Ухвала

від 07.05.2014 по справі 818/548/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 р.Справа № 818/548/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р. по справі № 818/548/14

за позовом Фермерського господарства " Шайденко Тетяна Олександрівна"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фермерське господарство "Шайденко Тетяна Олександрівна" (далі - позивач, ФГ "Шайденко Тетяна Олександрівна") звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 року № 0000912204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4907,11 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000912204 від 31.10.2013 р. Стягнуто з державного бюджету України на користь фермерського господарства "Шайденко Тетяна Олександрівна" (м. Суми, вул. О.Дундича, 53, і.к. 34593076) суму судового збору в розмірі 182,70 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 03.10.2013 року по 09.10.2013 року ДПІ у м. Сумах було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ "Шайденко Тетяна Олександрівна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Лобос-Трейд" за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у м. Сумах складено акт від 16.10.2013 року № 1321/2204/34593076/20, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 року № 0000912204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (за штрафними санкціями) в розмірі 4907,11 грн.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні податку на додану вартість по скороченій податковій декларації в сумі 19628,45 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 4721,17 грн., за вересень 2011 року в сумі 14907,28 грн.

Вказаний висновок зроблено відповідачем на підставі акту перевірки від 28.03.2012 року № 353/2260/34592727/1 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лобос-Трейд" щодо підтвердження господарських зобов'язань з платниками податків згідно додатків № 5 до декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2011 року".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності та необґрунтованості прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 31.10.2013 року №0000912204.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як свідчать письмові докази, висновки відповідача про порушення ФГ "Шайденко Тетяна Олександрівна" податкового законодавства базуються на акті ДПІ у м. Сумах від 28.03.2012 року № 353/2260/34592727/1 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лобос-Трейд" щодо підтвердження господарських зобов'язань з платниками податків згідно додатків № 5 до декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2011 року", яким встановлена нереальність здійснення господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для визначення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит та витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та витрати.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Висновки податкового органу щодо неможливості здійснення спірних господарських операцій та здійсненням позивачем останніх з метою штучного формування податкового кредиту, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки дана обставина спростовується наступними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Лобос-Трейд" (постачальник) та ФГ "Шайденко Тетяна Олександрівна" (покупець) укладено договір від 05.04.2011 року № 54 (а.с.21). Предметом вказаного договору є нафтопродукти, кількість яких визначається в документах, що є невід'ємною частиною вказаного договору, вага товару визначається у видаткових накладних, оплата здійснюється згідно виставлених рахунків-фактур.

Згідно рахунків-фактури від 25.08.2011 року № СФ-0000180 вартість товару - бензину А-92 в кількості 200 л складає 1910,40 грн. (318,40 грн. податку на додану вартість), від 07.09.2011 року № СФ-0000264 дизельне паливо в кількості 4835 л - 44721,82 грн. (7453,64 грн. податку на додану вартість), від 31.08.2011 року № СФ-0000224 бензин А-92 в кількості 400 л - 3820,80 грн. (636,80 грн. податку на додану вартість) (а.с.16, 17, 20 - зворот. стор.).

На виконання умов договору позивачем було сплачено ТОВ "Лобос-Трейд" за нафтопродукти, що підтверджується наявними в справі платіжними дорученнями від 07.09.2011 року № 113, від 22.09.2011 року № 126 (а.с.28), від 26.08.2011 року № 103, від 22.08.2011 року № 125 (а.с.29), від 08.08.2011 року № 8 та від 31.08.2011 року № 109 (а.с.30).

ТОВ "Лобос-Трейд" видало ФГ "Шайденко Тетяна Олександрівна" податкові накладні від 16.09.2011 року № 90 на загальну суму 22707,77 грн., в тому числі 3784,63 грн. податку на додану вартість, від 22.09.2011 року № 123 на загальну суму 44721,82 грн., в тому числі 7453,64 грн. податку на додану вартість (а.с.22), від 31.08.2011 року № 161 на загальну суму 3820,80 грн., в тому числі 636,80 грн. податку на додану вартість та від 08.08.2011 року № 26 на загальну суму 22595,82 грн., в тому числі 3765,97 грн. податку на додану вартість (а.с.23).

Товар передано позивачу згідно видаткових накладних від 25.08.2011 року № РН-0000696 (а.с.16), від 22.09.2011 року № РН-0000913 (а.с.17) та від 31.08.2011 року № РН-0000772 (а.с.20), який було транспортовано до м. Суми ТОВ "Лобос-Трейд", що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних від 16.09.2011 року № 865, від 22.09.2011 року № 882 (а.с.47), від 08.08.2011 року № 599, від 21.09.2011 року № 866 (а.с.48), від 31.08.2011 року № 855 та від 25.08.2011 року № 844 (а.с.49).

В подальшому придбані паливно-мастильні матеріали використані ФГ "Шайденко Тетяна Олександрівна" у власній господарській діяльності, в тому числі на виконання договору від 01.03.2011 року № 1 про надання сільськогосподарських послуг на орендованих позивачем земельних ділянок (а.с.44,52-73).

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам договору, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації від 01.11.2011р. №1379, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Факт реєстрації контрагенту позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Лобос-Трейд".

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акт ДПІ у м. Сумах від 28.03.2012 року № 353/2260/34592727/1 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лобос-Трейд" щодо підтвердження господарських зобов'язань з платниками податків згідно додатків № 5 до декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2011 року", як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, сама по собі несплата податку контрагентами позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції чи порушення правил ведення господарської діяльності контрагентів відповідача не впливають на податковий кредит та витрати позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання товарів, які призначені для використання у господарській діяльності ФГ "Шайденко Тетяна Олександрівна".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про реальність здійснення господарських операцій між ФГ "Шайденко Тетяна Олександрівна" та ТОВ "Лобос-Трейд" та правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, що виписані контрагентом ТОВ "Лобос-Трейд".

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги кримінальну справу, на яку посилається податковий орган, з огляду на те, що вона стосується реалізації ТОВ "Лобос-трейд" неякісного пального, що підтверджується вироком від 23.012014р. по справі 592/9165/13-к (а.с.74-82), і не відноситься до правомірності формування податкового кредиту ФГ "Шайденко Т.О." та податкових зобов'язань ТОВ "Лобос-трейд".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення від 31.10.2013 року №0000912204.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р. по справі № 818/548/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бегунц А.О. Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.