Рішення

від 13.05.2014 по справі 314/3587/13-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3587/13-ц Провадження № 2/314/78/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2014 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галянчук Н.М.,

при секретарі Майдановій Н.І.,

за участю прокурора Бабія Є.В.,

представника відповідачів ОСОБА_1,

представника третьої особи Губницького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_3, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, Державне підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство», про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту -

ВСТАНОВИВ:

Запорізький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_3, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, Державне підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство», про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, який неодноразово уточнював (а.с. 87-94, 119-126), обґрунтовуючи це наступним.

Прокурорською перевіркою, проведеною за участю спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, встановлено, що рішенням Петро-Михайлівської сільської ради № 4 від 15.12.2006 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 площею 0,09 га (кадастровий № 2321586800:07:001:0007) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У подальшому на підставі зазначеного рішення Петро-Михайлівської сільської ради ОСОБА_3 отриманий Державний акт на право власності на землю серії ЯГ № 708626, який було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010726000025.

Вказане рішення Петро-Михайлівської сільської ради прийнято, а Державний акт на право власності на земельну ділянку видано із порушенням земельного законодавства. По-перше, відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012, складеного Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, земельна ділянка, відведена ОСОБА_3, частково розташована за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», а тому не могла виділятися для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передаватись у приватну власність. По-друге, земельну ділянку відведено на підставі технічної документації із землеустрою без розроблення проекту землеустрою та без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

У зв'язку з цим, що рішення сільської ради видане незаконно, вищевказаний державний акт також виданий без достатніх на те правових підстав.

У судовому засіданні прокурор Бабій Є.В. підтримав позов, підтвердив обставини, наведені в позовній заяві, пояснивши, що внаслідок прийняття Петро-Михайлівською сільською радою оскаржуваного рішення без розроблення проекту землеустрою, без погодження з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами і органом охорони культурної спадщини, а також без згоди землекористувача ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», вказана земельна ділянка незаконно вибула, було змінено її цільове призначення, чим порушено інтереси держави, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_1 позов не визнав, посилався на недоведеність прокурором обставин, викладених у позові. Зокрема, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012, складений Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, не відповідає уніфікованій формі, не є нормативно-правовим актом, а являється службовим документом, який не породжує у сторін прав та обов'язків, а отже, є неналежним доказом. Посилався на відсутність у ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, межі земель лісогосподарського призначення не встановлені. Крім того, ГУ Держземагенства в Запорізькій області надано відповідь, де чітко зазначено, що межі села Круглик зазначені в індексно-кадастровій карті, яка розташована на офіційному веб-сайті управління, згідно з якою земельна ділянка ОСОБА_3 знаходиться в межах с. Круглик, а отже, сільська рада прийняла рішення в межах своїх повноважень. Також представник відповідачів зазначив, що виключний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку передбачений ст. 140 ЗК України, жодна із перелічених підстав прокурором не зазначена. На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи - Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі на тих підставах, що в ньому зазначені, оскільки земельна ділянка ОСОБА_3 належить до земель лісового фонду.

Представник третьої особи - відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином (а.с. 176), причину неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим справу розглянуто у його відсутності.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом в їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування у межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Петро-Михайлівської сільської ради № 4 від 15.12.2006 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради у с. Круглик, вул. Дачна, площею 0,0900 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, вказану земельну ділянку передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 (а.с. 11).

03.07.2007 ОСОБА_3 на підставі вказаного рішення сільської ради № 4 від 15.12.2006 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708626 (а.с. 10).

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначений ст. 118 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Положеннями ч. 1 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Частиною 2 цієї статті встановлено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Як встановлено з матеріалів цивільної справи, спірна земельна ділянка до прийняття рішення про безоплатну передачу у власність ОСОБА_3 не перебувала у його користуванні.

Частинами 6, 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Відповідно до ч.ч. 8-10 ст. 118 ЗК України проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Разом з тим, як вбачаться з матеріалів справи, земельну ділянку ОСОБА_3 було відведено без розроблення проекту землеустрою, лише на підставі технічної документації із землеустрою, яка не містить передбачених ч. 9 ст. 118 ЗК України погоджень з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами і органом охорони культурної спадщини (а.с. 127-144).

Також, з технічної документації вбачається, що висновок органу по земельних ресурсах про погодження технічної документації із землеустрою № 271 (а.с. 12, 132) було надано 20 грудня 2006 року, тобто вже після прийняття Петро-Михайлівською сільською радою рішення № 4 від 15.12.2006 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку».

Зважаючи на порушення порядку погодження, 03.01.2013 Запорізьким міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області внесено подання з вимогою усунути виявлені порушення (а.с. 13-19). За результатами розгляду подання з наведених вище підстав висновок відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області № 271 від 20.12.2006 про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0900 га гр. ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відкликано (а.с. 20-21).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі.

Вимоги щодо державної експертизи погодженого проекту відведення земельної ділянки також встановлені Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004, п. 11 якого визначає, що проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією після одержання позитивного висновку державної експертизи.

Проте, як засвідчила перевірка, відведення земельної ділянки ОСОБА_3 відбулося без проведення державної експертизи землевпорядної документації.

На обов'язковість проведення державної землевпорядної експертизи вказує і правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 22 травня 2013 року № 3-11цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

За таких обставин, на підставі досліджених матеріалів технічної документації із землеустрою (а.с. 127-144), суд приходить до висновку щодо обґрунтованості доводів прокурора в частині порушення вимог ст. 118 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при прийнятті Петро-Михайлівською сільською радою оскаржуваного рішення, а саме прийняття рішення без розроблення проекту землеустрою, з порушенням порядку погодження проекту органами, визначеними ч. 9 ст. 118 ЗК України, а також без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Висновки суду також підтверджуються Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012, складеним Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області (а.с. 25-30).

Крім того, суд вважає обґрунтованими та доведеними доводи прокурора щодо розташування земельної ділянки, відведеної ОСОБА_3, за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

Зокрема, як вбачається з відповіді відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області № 6246 від 14.11.2012 (а.с. 22), відповідно до Плану утворення території та встановлення меж Петро-Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району 331.92.02-УГ, Проекту встановлення меж сільських населених пунктів Петро-Михайлівської сільської ради народних депутатів 331.92.02-УГ, земельна ділянка ОСОБА_3 розташована за межами населеного пункту Круглик та відноситься до земель лісового фонду Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

Згідно з Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012, складеним Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, проектом встановлення меж с. Круглик, матеріалами лісовпорядкування (а.с. 25-32, 145-148, 151-158), земельна ділянка, відведена ОСОБА_3, розташована за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (Михайлівське лісництво, ур. Круглик, квартал 21). У додатку до Акту перевірки від 07.11.2012 (а.с. 31-32) міститься графічне зображення меж с. Круглик Петро-Михайлівської сільської ради та позначено під № 11 земельну ділянку, передану ОСОБА_3, яка знаходиться за межами населеного пункту.

Також наведене підтверджується технічним звітом, складеним ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» за результатами інвентаризації земель лісового фонду ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (Михайлівське лісництво, ур. Круглик, кв. 20-21), проведеної на замовлення ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (а.с. 149-161). З наданого технічного звіту встановлено:

1) межі земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» на підставі матеріалів лісовпорядкування;

2) межі села Круглик Вільнянського району за проектом встановлення меж сільських населених пунктів Вільнянського району, який затверджений розпорядженням представника Президента України у Вільнянському районі Запорізької області № 100 від 30.09.1993;

3) межі земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_3 із порушенням вимог чинного законодавства, на землях лісогосподарського призначення.

У суду не викликає сумнівів достовірність відомостей, зазначених у матеріалах інвентаризації.

Факт розташування земельної ділянки, відведеної ОСОБА_3, за межами с. Круглик підтверджується також наданим відділом Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області графічним зображенням земельної ділянки ОСОБА_3, сформованим за допомогою програмного забезпечення «Земельный учет» (а.с. 117-118).

Зазначені докази свідчать про те, що передача земельної ділянки ОСОБА_3 здійснена за рахунок саме земель Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», урочища Круглик, кварталу 21.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

За змістом ст.ст. 83, 84 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Такі випадки встановлені ст.ст. 56, 57 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та стосуються передачі у власність замкнених земельних ділянок лісогосподарського призначення у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств, земельних ділянок деградованих і малопродуктивних угідь для залісення, а також передачі у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Натомість, встановлено, що вилучення земельної ділянки вказаної категорії або зміна її цільового призначення з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальних органів центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища не проводилась.

