Постанова

від 15.01.2014 по справі 814/4361/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 року м. Миколаїв Справа № 814/4361/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області, вул. Енергобудівників, 5, Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002

провизнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення рішення від 17.05.2013р. №0000101702, від 07.08.2013р. №0000221702,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.05.2013 року № 0000101702 та від 07.08.2013 року № 0000221702 (з урахуванням уточнень до позовної заяви).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 45160,12 грн. та штрафними санкціями в сумі 11290,03 грн., оскільки жодного документального підтвердження про те, що позивачем включено до складу валових витрат, витрати які не підтверджені документально відповідачем не надано та рішення про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 1129 грн. та штрафними санкціями в сумі 282 грн., оскільки воно прийнято безпідставно без посилання на первині документи відповідно до яких було збільшено податкове зобов'язання.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач до складу валових витрат включено витрати, які документально не пов'язані з отриманням доходу у сумі 281773,24грн. та позивач використовував у своїй підприємницькій діяльності праці найманих осіб, трудові відносини з якими не були врегульовані відповідно до норм чинного законодавства. Відповідно позивач не сплачував податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих та виплачених найманому працівнику ОСОБА_2.В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, в зв'язку з цим справа розглядається у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності та платником податків.

З 28.03.2013 року по 10.04.2013 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

24.04.2013 року за результатами перевірки відповідачем було складено акт № 7/17-106/НОМЕР_3, у висновках якого крім іншого зазначено, що перевіркою встановлені порушення:

- вимог п. 167.1 ст. 167, пп.177.5.3 п. 177.5 ст. 177, п. 177.4 ст. 177 ,п. 177.3 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 VI (зі змінами та доповненнями) (далі ПК України) за результатом документальної перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року в сумі 23021,48 грн. (32665,02 грн. - 9643,54 грн.).

Відповідно до вимог п. 167.1 ст.167, пп.177,5 ст. 177, п. 177.5 ст. 177, п.177.4 ст. 177, п.177.3 ст. 177 ПК України за результатом документальної перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 21094,74 грн. (27143,22 грн. - 6048,48 грн.).

Всього за результатом документальної перевірки за перевіряємий період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року донараховано податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 45160,12 грн., а саме за 2011 рік - 23021,48 грн., за 2012 рік - 22138,64 грн.

-вимог ч.1 пп. 119.2 ст. 119, п.п. 163.1.1, п.п.164.2.1, п.п.164.2.2 , п.164.2, п. 164.6 ст. 164, п.167.1 ст. 167, п.п.168.1.1 п.168.1, ст..168, п.п. а)176,2 п. 176.2 ст. 176 ПК України, ФОП ОСОБА_1 податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманому працівникові ОСОБА_2 не утримувався та до бюджету не перерахувався.

Всього не оподатковано податком на доходи фізичних осіб із заробітної плати виплачених найманому працівникові з у загальній сумі 7800,00 грн.

Відповідно до п.167.1 ст. 167, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПК України документальною перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих та виплачених ФОП ОСОБА_1 найманому працівникові ОСОБА_2 з 01.10.2011 року по 31.03.2013 року за ставкою 15 % на загальну суму 1170,00 грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-від 17.05.2013 року № 0000101702 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 45160, 12 грн. та штрафними санкціями в сумі 11290,03 грн.;

-від 07.08.2013 року № 0000221702 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 1129 грн. та штрафними санкціями в сумі 282 грн.;

У перевіряємий період позивач здійснював підприємницьку діяльність, а саме роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах. Для даного виду діяльності видача ліцензії не передбачена. Відповідачем було направлено запити зустрічних звірок з питань підтвердження правових взаємовідносин з контрагентами позивача: ТОВ «Будівельна лабораторія» (ЄДРПОУ 31193060) до ДПІ у Заводському pайоні м. Миколаєва МО ДПС (№68/7/17-111 від 09.04.13р.), ТОВ «Віндтрейд» (ЄДРПОУ 36180721) до ДПІ у м. Ялті АРК ДПС (№69/7/17-111 від 09.04.13р.), ТОВ «Рехау» (ЄДРПОУ 32108814) до Окружної ДПС ЦО з обслуговування ВПП ДПС (№70/7/17-111 від 09.04.13р.), ТОВ «Експресе - сервіс» (ЄДРПОУ 13851136) до відділу податкового контролю Южноукраїнської ОДПІ МО ДПС (124/17-105 від 16.04.13р.). Також перевірено розбіжності по контрагентам (роз шифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та до яких були надані пояснення з підтверджуючими документами (копії реєстрів податкових накладних та копії податкових накладних).

Як встановлено перевіркою, за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року позивач здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено ст.177 ПК України.

В наданих до суду запереченнях, відповідач зазначає, що перевіркою правильності визначення сум валових витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки виявлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до декларації за 2011р. - 2012р. до складу валових витрат включено витрати, які документально не пов'язані з отриманням доходу у сумі 281773,24грн.

До складу валових доходів включені витрати за 2011р.:

-у сумі 141141,65грн. за комплектуючі деталі згідно платіжних доручень №№ 1139, 1148 на користь ТОВ «Хілал Алюмінієм Юкрейн», №№ 1147, 1152, 1137, 1133, 1135 на користь ТОВ «Вінтдрейд», №№ 1153, 1136, 1125 на користь ТОВ «Рехау».

До складу валових витрат включені витрати за 2012р.:

- у сумі 140631,59грн. за комплектуючі деталі згідно платіжних доручень №1347 на користь ТОВ «Хілал Алюмінієм Юкрейн», №№ 1347, 1335, 1345, 1356, 1349, на користь ТОВ «Вінтдрейд», №№ 1343, 1355 на користь ТОВ «Рехау».

Всього завищено валових витрат на загальну суму 281773,24 грн.

Однак жодного документального підтвердження про те, що позивачем включено до складу валових витрат, витрати які не підтверджені документально відповідачем не надано.

Відповідно до п.п. 14.1.27 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Розділ IV ПК України регулює питання сплати податку на доходи фізичних осіб .

Відповідно до п.п.162.1.1 п. 162.1 ст.162 ПК України платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПК України, об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

В ст.167 ПК України визначені ставки податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

В п. 177.2, п. 177.3 ст.177 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) на доходи фізичних осіб.

Згідно з п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

П.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПК України передбачено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, діючим законодавством передбачено, що для формування фізичною особою - підприємцем витрат на придбання товарно - матеріальних цінностей, вони мають бути пов'язані з його господарською діяльністю та їхня вартість має бути підтверджена документально. Будь-яких інших заборон або обмежень у віднесенні до складу витрат підприємця вартості товарів та послуг, законодавством не встановлено.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідачем помилково зроблено висновок, щодо завищення валових витрат за 2011 рік та 2012 рік в сумі 281 773,24 грн.

Тобто, податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 року № 0000101702 підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення - рішення від 07.08.2013 року № 0000221702 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 1129 грн. та штрафними санкціями в сумі 282 грн., суд зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряє мий період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року позивач використовував у своїй підприємницькій діяльності праці найманих осіб. Однак трудові відносини позивача з трьома особами не були врегульовані відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно пояснень позивача від 16.04.2013 року зазначено, що:

-наймані працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться на стажуванні, в період проведення перевірки, а саме 17.04.2013р. з ними оформленні трудові договори в Южноукраїнському центрі зайнятості згідно норм діючого законодавства.

-найманий працівник ОСОБА_2 працює з жовтня 2012р. без укладання трудового договору та отримує заробітну плату в розмірі 1300,00грн., в період проведення перевірки, а саме 17.04.2013р. з ним оформлений трудовий договір в Южноукраїнському центрі зайнятості згідно норм діючого законодавства.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПК України, позивач є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Позивачем не надано до суду доказів правомірності сплати податку на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих та виплачених найманому працівнику ОСОБА_2

Таким чином суд вважає, що відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення - рішення від 07.08.2013 року № 0000221702 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 1129 грн. та штрафними санкціями в сумі 282 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача в частині задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 17.05.2013 року № 0000101702.

3. Присудити на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 550,39 грн. з Державного бюджету України.

4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар