Рішення

від 30.04.2014 по справі 522/28606/13-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/3489/14

Справа № 522/28606/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАР» про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Альфа-Банк» у листопаді 2013 року звернувся до суду з позовом, який уточнив 04.02.2014 року до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАР» про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в розмірі 78 728,33 грн. та стягнення судового збору у розмірі 787,28 грн..

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.12.2012 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 05-01-16/1113 відповідно до якого Банк надав ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) в іноземній валюті у сумі 26 500 дол. США, строком з 29.11.2005 року до 01.11.2015 року, зі сплатою 12 % річних за час фактичного користування кредитом. Відповідно до положень кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені договором строки. Наданий ОСОБА_1 кредит був забезпечений порукою ТОВ «ФАР», про що 29.11.2005 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ТОВ «ФАР» був укладений Договір поруки № 05-01-16/1115, відповідно до якого ТОВ «ФАР» несе солідарну відповідальність перед Банком за невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним кредитним договором. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином та надав ОСОБА_1 кошти, які зазначені в кредитному договорі. В свою чергу ОСОБА_1 повернення наданого йому кредиту у встановлені кредитним договором строки не дотримуються, у зв'язку з чим станом на 01.09.2013 року загальний розмір його заборгованості за кредитним договором перед Банком становить 78 728,33 грн.. Відповідно до Договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, який був укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ПАТ «Альфа-Банк», останнє набуло, а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило права вимоги за Кредитним договором № 05-01-16/1113 від 29.11.2005 року.

В судове засідання 30.04.2014 року представник позивача ПАТ «Альфа-Банк» - Борщенко К.Ю. (діє на підставі довіреності від 01.10.2013) не з'явився, але 25.04.2014 року надав до суду заяву, яка міститься у матеріалах справи, про розгляд справи за його відсутності в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ТОВ «ФАР» в судове засідання не з'явилися, хоча про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином у встановленому порядку, поважних причин щодо неявки суду не представили, чим позбавили суд можливості вислухати їх пояснення та думку по суті. Заяв про розгляд справи за їх відсутністю суду не надано.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у порядку ст.ст.. 224-225 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст. 197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.11.2005 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_1 (надалі Відповідач-1, Позичальник, Боржник), на підставі заяви-анкети позичальника на отримання кредиту (а.с.20-21), був укладений Кредитний договір № 05-01-16/1113 (надалі - Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) в іноземній валюті у сумі 26 500 дол. США, строком (відповідно до п. 2.3. кредитного договору) з 29.11.2005 року до 01.11.2015 року, зі сплатою (відповідно до п. 2.2. кредитного договору) 12 % річних за користування кредитом (а.с.14-17).

Зі змістом, умовами та правовими наслідками зазначеного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений та згодний, про що свідчить його підпис на договорі (а.с.17).

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк було перейменовано у ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Відповідно до Договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, який був укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ПАТ «Альфа-Банк» (надалі Позивач, Кредитор, Позичальник) останнє набуло, а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило права вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1 до вказаного договору (а.с.7-12). З витягу з вказаного додатку вбачається, що до ПАТ «Альфа-Банк» перешли також і права вимоги за Кредитним договором № 05-01-16/1113 від 29.11.2005 року, позичальником за яким є ОСОБА_1 (а.с.13).

З матеріалів справи вбачається, що Позивач згідно Свідоцтва серії А01 № 306405 про державну реєстрацію юридичної особи та за статутом у новій редакції, зареєстрований як ПАТ «Альфа-Банк» (а.с.4-1,5).

Відповідно до положень зазначеного кредитного договору Позивач зобов'язався надати Позичальнику, тобто ОСОБА_1 кредитні кошти, які зазначені в кредитному договорі, а Позичальник зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені кредитним договором строки, та у відповідності до п.4.2.1. Кредитного договору до розробленого графіку погашення кредиту, який міститься у Додатку № 1 «Графік погашення кредиту» до вказаного Кредитного договору, який також був підписаний ОСОБА_1 та Банком (а.с.17-18).

В зазначеному додатку було детально зазначено у які саме строки та які саме суми Відповідач-1 має сплачувати на користь Позивача для погашення наданого йому кредиту та відсотків за його користування. Зі змістом вказаного додатку Відповідач-1 був ознайомлений та згодний, про що свідчить його підпис на додатку.

З позову вбачається, що Позивач умови Кредитного договору виконав та надав Відповідачу-1 кошти, які зазначені у Кредитному договорі.

Згідно п. 4.2.1., 4.2.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язався використавти кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість перед Банком відповідно до графіку погашення кредиту та своєчасно сплатити проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом, суми неустойки і збитків в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно п. 5.1. Кредитного договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань, винна Сторона сплачує іншій Стороні суму неустойки та збитків, передбачених цим договором. При цьому збитки відшкодовуються винною Стороною понад неустойку, передбачену даним договором.

Згідно п. 5.2. Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/чи процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Згідно п. 5.4. та п.5.5. Кредитного договору за невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п.п.4.2.2, 4.2.4, 4.2.5, 4.2.6 цього договору, Позичальник сплачує штраф у розмірі 15 % річних від суми кредиту за кожний випадок невиконання. Сплата неустойки не звільняє Позичальника від виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за Кредитним договором між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком з одного боку та ТОВ «ФАР» (надалі Відповідач-2, Поручитель) з іншого боку, 29.11.2005 року був укладений Договір поруки № 05-01-16/1115, відповідно до якого ТОВ «ФАР» виступило Поручителем та поручилося солідарно відповідати за невиконання Відповідачем-1 умов Кредитного договору (а.с.19 та 19 оборот).

Зі змістом, умовами та правовими наслідками Договору поруки ТОВ «ФАР» було ознайомлено та згодне, про що свідчать печатка ТОВ «ФАР» та підпис його засновника ОСОБА_3 на цьому договорі.

Згідно п. 2.1. Договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором та у випадку невиконання зобов'язань сплачує борг Боржника Кредитору в повній сумі невиконаних зобов'язань та нарахуванням по ним.

Згідно п. 2.2. Договору поруки за невиконання зобов'язань Боржника за кредитним договором Поручитель відповідає як солідарний боржник у тім же обсязі, що і Боржник.

Згідно п. 3.1. Договору поруки у разі порушення Боржником зобов'язання у встановлені кредитним договором терміни, Кредитор у письмовому виді повідомляє Поручителя про невиконання Боржником зобов'язань перед Кредитором.

Згідно п. 3.2. Договорів поруки Поручитель зобов'язується протягом трьох днів з моменту одержання повідомлення перерахувати на рахунок Кредитора суму боргу Боржника.

Згідно п. 3.3. Договору поруки при невиконанні Поручителем зобов'язання по п.3.2 даного договору, Кредитор має право пред'явити Поручителю позов.

Згідно п. 5.1. Договору поруки за несплату Поручителем Кредитору суми боргу за даним договором у термін, зазначений у п.3.2 договору, Поручитель повинен сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Ці пункти Договорів поруки цілком відповідають ч.1 ст. 554 ЦК України в якій зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова (субсидіарна відповідальність) поручителя.

Відповідно до ст. 553 ЦК України Поручителі, поручаються перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'зку, а також відповідають перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З позову вбачається, що Відповідач-1 свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед Позивачем утворилася прострочена заборгованість за вказаним договором

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики (кредиту) позикодавець (кредитор, Банк) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Кредитним договором у Відповідача-1 перед Позивачем, станом на 01.09.2013 року, виникла прострочена заборгованість, загальна сума якої, згідно розрахунку заборгованості, становить - 9 849 (дев'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять) дол. США та 66 центів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року складає 78 728 (сімдесят вісім тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 33 копійки, з яких:

- заборгованість за кредитом - 8 599 дол. США, що за вказаним курсом еквівалентно 68 731,81 грн.;

- заборгованість по відсоткам за корисування кредитом - 1 063,61 дол. США, що за вказаним курсом еквівалентно 8 501,43 грн.;

- комісія - 17,20 дол. США, що за вказаним курсом еквівалентно 137,48 грн.;

- пеня за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором - 169,85 дол. США, що за вказаним курсом еквівалентно 1 357,61 грн..

