Ухвала

від 16.04.2014 по справі 5002-4/5146-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 квітня 2014 року Справа № 5002-4/5146-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Бакуліної С.В., Малетича М.М., Кота О.В., Панової І.Ю., розглянувши заявиТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Шанс - Юг"

про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 10.12.2013 у справі №5002-4/5146-2011 за позовом Заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до 1.Лівадійської селищної ради, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Шанс - Юг", 3.Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", За участю третіх осіб 1.Дочірнього підприємства "Санаторій "Лівадія" закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", 2.Федерації профспілок України провизнання недійсним рішення та договору, визнання права власності та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.04.2012 у справі №5002-4/5146-2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 апеляційну скаргу заступника прокурора міста Ялта задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.04.2012 скасовано, прийнято нове рішення у справі, позов задоволено, визнано недійсним рішення виконкому Лівадійської селищної ради №153 від 23.07.2004, на підставі якого ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" отримало свідоцтво про право власності від 18.08.2004 на будівлю комунальної їдальні - ДП "Санаторій "Лівадія", визнано недійсним укладений між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ Фірма "Шанс-Юг" 21.06.2006 договір купівлі-продажу комунальної їдальні ДП "Санаторій "Лівадія" загальною площею 128,9м 2 , розташованої за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, пров. Батуріна, 2, б/н, визнано право власності на комунальну їдальню ДП "Санаторій "Лівадія" загальною площею 128,9м 2 , розташовану за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт. Лівадія, пров. Батуріна, 2 за державою в особі Фонду державного майна України, зобов`язано ТОВ Фірма "Шанс-Юг" повернути нерухоме майно, а саме: комунальну їдальню ДП "Санаторій "Лівадія" загальною площею 128,9м 2 , розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, пров.Батуріна, 2, державі в особі Фонду державного майна України.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2013 касаційні скарги Дочірнього підприємства "Санаторій "Лівадія" закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс-Юг" залишено без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Шанс - Юг" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.12.2013, в якій просить скасувати дане судове рішення та направити справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.07.2013 у справі №51/227, від 22.01.2013 у справі №52/249, від 07.10.2013 у справі №5002-22/2780.1-2011, від 30.09.2013 у справі №5002-23/3131-2011 та від 04.06.2013 у справі №15/17-4474-2011, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Шанс - Юг" подано другу заяву про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції у цій справі. Оскільки друга заява подана з тих же підстав та з тими ж вимогами, що і дана заява, до вирішення питання допуску заяви до провадження Верховного Суду України, вказані заяви підлягають об'єднанню в одне провадження.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 10.12.2013 у справі № 5002-4/5146-2011, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення виконкому відповідної селищної ради про визнання права власності на спірне майно за відповідачем-3, визнання недійсним договору купівлі - продажу комунальної їдальні, визнання права власності на комунальну їдальню за державою та зобов'язання повернути спірне нерухоме майно державі з огляду на те, що спірне майно, яке перебувало у віданні Української республіканської Ради профспілок та в подальшому було передано до статутного фонду Акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю і повноваження щодо управління майном державної власності, в тому числі і спірним майном, покладено на Фонд державного майна України, тобто встановлено обставини щодо неможливості набуття ЗАТ "Укрпрофздоровниця" права власності на спірне майно та розпорядження цим майном на власний розсуд.

Водночас у постанові від 22.07.2013 у справі № 51/227, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу, витребування майна та зобов'язання його повернути, виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що: Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" від 22.12.2003 № 1475-В видано свідоцтво про право колективної власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (відповідача 1) на майновий комплекс санаторію; спірне майно згідно акту прийому-передачі було передано у власність акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" при його створенні; оспорюваний договір купівлі-продажу відповідав вимогам чинного законодавства на момент його укладення; відповідач -3 та відповідач -4 є добросовісними набувачами спірного майна.

У постанові від 07.10.2013 у справі №5002-22/2780.1-2011, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення та спонукання до повернення земельної ділянки з огляду на відсутність порушення вимог земельного законодавства Кореїзькою селищною радою та відсутність порушень інтересів держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим та Фонду державного майна України. При цьому даного висновку суд касаційної інстанції дійшов з урахуванням того, що спірна земельна ділянка не належить до державної власності, не доведено факту порушення спірним рішення органу місцевого самоврядування прав Фонду державного майна України у зв'язку з чим відсутні порушення вимог земельного законодавства Кореїзькою селищною радою і інтересів держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим та Фонду державного майна України.

У постанові від 30.09.2013 у справі № 5002-23/3131-2011, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення виконкому місцевої ради про оформлення права власності на спірне майно та договору купівлі-продажу цього майна між відповідачем-1 та відповідачем-2. При цьому Вищий господарський суд України виходив із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що виконавчий комітет при прийнятті вищезазначеного спірного рішення про оформлення права власності на нерухоме майно діяв в межах своїх повноважень.

У постанові від 04.06.2013 у справі № 15/17-4474-2011, на яку також посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання незаконними та скасування рішень міської ради "Про оформлення свідоцтва про право власності відповідача на будівлі санаторію" та свідоцтв про право власності на спірне нерухоме майно та визнання права власності на зазначені будівлі за державою з огляду на сплив строку позовної давності для захисту права держави ще до набрання чинності Цивільним кодексом України (01.01.2004). Так, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій вірно застосували до спірних правовідносин положення статті 80 Цивільного кодексу УРСР, за якою закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних фактичних обставин справи, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

Колегія суддів зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2013 у справі №52/249, на яку подана заява про перегляд, скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено для нового розгляду до суду першої інстанції.

Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідна постанова не може бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом ХІІ 2 ГПК України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Шанс - Юг" у допуску справи №5002-4/5146-2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Т. Козир Судді С. Бакуліна М. Малетич О. Кот І. Панова