Ухвала

від 18.09.2014 по справі 814/4361/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4361/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Скрипченка В.О. судді -Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року по адміністративній справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення рішення від 17.05.2013 року №0000101702, від 07.08.2013 року №0000221702,

встановила:

Позивач - СПД ФО ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів Миколаївської області в якому просив (з урахуванням уточнень) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №0000101702, від 07.08.2013 року №0000221702.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем було безпідставно прийнято рішення про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 45160,12 гривень та штрафними санкціями в сумі 11290,03 гривень. Жодного документального підтвердження про те, що позивачем було включено до складу валових витрат, витрати, які не підтверджені документально, відповідачем не надано. Також необґрунтовано відповідачем було прийнято рішення про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 1129 гривень та штрафними санкціями в сумі 282 гривень, оскільки воно прийнято безпідставно без посилання на первині документи, відповідно до яких було збільшено податкове зобов'язання.

Справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року адміністративний позов СПД ФО ОСОБА_4 було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Южноукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 17.05.2013 року № 0000101702.

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі Южноукраїнськоїа ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що з 28.03.2013 року по 10.04.2013 року відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

24.04.2013 року за результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 7/17-106/НОМЕР_2, у висновках якого крім іншого зазначено, що перевіркою встановлені наступні порушення:

- вимог п. 167.1 ст. 167, пп.177.5.3 п. 177.5 ст. 177, п. 177.4 ст. 177 ,п. 177.3 ст. 177 ПК України за результатом документальної перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року в сумі 23021,48 гривень (32665,02 грн. - 9643,54 грн.);

- вимог ч.1 пп. 119.2 ст. 119, п.п. 163.1.1, п.п.164.2.1, п.п.164.2.2 , п.164.2, п. 164.6 ст. 164, п.167.1 ст. 167, п.п.168.1.1 п.168.1, ст..168, п.п. а)176,2 п. 176.2 ст. 176 ПК України, ФОП ОСОБА_4 не утримувався та до бюджету не перерахувався податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманому працівникові ОСОБА_5

Всього не оподатковано податком на доходи фізичних осіб із заробітної плати виплачених найманому працівникові у загальній сумі 7800,00 гривень.

Відповідно до п.167.1 ст. 167, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПК України документальною перевіркою було донараховано податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих та виплачених ФОП ОСОБА_4 найманому працівникові ОСОБА_5 з 01.10.2011 року по 31.03.2013 року за ставкою 15 % на загальну суму 1170,00 гривень.

На підставі даного акту перевірки відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000101702 від 17.05.2013 року про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 45160, 12гривень та штрафними санкціями в сумі 11290,03 гривень;

- № 0000221702 від 07.08.2013 року про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 1129 гривень та штрафними санкціями в сумі 282 гривень;

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив з того, що для формування ФОП витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, вони мають бути пов'язані з його господарською діяльністю та їхня вартість має бути підтверджена документально. Будь-яких інших заборон або обмежень у віднесенні до складу витрат підприємця вартості товарів та послуг, законодавством не встановлено. Таким чином відповідачем було помилково зроблено висновок, щодо завищення валових витрат за 2011 рік та 2012 рік в сумі 281773,24 гривень. Проте позивачем не було надано доказів правомірності сплати податку на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих та виплачених найманому працівнику ОСОБА_5, тому відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення - рішення від 07.08.2013 року № 0000221702 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 1129 грн. та штрафними санкціями в сумі 282 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції виходячи з наступного.

У перевіряємий період позивач здійснював підприємницьку діяльність, а саме роздрібну торгівлю іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

Для даного виду діяльності видача ліцензії не передбачена.

Відповідачем було направлено запити зустрічних звірок з питань підтвердження правових взаємовідносин з контрагентами позивача: ТОВ «Будівельна лабораторія» до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва МО ДПС (№68/7/17-111 від 09.04.2013 року), ТОВ «Віндтрейд» до ДПІ у м. Ялті АРК ДПС (№69/7/17-111 від 09.04.2013 року), ТОВ «Рехау» до Окружної ДПС ЦО з обслуговування ВПП ДПС (№70/7/17-111 від 09.04.2013 року), ТОВ «Експрес - сервіс» до відділу податкового контролю Южноукраїнської ОДПІ МО ДПС (124/17-105 від 16.04.2013 року). Також перевірено розбіжності по контрагентам (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) ФОП ОСОБА_4 та до яких були надані пояснення з підтверджуючими документами (копії реєстрів податкових накладних та копії податкових накладних).

Як було встановлено перевіркою, за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року позивач здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено ст.177 ПК України.

Відповідач зазначав, що перевіркою правильності визначення сум валових витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки було виявлено, що ФОП ОСОБА_4 до декларації за 2011р. - 2012р. до складу валових витрат було включено витрати, які документально не пов'язані з отриманням доходу у сумі 281773,24 гривень.

До складу валових доходів були включені витрати за 2011 рік:

- у сумі 141141,65гривень за комплектуючі деталі згідно платіжних доручень № 1139, №1148 на користь ТОВ «Хілал Алюмінієм Юкрейн», № 1147, №1152, №1137, №1133, №1135 на користь ТОВ «Вінтдрейд», № 1153, №1136, №1125 на користь ТОВ «Рехау».

До складу валових витрат включені витрати за 2012 рік:

- у сумі 140631,59 гривень за комплектуючі деталі згідно платіжних доручень №1347 на користь ТОВ «Хілал Алюмінієм Юкрейн», № 1347, №1335, №1345, №1356, №1349, на користь ТОВ «Вінтдрейд», № 1343, №1355 на користь ТОВ «Рехау».

Всього завищено валових витрат на загальну суму 281773,24 гривень.

Однак жодного документального підтвердження про те, що позивачем було включено до складу валових витрат, витрати які не підтверджені документально відповідачем під час судового розгляду надано не було.

Підпунктом 14.1.27 ст. 14 ПК України передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПК України, об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Статтею 167 ПК України визначені ставки податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п. 177.2, п. 177.3 ст.177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

П.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПК України передбачено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Діючим законодавством передбачено, що для формування фізичною особою - підприємцем витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, вони мають бути пов'язані з його господарською діяльністю та їхня вартість має бути підтверджена документально. Будь-яких інших заборон або обмежень у віднесенні до складу витрат підприємця вартості товарів та послуг, законодавством не встановлено.

Таким чином, суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем було помилково зроблено висновок, щодо завищення валових витрат за 2011 рік та 2012 рік в сумі 281773,24 гривень.

Згідно пояснень позивача від 16.04.2013 року найманий працівник ОСОБА_5 працює у позивача з жовтня 2012р. без укладання трудового договору та отримує заробітну плату в розмірі 1300,00гривень. В період проведення перевірки, а саме 17.04.2013 року з ним був оформлений трудовий договір в Южноукраїнському центрі зайнятості згідно норм діючого законодавства.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПК України, позивач є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Позивачем не було надано доказів правомірності сплати податку на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих та виплачених найманому працівнику ОСОБА_5

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 року № 0000221702 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 1129 гривень та штрафними санкціями в сумі 282 гривень.

Згідно положень ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року по адміністративній справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення рішення від 17.05.2013 року №0000101702, від 07.08.2013 року №0000221702 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /підпис/Ю.В. Яковлев Суддя: /підпис/В.О. Скрипченко Суддя: /підпис/Д.В. Запорожан