Постанова

від 14.04.2014 по справі 50/227

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2014 р. Справа№ 50/227

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Самсіна Р.І.

при секретарі Євдокимові В.О.

за участю представників

від позивача: Гарарук А.В., дов. б/н від 23.01.2013р.

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну Управління Державного казначейства України у

Печерському районі м. Києва та ДПІ у Печерському

районі м. Києва.

на рішення Господарського суду м. Києва

від 21.11.2013 р.

у справі № 50/227 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Державного підприємства Науково - дослідний

інститут "Квант"

до 1) Управління Державного казначейства України у

Печерському районі м. Києва

2) ДПІ у Печерському районі м. Києва.

про повернення з бюджету коштів в сумі 5481,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Науково - дослідний інститут "Квант" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки № С1/200707 від 20.07.2007 у розмірі 82 625,71 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2013р. у справі № 50/227 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з управління Державного казначейства України у Печерському районі м. Києва на користь державного підприємства Науково - дослідний інститут "Квант" суму безпідставно стягнутого штрафу в розмірі 5 311 (п'ять тисяч триста одинадцять) грн. 91 коп., суму безпідставно стягнутої пені в розмірі 169(сто шістдесят дев'ять) грн. 21 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Управління Державного казначейства України у Печерському районі м. Києва та ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в якій просять скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2013р. у справі № 50/227 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2013р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2013р. у справі № 50/227 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Самсін Р.І. апеляційні скарги Управління Державного казначейства України у Печерському районі м. Києва та ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняті до провадження та розгляд справи призначено на 03.02.2014р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 р. у справі № 50/227, враховуючи перебування головуючого судді Мартюк А.І. на лікарняному та судді Зубець Л.П. у відпустці, було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Михальська Ю.Б., судді: Чорна Л.В., Новіков М.М..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014р. у справі № 50/227 у складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Чорна Л.В., Новіков М.М. апеляційні скарги Управління Державного казначейства України у Печерському районі м. Києва та ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняті до провадження та розгляд справи призначено на 24.02.2014р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 р. у справі № 50/227, враховуючи з виходом головуючого судді Мартюк А.І. з лікарняного, було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Чорна Л.В., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014р. у справі № 50/227 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Чорна Л.В., Самсін Р.І. апеляційні скарги Управління Державного казначейства України у Печерському районі м. Києва та ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 20.03.2014р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 р. у справі № 50/227, враховуючи перебування судді Чорної Л.В. на лікарняному, було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Новіков М.М., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2014р. у справі № 50/227 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Новіков М.М., Самсін Р.І. апеляційні скарги Управління Державного казначейства України у Печерському районі м. Києва та ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2014р. у справі № 50/227 було відкладено розгляд справи на 14.04.2014р.

Представник позивача проти доводів апеляційних скарг заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2013р. у справі № 50/227 без змін.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що платіжним дорученням № 799 від 24.04.2008 ДП "НДІ "Квант" було своєчасно перераховано до державного бюджету авансовий платіж з податку на прибуток за І квартал 2008 року в розмірі 53 138,00 грн. Однак платіж помилково було здійснено на рахунок 31112074700007 УДК у Печерському р-ні м. Києва, на який сплачується податок по частці прибутку, про що позивач дізнався лише в серпні 2008 року з телефонної розмови з працівником ДПІ.

28.08.2008 платіжним дорученням № 1448 ДП "НДІ "Квант" повторно перерахувало платіж в розмірі 53 138 грн. на рахунок 3117002700007 та направило на адресу ДПІ лист № 160-1265 від 04.09.2008 з проханням повернути кошти, перераховані платіжним дорученням № 799 від 24.04.2008 та не застосовувати до підприємства штрафних санкцій, так як кошти все одно надійшли до бюджету.

ДПІ у Печерському районі м. Києва листом № 46555/10/15-111 від 31.10.2008 було відмовлено в задоволенні прохання та повідомлено, що ДП "НДІ "Квант" несвоєчасно сплатило узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток за І півріччя 2008 року, чим порушило п.п.5.3.1 ст.5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі по тексту - Закон), та буде нести відповідальність згідно з п. 17.1.7 ст.17 Закону.

13.11.2008 ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі Акта № 155/15-120 від 13.11.2008 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, було видано податкове повідомлення-рішення № 0001241501/0 про зобов'язання ДП "НДІ "Квант" сплатити штраф у розмірі 5 311,91 грн. на підставі п.17.1.7 ст.17 Закону за затримку на 9 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Платіжним дорученням № 2006 від 18.11.2008 позивачем добровільно була сплачена сума штрафу в розмірі 5 311,91 грн., а платіжним дорученням № 1642 від 03.09.2008 року було сплачено пеню за прострочення терміну сплати в сумі 169,21 грн.

Позивач в своїх поясненнях зазначив, що податкове зобов'язання ним було сплачено вчасно, а тому рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій є неправомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2009р. по справі № 2а-2223/09/2670 частково задовольнено вимоги ДП "НДІ "Квант", а саме визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення № 0001241501/0. Вимоги щодо повернення коштів суд відхилив як передчасні та заявлені до неналежного відповідача.

Задовольняючи позов в частині визнання недійсним податкового повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі м, Києва від 13.11.2008 №000124151/0, суд виходив з того, що сплачені позивачем кошти, як авансовий платіж з податку на прибуток в сумі 53138 грн. згідно з платіжним дорученням №799 від 24.04.208, своєчасно та в межах встановленого законом строку надійшли до державного бюджету. Помилкове перерахування позивачем коштів на інший рахунок цього ж бюджетного рівня не може бути правовою підставою для застосування до платника податку фінансових санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у звязку з тим, що підставою для нарахування санкцій відповідно до вищенаведеної норми є фактична несплата податкових зобов'язань до відповідного бюджету у встановлені законом строки.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011р. по справі № 2а-2223/09/2670 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2009р. по справі № 2а-2223/09/2670 залишено без змін.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Згідно з п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України про "Про оподаткування прибутку підприємств", податок: за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк визначений законом для квартального податкового періоду.

В силу п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а саме календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що граничним терміном сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток за перше півріччя 2008 року є 19.08.2008р., а задекларовані позивачем податкові зобов'язання надійшли до державного бюджету 24.04.2008р., за таких обставин відсутні підстави вважати пропущеними граничні строки сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами, як зокрема, податкові надходження, якими є передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі (ст.9 Цього ж Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки сплачені позивачем кошти, як податкові надходження, фактично надішли до бюджету вчасно, правові підстави для притягнення платника податків до передбаченої відповідальності, на підставі п.п. 17.1.7.п..17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам" відсутні.

З огляду на викладене відповідач-2 набув майно, яке має вибути з його володіння, оскільки набуття ним даного майна є наслідком втрати цього майна позивачем через неправомірне податкове повідомлення-рішення податкового органу.

Таким чином, підстави набуття відповідачем-2 майна позивача у вигляді грошової суми у розмірі 5 481,12 грн. - відсутні.

Разом з тим, в п. 2 резолютивній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції було помилково зазначено «Стягнути з управління Державного казначейства України у Печерському районі м. Києва на користь державного підприємства Науково - дослідний інститут "Квант" суму безпідставно стягнутого штрафу в розмірі 5 311 (п'ять тисяч триста одинадцять) грн. 91 коп., суму безпідставно стягнутої пені в розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 21 коп.», так як позивачем були заявлені вимоги про повернення ДП «НДІ «Квант» з державного бюджету суму безпідставно стягнутого штрафу в розмірі 5 311 (п'ять тисяч триста одинадцять) грн. 91 коп., суму безпідставно стягнутої пені в розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 21 коп.

Відповідно до п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.02011р. № 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів;

Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, зазначені у пунктів 6 Порядку.

Відповідно до п. 19 Порядку виконання безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З врахуванням обставин справи колегія суддів вважає необхідним змінити п. 2 резолютивній частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги Управління Державного казначейства України у Печерському районі м. Києва та ДПІ у Печерському районі м. Києва не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2013р. у справі № 50/227 підлягає зміні, з викладенням абзацу 2 резолютивної частини рішення в іншій редакції.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Управління Державного казначейства України у Печерському районі м. Києва та ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2013р. у справі № 50/227 змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Науково - дослідний інститут "Квант" суму безпідставно стягнутого штрафу в розмірі 5 311 (п'ять тисяч триста одинадцять) грн. 91 коп., суму безпідставно стягнутої пені в розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 21 коп.»

В іншій частині рішення залишити без змін.

Матеріали справи № 50/227 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді М.М. Новіков

Р.І. Самсін