Розрахунок заборгованості за Кредитним договором зазначений в позові та доданий до матеріалів справи окремо (а.с. 1 оборот, 24).

Судом встановлено, що пунктами 5.1. та 5.2. Кредитного договору передбачено стягнення з Позичальника на користь Банка пені та неустойки, в разі невиконання останнім зобов'язань за кредитним договором відповідно до його положень.

Стягнення пені з Поручителя передбачено п. 5.1. Договору поруки та Кредитним договором, за яким Поручитель несе солідарну відповідальність за невиконання Відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою Кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідачів-1 та 2 пені, заявлені обґрунтовано.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач, виконуючі положення п.п. 4.3.2. Кредитного договору та п. 3.1. Договору поруки, направляв Відповідачу-1 та 2 письмові вимоги за Вих. № 84894-102 б/б від 22.10.2013 року, щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується реєстром № 267 рекомендованих поштових відправлень та самою вимогою (а.с.25-26). Проте заборгованість відповідачами так і не була погашена.

Отже, допустивши прострочення кредиту, Відповідачі 1 та 2 порушили не тільки свої договірні зобов'язання, чим суттєво порушили права Банку, а й вимоги законодавства України.

На момент розгляду справи доказів погашення кредиту, сплати комісій, відсотків, пені, штрафу, інфляційних збитків, тощо у суду не має.

За таких обставин, суд вважає вимоги Позивача про стягнення з Відповідачів 1 та 2 всієї суми заборгованості, яка виникла у них за Кредитним договором, обґрунтованими та такими, що відповідають умовам цих договорів та ст. 1050 ЦК України.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільний кодекс України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини другої статті 118 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Також, відповідно до вказаної вище постанови вбачається, що згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу. У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином вбачається, що Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

При цьому згідно із ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України , стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що внаслідок невиконання Відповідачами 1 та 2 умов Кредитного договору № 05-01-16/1113 від 29.11.2005 року, Позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у сумі 787 (сімсот вісімдесят сім) гривень 28 копійок, що підтверджується наявним у матеріалах справи меморіальним ордером № 6446 від 30.10.2013 року (а.с.4).

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити у позовних вимогах Позивача щодо стягнення з Відповідачів 1 та 2 судових витрат у солідарному порядку на підставі наступного.

Цивільно-процесуальним Законом - ст.ст.. 79, 88 ЦПК України - не передбачено стягнення судового збору у солідарному порядку. Солідарний обов'язок - це матеріально-правова категорія (ст. 541 ЦК України), а не процесуальна. За правилами ст. 88 ЦПК України розподіл судових витрат, у тому числі судового збору, здійснюється у дольовому порядку.

Отже, стягненню з Відповідачів 1 та 2 на користь Позивача підлягають витрати по сплаті судового збору у розмірі 393 (триста дев'яносто три) гривні 64 копійки з кожного окремо.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 11, 57, 58, 60, 64, 88 ч.1, 169, 208-209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України; ст.ст. 1, 3, 192, 509, 524, 525, 526, 530, 533, 536, 543, 546, 549, 551, 553, 554, 612, 624-626, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАР» про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково .

2. Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, І.П.Н. НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАР» (код ЄДРПОУ 13905719) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за Кредитним договором № 05-01-16/1113 від 29.11.2005 року, у розмірі 9 849 (дев'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять) дол. США та 66 центів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року складає 78 728 (сімдесят вісім тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 33 копійки , з яких:

- заборгованість за кредитом - 8 599 дол. США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року складає 68 731,81 грн.;

- заборгованість по відсоткам за корисування кредитом - 1 063,61 дол. США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року складає 8 501,43 грн.;

- комісія - 17,20 дол. США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року складає 137,48 грн.;

- пеня за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором - 169,85 дол. США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2013 року складає 1 357,61 грн..

4. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, І.П.Н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Донецьк Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 393 (триста дев'яносто три) гривні 64 копійки .

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАР» (код ЄДРПОУ 13905719) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Донецьк Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 393 (триста дев'яносто три) гривні 64 копійки .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

30.04.2014