Рішення

від 25.04.2014 по справі 761/7896/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7896/14-ц

Провадження №2/761/3408/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 квітня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Звонцовій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала в ММВП «Профілактична дезінфекція» дезінфектором. Наказом № 26-к від 15.01.2014 р. її було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із ліквідацією підприємства. 15.01.2014 р. позивачу надано розрахунковий листок за яким нараховано, але не виплачена вихідна допомога у розмірі 5 934,12 грн. На день звільнення відповідач, всупереч вимогам чинного трудового законодавства не провів розрахунок та не виплатив позивачеві належні при звільнені суми. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» вихідну допомогу, а всього 5 934,12 грн.

В подальшому позивач збільшив вимоги та остаточно просив суд стягнути з відповідача не сплачені при звільненні суми, а саме вихідну допомогу у розмірі 5 934,12 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 8 784,40 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн. .

Позивач ОСОБА_1 просила розглядати справу за її відсутністю. Зазначила, що підтримує позов в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача також просив розглянути справу за його відсутності. Зазначив, що визнає позов частково, а саме у сумі невиплаченої вихідної допомоги - 5700,00 грн., середнього заробітку у сумі 4 400,00 грн. З задоволенні іншої частини позову просить відмовити. На підтвердження своїх доводів надав довідку ММВП «Профілактична дезінфекція» № 26/62 від 25.04.2014 р.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено що ОСОБА_1 займала посаду дезінфектора в Міському медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» з 1989 року.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 була звільнена с посади з 15.01.2014 р. на підставі наказу № 26 к від 15.01.2014 р. на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією підприємства.

Як свідчить довідка № 26/62 від 24.04.2014 р. надана представником відповідача, станом на день розгляду справи заборгованість ММВП «Профілактична дезінфекція» по всім виплатам, що належать працівникові ОСОБА_1 становить 5 700 грн. 00 коп. і складається з вихідної допомоги та компенсації відпустки.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України у день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний виплатити працівникові всі належні йому суми.

За встановлених обставин, враховуючи, що позовні вимоги в частині не проведення розрахунку визнаються представником відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги в частині стягнення з Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» суми у розмірі 5 700,00 грн.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, згідно до вимог ст. 117 КЗпП України.

При обчисленні розміру середнього заробікту за весь час вимушеного прогулу суд виходить з п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02. 1995 року № 100.

За наданим позивачем розрахунком, за період затримки розрахунку при звільнені з 16.01.2014 р. по 14.03.2014 р., кількості робочих днів (40 день) та середньоденної заробітної плати (210,00грн.) сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 219 грн. 61 коп.

З іншого боку надана представником відповідача довідка № 26/62 від 25.04.2014 р. свідчить про те, що середньоденна заробітна плата позивача становила 110,00 грн.

За приписами ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність доказів розміру середньоденного заробітку зазначеного позивачем, суд вважає за можливе покласти в основу рішення щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку офіційну довідку надану представником ММВП «Профілактична дезінфекція».

Таким чином сума середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1, зважаючи на період з 16.01.2014 р. по 14.03.2014 р., кількість робочих днів - 40, середньоденна заробітна плата - 110,00 грн. становить 4 400,00 грн.

Згідно до ст. 237 - 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача на його користь суму у розмірі 5 000 грн. Зазначає, що дії відповідача, який свідомо не провів розрахунок заподіяли моральні страждання. Весь час позивач переживав з приводу свого матеріального існування, можливості сплати обов'язкових платежів.

Пленум Верховного Суду України в п. 3 постанови № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Зважаючи на те, що всупереч положенням ст. 60 ЦПК України позивачем не надано доказів спричинення останньому моральної шкоди, його розміру, суд вважає за можливе відмовити ОСОБА_1 в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3,11,30,57,60,88,209,212-218 ЦПК України, ст. 116 КЗПП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» (код ЄДРПОУ 13698924) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) вихідну допомогу, компенсацію за невиплачену відпустку у сумі 5 700 грн. 00 коп.

Стягнути з Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» (код ЄДРПОУ 13698924) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1)середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 4 400 грн. 00 коп.

Стягнути з Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» (код ЄДРПОУ 13698924) в дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо його не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суддя: