Постанова

від 06.05.2014 по справі 822/1218/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1218/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В.В. при секретаріГук В.В. за участі:представника позивача: Шпака А.П., представника відповідача: Розізнаної О.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Степ" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Степ" вернулося до суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 17.03.2014 року №0001382203, яким збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 22068,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки базується на необґрунтованих висновках відповідача про безпідставне включення до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 14712,00 грн. на підставі оформленої ТОВ "ТД "Агро Ойл" податкової накладної №12 від 23.01.2014 року на загальну суму 88274,50 грн., в тому числі ПДВ 14712,42 грн. на поставку нафтопродуктів відповідно до договору поставки №0512/1 від 25.10.32012. Зазначає, що в реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2014 була помилково допущена помилка, а саме: вказано невірно номер та дату податкової накладної, отриманої від ТОВ "ТД "Агро Ойл", а саме: замість №12 від 23.01.2014 року вказав №2 від 03.01.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову зазначивши, що позивач сформував податковий кредит за січень 2014 в сумі 14712,42 грн. по операції з ТОВ "ТД "Агро Ойл" без податкової накладної, що призвело до порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, згідно до якого не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. Висновки акта перевірки вважає обґрунтованими та правомірними та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, враховуючи наступне.

Суд встановив, що позивач - Приватне підприємство "Степ", код ЄДРПОУ 30145194, зареєстроване 06.08.1998 року виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради, перебуває на обліку як платник податків в Кам'янець-Подільській ОДПІ.

Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля паливом.

27.02.2014 на підставі п.200.10 ст.200 розділу V ПК України у порядку ст.76 глави 8 розділу ІІ ПК України працівниками податкового органу проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2014. За результатами перевірки складений акт №70/22-09-22-03/30145194 від 27.02.2014, на підставі якого відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 17.03.2014 року №0001382203, яким збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 22068,00 грн., в тому числі 7356,00 грн. за штрафними санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки №270/22-09-22-03/30145194 від 27.02.2014 висновках відповідача щодо порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.200.1, п. 200.2 ст.200 ПК України.

Фактичною підставою для визначення штрафних санкцій в сумі 7356,00 грн. слугували висновки перевіряючих, відображені в акті перевірки №70/22-09-22-03/30145194 від 27.02.2014, щодо безпідставного включення позивачем податкового кредиту за січень 2014 ПДВ в сумі 14712,42 грн. по податковій накладній №12 від 23.01.2014 на загальну суму 88274,50 грн., в тому числі ПДВ 14712,42 грн., виписаній ТОВ "ТД "Агро Ойл" на поставку нафтопродуктів відповідно до договору поставки №0512/1 від 25.10.32012, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд встановив, що 25.10.2012 між позивачем (Покупець) та ТОВ "ТД "Агро Ойл" (Продавець) укладений договір поставки нафтопродуктів №0512/1 від 25.10.32012. У відповідності з цим договором Продавцем надано, а Покупцем отримано товар (Бензин А-95 в кількості 5950 л та А-92 в кількості 2980), що підтверджується підписаним сторонами договору накладної №12 від 23.01.2014. Розрахунок за поставлений товар 22.01.2014 (рахунок на оплату товару №13 від 22.01.2014 на суму 88274,50 грн., платіжні доручення №2212 від 03.02.2014 на суму 10000,00 грн., №2214 від 05.02.2014 на суму 20000,00 грн., №2218 від 05.02.2014 на суму 18274,50 грн., №2222 від 10.02.2014 на суму 20000,00 грн., №2214 від 05.03.2014 на суму 20000,00 грн.). На підставі податкової накладної №12 від 23.01.2014 на загальну суму 88274,50 грн., в тому числі ПДВ 14712,42 грн., виписаної ТОВ "ТД "Агро Ойл" по вказаній операції, позивач включив до податкового кредиту в січні 2014 ПДВ в сумі 14712,42 грн. Зазначене підтверджується декларацією з ПДВ ПП "Степ" за січень 2014 з додатками.

Досліджуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціях з придбання товару від зазначеного контрагента, суд враховує наведене нижче.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товарів та послуг виникає у їх покупця за умови отримання від їх постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару (послуг), зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (якщо така реєстрація є необхідною відповідно до ПК України).

Факт укладення договору, його оплати, факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару та факт надання нафтопродуктів ТОВ "ТД "Агро Ойл", у господарській діяльності підтверджені дослідженими в судовому засіданні первинними документами та не спростовані відповідачем.

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Суд встановив, що податкова накладна №12 від 23.01.2014, яка слугувала підставою для включення позивачем зазначеної в ній суми ПДВ до податкового кредиту, оформлена ТОВ "ТД "Агро Ойл" з дотриманням вимог податкового законодавства та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача зазначеної податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, постачальником робіт, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в ній ПДВ до податкового кредиту.

Відповідач не подав та суд не встановив будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої ним податкової вигоди як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо. Суд не встановив також порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

При цьому, помилка, допущена позивачем під час занесення податкової накладної № 12 від 23.01.2014 до реєстру отриманих податкових накладних за січень 2014, в частині невірного зазначення її номеру та дати (замість №12 від 23.01.2014 зазначений №2 від 03.01.2014) не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Суд не погоджується з позицією представників відповідача, оскільки усі операції позивача підтверджуються наявними в матеріалах справи податковими накладними, які містять усі реквізити передбаченні чинним податковим законодавством, а неточності реєстру податкових накладних стосовно номеру чи дати не можуть бути єдиною підставою для позбавлення самої податкової накладної сили звітного податкового і одночасно розрахункового документа.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року N 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, передбачено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Досліджені судом докази свідчать про відсутність розбіжностей у додатку до декларації з ПДВ та реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за січень 2014 позивача в частині суми сплаченої (нарахованої) суми податку на додану вартість. Зазначену обставину не спростував також представник відповідача в судовому засіданні.

За змістом п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Отже, відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України, встановивши розбіжності в даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних позивача та його контрагента, відповідач повинен був надіслати відповідне повідомлення позивачу та надати останньому можливість уточнення податкових зобов'язань без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Проте, замість вчинення передбачених п.201.6 ст.201 ПК України дій, відповідач надіслав позивачу спірне податкове повідомлення - рішення, яким визначив штрафні санкції в загальній сумі 7356,00 грн. на підставі п.123.1 ст.123 ПК України.

За змістом п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Пунктом 54.3 ст.54 ПК України передбачений обов'язок податкового органу самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо через порушення вимог податкового законодавства відповідні грошові зобов'язання не нараховані особою, відповідальною за їх нарахування.

В силу п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, на платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

За змістом пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Отже, з урахуванням зазначених вище положень ПК України штрафні санкції в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, передбачені п.123.1 ст.123 ПК України, застосовуються до платника податку у тому випадку, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених ПК України. Водночас, ПК України не передбачене застосування п.123.1 ст.123 ПК України у випадку, коли податкове зобов'язання не визначається контролюючим органом.

Натомість, всупереч п.123.1 ст.123 ПК України, спірним податковим повідомленням-рішенням, відповідач застосував до позивача штраф в розмірі 7356,00 грн., не визначивши попередньо податкове зобов'язання з ПДВ.

Відповідно до п.109.2 ст.109 ПК України передбачена цим Кодексом та іншими законами України відповідальність, настає у випадку вчинення платниками податків, їх посадовими особами порушень законів з питань оподаткування, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до вимог ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги про його скасування підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 94, 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 17.03.2014 року №0001382203, яким збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 22068,00 грн.

Присудити на користь Приватного підприємства "Степ" судові витрати в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 08 коп., які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків суб'єкта владних повноважень відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 08 травня 2014 року

Суддя /підпис/В.В. Матущак "Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак