Ухвала

від 10.04.2014 по справі 2а-8301/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року Справа № 9104/183205/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Фірма «Львівінвеставто» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

26 вересня 2012 року Приватне підприємство «Фірма «Львівінвеставто» (далі - ПП «Фірма «Львівінвеставто») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000031504 від 27.06.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000031504 від 27 червня 2012 року.

З таким судовим рішенням не погодилася Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила скасувати постанову та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з дотримнням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит не підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Автотрейд-2012» є обґрунтованим та підтверджений належними доказами.

Позивач подав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, зазначивши, що вважає оскаржувану постанову суду законною та обгрунтованою.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну перевірку ПП «Фірма «Львівінвеставто» з питань підтвердження відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП «Автотрейд-2012» за звітні (податкові) періоди з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року та з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року.

В акті перевірки № 1209/15-40/22359575 від 07.06.2012 року податковим органом зазначено, що ПП «Фірма «Львівінвеставто» не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ПП «Автотрейд-2012» у зв'язку із порушенням п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», а також підприємством завищено суму податкового кредиту в Деклараціях з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року в сумі 14 244 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 14 244 грн..

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем 27 червня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031504, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 16 907,25 грн., з них за основним платежем -14 244 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 663,25 грн..

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність цього рішення з таких підстав.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як вбачається з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що у платника податку виникає право на включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість та віднесення суми до складу валових витрат за умови підтвердження відповідними первинними документами реального здійснення господарських операцій.

Висновки податкового органу про безпідставність включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сплачених ПП «Автотрейд-2012» коштів базуються на тому, що податкові накладні на поставку товарно-матеріальних цінностей № 17 від 02.06.2011 року, № 42 від 10.06.2011 року, № 8 від 02.09.2011 року, № 60 від 15.09.2011року, № 68 від 19.09.2011 року, № 6 від 03.08.2011 року, № 41 від 16.08.2011 року не є належними первинними документами, оскільки не доведено реальності поставок.

Суд першої інстанції правильно відхилив такі доводи відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 2011 році придбав у ПП «Автотрейд-2012» запасні частини до автомобілів згідно договору поставки від 29 жовтня 2010 року № 2910/1.

Факт реальності взаємовідносин між ПП «Фірма «Львівінвеставто» та ПП «Автотрейд-2012» підтверджено первинними бухгалтерськими документи, які обґрунтовують позовні вимоги, зокрема належним чином оформленими видатковими накладними, рахунками -фактурами на оплату товару.

Крім того, у матеріалах справи наявні сертифікати відповідності на продукцію, яку позивач придбав у ПП «Автотрейд-2012» та документи на підтвердження відряджень керівника ПП «Фірма «Львівінвеставто» до м. Києва для купівлі автозапчастин у ПП «Автотрейд-2012» та перевезення їх з м. Києва до м. Львова самостійно без участі перевізника.

Факт здійснення позивачем оплати з придбаний товар податковим органом визнано і під сумнів не ставиться.

Також, позивачем підтверджено подальше використання придбаного товару в господарській діяльності, а саме товар, який було придбано позивачем у контрагента - ПП «Автотрейд-2012» у майбутньому був перепроданий іншим підприємствам, в результаті чого позивач отримав прибуток.

Крім того, ПП «Фірма «Львівінвеставто» надано докази того, що підприємство співпрацювало із ПП «Автотрейд-2012» в у попередніх періодах й взаємовідносини між вказаними підприємствами мали систематичний характер.

Доводи відповідача про описку податкових накладних № 6 від 03.08.2011 року та № 41 від 16.08.2011 року, щодо дати договору (2011 рік замість 2010), то ця обставина не може бути підставою для висновку про відсутність реальних поставок, оскільки законодавством не передбачено можливість виправлення такої описки, і така не вплинула на суть правовідносин.

Факт реальності фінансово-господарських операцій позивача з вищезазначеним підприємством підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які складено у відповідності до вимог законодавства, та вказують на товарність проведених операцій, яка узгоджується з метою діяльності.

Крім того, як слідує з обставин встановлених судом першої інстанції, висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, ґрунтується на аналізі господарської діяльності контрагента позивача, однак зазначене, на думку колегії суддів, не дає достатніх підстав для висновку про безтоварність вищенаведених господарських операцій з огляду на наступне.

Так, згідно установленої судової практики Верховного Суду України, висловленій, зокрема, у постанові від 31 січня 2011 року № 14/11 у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Тому, оскільки суд першої інстанції правильно вирішив спір, відповідно до ст. 200 КАС України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року немає.

Враховуючи вище наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вказану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року в адміністративній справі № 2а-8301/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний тект постанови підписано 15 квітня 2014 року.