Ухвала

від 28.04.2014 по справі 826/17041/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/17041/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Ключковича В.Ю., Собківа Я.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігл Фільтр» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень форм «Р», «В4» ,-

ВСТАНОВИВ:

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби проведено виїзну позапланову документальну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ЕКО» (код ЄДРПОУ 38077090) за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року, про що складено відповідний Акт від 24.05.2013 року № 571/22.7/31408777 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 41-58).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме, заниження ним у 2012 році на 25545 грн. суми податку на прибуток, п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України - заниження ним на 23682 грн. суми податку на додану вартість за листопад 2012 року та зменшення на 647 грн. суми від'ємного значення з цього податкут за грудень 2012 року.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 06.06.2013 року форми «Р» № 0004172207, форми «В4» №0004182207, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 39-40), та якими збільшено Позивачу на 29603 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі на 23682 грн. за основним платежем та на 5921 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), зменшено на 647 грн. суми від'ємного значення з податку на додану вартість, відповідно.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Головним управлінням Міндоходів у м. Києві та Міністерством доходів і зборів України прийнято Рішення «Про результати розгляду первинної скарги» від 16.08.2013 року та №3293/10/261510-04-04 та «Про результати розгляду скарги» від 23.09.2013 року №11694/6/99.99 -10.01-11, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 64-68, 74-76), відповідно та якими податкові повідомлення-рішення та зазначене Рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з Договору купівлі - продажу № 161112 від 16 листопада 2012 року (далі - Договір), копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 77-79), укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ЕКО», як Постачальником, з Позивачем, як Покупцем, Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві товар (далі - Продукцію), а Покупець - прийняти та оплатити цю Продукцію на умовах Договору.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.4., 2.6. Договору, Постачальник зобов'язався поставити Покупцю Продукцію по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною його частиною, а Покупець - оплатити вартість Продукції за цінами і на умовах, передбачених у цьому Договорі; датою переходу прав власності на товар вважається момент підписання представниками Покупця видаткової накладної на товар, що передається.

Згідно п. 4.1. Договору, розрахунки за Продукцію здійснюються шляхом повної або часткової оплати грошових сум до повного розміру вартості Продукції згідно виписаних рахунків або накладних на розрахунковий рахунок Постачальника у терміни визначені п. 2.3.

Відповідно до п.2.3. зазначеного Договору, Покупець зобов'язується прийняти Продукцію згідно цін вказаних у відповідних накладних та оплатити на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання товару, або до передачі продукції постачальником.

Згідно з п. 8.1. Договору, він набуває чинності з дати його підписання і діє до 15.11.2013 року, але до виконання Сторонами своїх зобов'язань. Він також може бути пролонгований за згодою двох Сторін.

Відповідно до частини п'ятою ст. 203 та частинами першою, другою ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження реальності придбання у контрагента товару за зазначеним Договором (придбання фільтрів), надано первинні документи, а саме, рахунок-фактуру № СФ-0000147 від 16 листопада 2012 року, видаткову накладну № РН-0000098 від 19 листопада 2012 року та податкову накладну № 18 від 19 листопада 2012 року на суму 10360,55 грн., в тому числі ПДВ 1726,76 грн.; рахунок-фактуру № СФ-0000162 від 22 листопада 2012 року, видаткову накладну № РН-0000115 від 22 листопада 2012 року та податкову накладну № 26 від 22 листопада 2012 року на суму 21854,41 грн., в тому числі ПДВ 3642,40 грн.; рахунок-фактуру № СФ-0000171 від 23 листопада 2012 року, видаткову накладну № РН-0000164 від 23 листопада 2012 року та податкову накладну № 28 від 23 листопада 2012 року на суму 23028,73 грн., в тому числі ПДВ 3838,12 грн.; рахунок-фактуру № СФ-0000206 від 26 листопада 2012 року, видаткову накладну № РН-0000192 від 26 листопада 2012 року та податкову накладну № 34 від 26 листопада 2012 року на суму 85828,98 грн., в тому числі ПДВ 14304,83 грн.; рахунок-фактуру № СФ-0000217 від 26 листопада 2012 року, видаткову накладну № РН-0000211 від 26 листопада 2012 року та податкову накладну № 39 від 26 листопада 2012 року на суму 1022,16 грн., в тому числі ПДВ 170,36 грн.; рахунок-фактуру № СФ-0000463 від 16 грудня 2012 року, видаткову накладну № РН-0000357 від 17 грудня 2012 року та податкову накладну № 37 від 17 грудня 2012 року на суму 3879,70 грн., в тому числі ПДВ 646,62 грн.,копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 80-97).

Розрахунки між Позивачем та контрагентом проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 98-115).

Як зазначено Відповідачем в Акті та апеляційній скарзі, підставою для висновків щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ЕКО» є складені Відповідачем Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ЕКО» (код ЄДРПОУ 38077090) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року» № 272/22.7/38077090 від 14.03.2013 року та Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ЕКО» (код ЄДРПОУ 38077090) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» (код ЄДРПОУ 37848367) за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року» № 317/22.7/38077090 від 28.03.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т. 2, а.с. 7-15), та в якому зазначено, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначені доходів та витрат (послуг) за період з 01.11.2012, які підпадають під визначення ст. ст.134, 138 Податкового кодексу України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.11.2012 по 31.12.2012, які підпадають під визначення ст. ст.185, 198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим, податкові зобов'язання та податковий кредит, які сформовано Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ЕКО» за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року на загальну суму 186620 грн., підлягають зменшенню до 0.

Проте, будь - які докази на підтвердження здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ЕКО» господарських операцій з його контрагентами, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків в матеріалах справи відсутні, Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій не надано.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не погоджується з Відповідачем щодо нікчемності правочинів, укладених між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ЕКО», тому, як вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, Відповідачем не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361). Крім того, Позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентом та/або його посадовими особами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II вищезазначеного Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарської операції є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідної операції та зв'язку між фактом придбання товару і подальшою господарською діяльністю.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано .

В зв'язку з вищенаведеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.