Прийшовши до висновку щодо обґрунтованості доводів прокурора щодо розташування земельної ділянки, відведеної ОСОБА_3, за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», суд не приймає до уваги заперечення представника відповідачів та посилання на відповідь ГУ Держземагенства в Запорізькій області від 07.05.2014, де зазначено, що межі села Круглик зазначені в індексно-кадастровій карті, яка розташована на офіційному веб-сайті управління, згідно з якою земельна ділянка ОСОБА_3 знаходиться в межах с. Круглик (а.с. 65, 182-183).

Так, з відповіді ГУ Держземагенства в Запорізькій області встановлено, що чинна індексно-кадастрова карта Вільнянського району створена в рамках виконання Угоди про позику (Проект «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру») між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 року, ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 року № 1776-IV, згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та внесенні до Державного земельного кадастру.

Разом з тим, представник відповідачів посилається на порядок ведення та визначення меж населених пунктів, який введений в дію лише 01 січня 2013 року, тобто набагато пізніше, ніж час виникнення спірних правовідносин. Станом на час прийняття оскаржуваного рішення сільської ради межі села Круглик Вільнянського району визначались за проектом встановлення меж сільських населених пунктів Вільнянського району, затвердженим розпорядженням представника Президента України у Вільнянському районі Запорізької області № 100 від 30.09.1993, а тому при вирішенні справи суд керується планово-картографічними матеріалами території Петро-Михайлівської сільської ради, наданими представником відділу Держаземагенства у Вільнянському районі, викопіювання з якого міститься в матеріалах справи, і які використовувались при проведенні ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» інвентаризації земель лісового фонду ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

Необґрунтованими суд вважає і доводи представника відповідачів щодо відсутності у ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою.

Так, у п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України зазначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

У матеріалах справи наявні копії планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та висновки контролюючих органів, згідно з якими спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення і віднесена до земель ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

Тобто, відсутність у лісогосподарського підприємства акту на право постійного користування землею жодним чином не спростовує факт віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що у порушення вимог земельного законодавства України, земельна ділянка була отримана ОСОБА_3 у власність без розроблення проекту землеустрою та без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації. Крім того, Петро-Михайлівська сільська рада передала у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», а тому не можуть виділятися для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передаватись у приватну власність.

Про вказані порушення з боку сільської ради Запорізькій міжрайонній прокуратурі з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері стало відомо під час проведеної перевірки у 2013 році, таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку є підстави для визнання причини пропуску строку звернення до суду поважними, та поновити прокурору строк звернення до суду.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Необхідність захисту інтересів держави покладається на прокуратуру обов'язок представництва інтересів держави в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність і допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню в частині визнання недійсним рішення, виданого на підставі нього державного акту, повернення оригіналу державного акту та повернення земельної ділянки до земель державної власності. При цьому, у своєму позову прокурор додатково ставить питання про визнання незаконним та скасування рішення Петро-Михайлівської сільської ради № 4 від 15.12.2006, проте згідно з вимогами ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист права власності на землю здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення представника відповідачів щодо відсутності у позові прокурора підстав припинення права власності на земельну ділянку, визначених ст. 140 ЗК України, з наступних підстав.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, що пов'язані з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 19 червня 2013 року у справі № 6-57цс13, статтею 140 ЗК України визначено перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку для випадків, коли право власності набуто в передбаченому законом порядку, а не коли особа набула право власності на земельну ділянку на підставі незаконного розпорядження органу місцевого самоврядування.

Зважаючи, що судом на підставі досліджених доказів достовірно встановлено, що в даному випадку ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку на підставі незаконного рішення Петро-Михайлівської сільської ради, суд не вбачає підстав для застосування вимог ст. 140 ЗК України.

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне визнати недійсним рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 4 від 15.12.2006 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку», визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708626, виданий на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 4 від 15.12.2006, зобов'язати ОСОБА_3 повернути до відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області оригінал Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708626, виданий на його ім'я, а також зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради площею 0,0900 га, кадастровий номер 2321586800:07:001:0007, до земель державної власності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Поновити прокурору строк звернення до суду.

Позов Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_3, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, Державне підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство», про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту - задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 4 від 15.12.2006 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку».

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708626, виданий на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 4 від 15.12.2006.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути до відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області оригінал Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 708626, виданий на його ім'я.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради площею 0,0900 га, кадастровий номер 2321586800:07:001:0007, до земель державної власності.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір на користь держави в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н.М. Галянчук

13.05.2014