Ухвала

від 29.04.2014 по справі 820/3524/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 р.Справа № 820/3524/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гончаровій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2014р. по справі № 820/3524/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ УКРКОМУННДІПРОЕКТ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ "УКРКОМУННДІПРОЕКТ" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 02.10.2013 р. № 1420302203.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ "УКРКОМУННДІПРОЕКТ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1420302203 від 02.10.2013 р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ "УКРКОМУННДІПРОЕКТ", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, код 37659092, юридична адреса: проспект Леніна, буд. 36, м. Харків, 61166, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 38), перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ІНСТИТУТ "УКРКОМУННДІПРОЕКТ" (код 37659092) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Гарантбілдінг» за січень 2012 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 456/20-30-22-03/37659092 від 04.09.2013 р. (а.с. 11-21).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ "ІНСТИТУТ "УКРКОМУННДІПРОЕКТ":

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 157337,40 грн. за січень 2012 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 1420302203 від 02.10.2013 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 189721,90 грн., з яких за основним платежем 157337,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 32384,50 грн. (а.с. 10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сум ПДВ, відображених у податкових накладних, сплачених у ціні товарів (послуг) до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Між ТОВ "ІНСТИТУТ "УКРКОМУННДІПРОЕКТ" (генпідрядник) та ТОВ «БК «Гарантбілдінг» (субпідрядник) був укладений договір № 211 від 17.10.2011 року про розробку проектної документації, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується розробити та передати генпідряднику на умовах цього договору таку проектну документацію: робочий проект «Реконструкція системи аерації системи біологічної очистки стічних вод лівобережних КОС» (далі - документація) (а.с. 25-28).

Відповідно до п. 1.2 в рамках цього договору субпідрядник залучається для виконання проектних робіт за договором генпідрядника № 8600, укладеного з WPK EKO-KONSULTING Ltd від 14.10.2011 року. Строк виконання робіт встановлюється календарним планом виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 4.1. ціна за вказаним договором складає 944024,40 грн., в тому числі ПДВ - 157337,40 грн.

Пунктом 4.5 передбачено, що підставою для розрахунків є підписані представниками генпідрядника та субпідрядника акти приймання-передачі документації.

В підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем надано кошторис, протокол погодження договірної ціни, календарний план виконання робіт з розробки проектної документації, завдання на проектування, акт приймання-передачі робіт-проектної документації «Робочий проект «реконструкція системи аерації системи біологічної очистки стічних вод лівобережних КОС», податкову накладну, платіжні доручення.

ТОВ "ІНСТИТУТ "УКРКОМУННДІПРОЕКТ", використав надані ТОВ «БК «Гарантбілдінг» послуги з розробки проектної документації у власній господарській діяльності, а саме для виконання умов наступного договору (п. 1.2 договору № 211 від 17.10.2011 року про розробку проектної документації), укладеного між ТОВ "ІНСТИТУТ "УКРКОМУННДІПРОЕКТ" (інженер-проектант) та WPK EKO-KONSULTING Ltd (головний консультант) на виготовлення проектно-кошторисної документації від 14.10.2011 року, відповідно до умов якого інженер-проектант зобов'язується здійснити виготовлення проектно-кошторисної документації на об'єкт «Реконструкція системи аерації системи біологічної очистки стічних вод лівобережних КОС» згідно чинного законодавства України, державних будівельних норм та правил (а.с. 81-95). Відповідно до п. 2.4 вказаного договору в якості субпідрядника за цим договором залучається ТОВ «БК «Гарантбілдінг».

Отже, договір, укладений між ТОВ "ІНСТИТУТ "УКРКОМУННДІПРОЕКТ" та ТОВ «БК «Гарантбілдінг» був виконаний у повному обсязі, як результат його реального виконання, надані послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Реальність господарських операцій за спірними договорами підтверджена документами первинного та бухгалтерського обліку,оформленими належним чином.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданої ТОВ «БК «Гарантбілдінг» податкової накладної.

Висновки відповідача про формування позивачем податкового кредиту без дотримання вимог Податкового кодексу України ґрунтуються на висновках акту Ленінської МДПІ у м. Луганську № 896/22-706/37108578 від 06.11.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК «Гарантбілдінг» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "ІНСТИТУТ "УКРКОМУННДІПРОЕКТ" за січень 2012 року, за висновками якого встановлено неможливість контрагента позивача ТОВ «БК «Гарантбілдінг» реально здійснювати господарську діяльність у вказаному періоді.

Колегія суддів зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Такі висновки також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Крім того, відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1218/2207/37659092 від 29.11.2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНСТИТУТ "УКРКОМУННДІПРОЕКТ" щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «БК «Гарантбілдінг», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року» звіркою позивача документально підтверджено реальність господарських відносин з ТОВ «БК «Гарантбілдінг», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також встановлено відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ «БК «Гарантбілдінг» (а.с. 22-24).

Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на ненадання позивачем під час проведення перевірки доказів реальності спірних господарських операцій, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки податковим органом не доведено в апеляційній скарзі наявність доказів щодо витребування таких документів у позивача під час проведення перевірки.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з рішенням податкового органу про донарахування позивачу зобов`язання з податку на додану вартість за результатами проведеної перевірки.

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування такого рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2014р. по справі № 820/3524/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 05.05.2014 р.