ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2014 р. Справа № 914/820/14
За позовом : Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Західгідромеханізація», м. Львів
про стягнення заборгованості в сумі 65801,87 грн. та 5705,03 грн. пені.
В судове засідання з'явились:
від прокуратури: Лука Г.В.
від позивача : Долішній І.І. - представник
від відповідача : не з'явився
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Кравець О.І.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов прокурором Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західгідромеханізація» про стягнення заборгованості в сумі 65801,87 грн. та 5705,03 грн. пені.
В судовому засіданні 31.03.2014 року судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем до матеріалів справи.
Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в попередніх ухвалах суду.
В судовому засіданні представники прокуратури та позивача позов підтримали з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданої на адресу суду 12.05.14 р. (вх. 2359/14), просили задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судових засіданнях.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому засіданні 12.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
30.07.06 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід гідромеханізація» (надалі Орендар) було укладено договір оренди № 91 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.
Відповідно до п. 1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене державне майно - групу інвентарних об'єктів за адресою: м. Львів, вул. Братів Міхновських, 32 а, в тому числі: нерухоме майно - будівлі, загальною площею 2448,9 кв.м., що складаються з адміністративно - виробничої будівлі (приміщення контори та слюсарно-збиральна дільниця), позначеної в технічній документації літерою «А-2», заводоуправління (механічна дільниця № 2), позначеного в технічній документації літерою «Б-1», цеху металоконструкцій (дільниця металоконструкцій), позначеного в технічній документації літерою «В-1», механічної майстерні (механічна дільниця № 1), позначеного в технічній документації літерою «Г-1», побутового приміщення, позначеного в технічній літерою «Д-2», складу литва, позначеного в технічній документації літерою «Е-1», прохідної, позначеного в технічній документації літерою «Є-1», ГРП (редукторна), позначеного в технічній документації літерою «Ж-1», складу ГЗМ, позначеного в технічній документації літерою «З-1» та інші основні засоби, що не увійшли до статутного фонду ВАТ «Гідромеханізація» та знаходяться на балансі ВАТ «Львівгідромеханізація» (надалі Майно).
Згідно п. 3.3 договору, орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції 100 % до державного бюджету на рахунок визначений Управлінням Державного Казначейства України.
Відповідно до п. 5.2 договору, обов'язком Орендаря є своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно п. 3.5 договору, орендна плата, що перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем згідно Договору оренди № 91 становить 65 801,87 грн.
Відповідно п. 3.5 договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 5 705,03 грн., яку просив стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги з урахуванням поданої 12.05.14 р. заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1 852,20 грн. підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.07.06 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід гідромеханізація» (надалі Орендар) було укладено договір оренди № 91 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.
Згідно умов договору, а саме п. 3.3, орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції 100 % до державного бюджету на рахунок визначений Управлінням Державного Казначейства України.
Відповідно до п. 5.2 договору, обов'язком Орендаря є своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 65 801,87 грн. орендної плати за період жовтень - грудень 2013 року.
Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 3.5 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з матеріалів справи та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданої на адресу суду 12.05.14 р. (вх. 2359/14), позивачем нарахована відповідачу пеню за період 01.10.2010 року по 31.12.2013 року в розмірі 1 852,20 грн.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 65 801,87 грн. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань відповідачем, позивачем нараховано пеню у розмірі 5 705,03 грн., однак згідно проведеного позивачем перерахунку розмір пені складає та підлягає до стягнення в сумі 1 852,20 грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.
Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та не поданням доказів оплати орендної плати в повному обсязі, суд вважає, що уточненні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -
В И Р І Ш И В:
1. Уточненні позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західгідромеханізація» (79018, м. Львів, вул. Братів Міхновських, 32/а, код ЄДРПОУ 33805361) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) 65 801,87 грн. - основного боргу, 1 852,20 грн. - пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західгідромеханізація» (79018, м. Львів, вул. Братів Міхновських, 32/а, код ЄДРПОУ 33805361) в доход державного бюджету України - 1 827,00 грн. судового збору.
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.05.2014 року.
Суддя Березяк Н.Є.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2014 |
Оприлюднено | 16.05.2014 |
Номер документу | 38651314 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Березяк Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні