на підставі висновків якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001682308 від 18 грудня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

В даній справі судом першої інстанції було встановлено та підтверджено при апеляційному перегляді справи, що ТОВ "Етуаль" у березні-квітні 2013 року здійснювало придбання робіт у ПП "Будівельна компанія "Юта і К" на загальну суму 2518169,96 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 419694,99 грн.

Зокрема, 02 квітня 2012 року між ТОВ "Етуаль" (Замовник) та ПП "Будівельне управління "Юта і К" (Підрядник) укладено договір №18, згідно умов якого "Замовник" доручає, а "Підрядник" зобов'язується виконати будівельні роботи.

10 грудня 2012 року між ТОВ "Етуаль" (Замовник) та ПП "Будівельне управління "Юта і К" (Підрядник) укладено договір №19, згідно умов якого Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми та/або залученими силами та засобами виконати та передати Замовнику роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, умов цього Договору та завдання Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти закінчені виконані роботи та оплатити виконані Підрядником роботи в межах договірної ціни на об'єкті "Завод з переробки сої продуктивністю 700 (сімсот) тонн на добу" за адресою: Україна, Полтавська область, м. Глобине, вул. Карла Маркса, 203.

14 січня 2013 року та 15 лютого 2013 року між ТОВ "Етуаль" (Замовник) та ПП "Будівельне управління "Юта і К" (Підрядник) укладено Договір № 20 та Договір №22, за умовами яких "Замовник" доручає, а "Підрядник" зобов'язується виконати будівельні роботи на об'єкті: будівництво комплексу по кондиціюванню насіння сільськогосподарських культур ТОВ «Стасі Насіння» в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області".

На виконання укладених договорів ПП "Будівельна компанія "Юта і К" виконано будівельні роботи: в березні 2013 року на загальну суму 1435000 грн. в тому числі ПДВ в сумі 239166,67 грн. та квітні 2013 року в сумі 1083169,96 грн. в тому числі ПДВ в сумі 180528,33 грн. За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Будівельна компанія "Юта і К" останнім виписано позивачу податкові накладні, які цілком відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість послуг, ціну послуг. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Будівельна компанія "Юта і К" згідно платіжних доручень та банківських виписок. Матеріали справи містять докази фактичного виконання робіт за договорами.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зауважує, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

В даній справі відповідачем до суду не було надано доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2014р. по справі № 816/1206/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.