Постанова

від 07.05.2014 по справі 910/21858/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року Справа № 910/21858/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Ходаківської І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Ітертех" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. у справі Господарського суду№ 910/21858/13 м. Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Компанія Укренергопром" доДочірнього підприємства "Ітертех" простягнення 40 643,95 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Маркушев Я.С., дов. № б/н від 01.11.2013 р.; відповідача: Черпак І.Є., дов. № б/н від 01.11.2013 р.;

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Компанія Укренергопром" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Дочірнього підприємства "Ітертех" (далі - Підприємство) 40 643,95 грн. заборгованості, яка складається з: основної заборгованості за договором від 03.12.2012 р. № 151 К у розмірі 39 729,62 грн. та 3 % річних у розмірі 914,33 грн.

Позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), обґрунтовувало тим, що воно виконало обумовлені в договорі від 03.12.2012 р. № 151 К будівельні роботи, укладеним з Підприємством, проте останнє грошові зобов'язання перед ним за вказаним договором виконало лише частково, у зв'язку з чим має заборгованість яка з урахуванням 3 % річних підлягає стягненню у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.01.2014 р. (суддя Лиськов М.О.) позовні вимоги Товариства задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. (колегія суддів: Рябуха В.І., Кондес Л.О., Ропій Л.М.) рішення Господарського суду м. Києва від 15.01.2014 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Товариством у позовній заяві.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. і рішення Господарського суду м. Києва від 15.01.2014 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити повністю. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення укладеного між сторонами договору від 03.12.2012 р. № 151 К, приписи ст. ст. 529, 837, 846, 852, 854, 875, 882 ЦК України.

Товариство надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 15.01.2014 р. без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що наведені у касаційній скарзі доводи Підприємства є необґрунтованими, а оскаржувані судові акти - законними.

За розпорядженням заступника секретаря другої судової палати від 06.05.2014 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Мачульського Г.М. та Ходаківської І.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством (підрядник) та Підприємством (замовник) 03.12.2012 р. було укладено договір №151К, за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання наступних робіт: виконання будівельних та електромонтажних робіт з прокладання кабельної лінії 0,4 кВ; вимірювання та випробування параметрів електрообладнання 0,4 кВ в об'ємі згідно локальних кошторисів 4-1-1 789697_ДЦ_ЛС44-1-1, та 789700_ДЦ_ЛС44-1-1. на об'єкті: багатоквартирні житлові будинки з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Новоселицька, 8, 10, 12 (далі - Договір);

- відповідно до п. 3.1. Договору загальна вартість робіт згідно договірних цін з урахуванням ПДВ 20% складає 132 765,62 грн.;

- порядок оплати договірних робіт врегульований п. 3.2 Договору та проводиться замовником в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника в два етапи: перший етап - авансовий платіж протягом п'яти банківських днів з моменту підписання Договору у сумі з урахуванням ПДВ 20% - 93 036,00 грн. (п. 3.2.1. Договору), другий етап - остаточний розрахунок на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт протягом п'яти робочих днів починаючи з моменту підписання останніх сторонами згідно п.п. 3.3 цього договору у сумі з урахуванням ПДВ 20% - 39 729,62 грн. (п. 3.2.2. Договору);

- за приписами п. п.3.3, 3.4 Договору акт виконаних робіт складає підрядник і передає для підписання замовнику, який протягом 5 робочих днів перевіряє акт і підписує його або надає письмову, мотивовану згідно діючих норм і правил відмову в той же термін. У випадку ненадання замовником письмової, мотивованої відмови та непідписання акту виконаних робіт протягом 10 робочих днів, починаючи з дня передачі його підрядником, роботи вважаються сторонами виконаними відповідно до договору. Датою приймання виконаних робіт вважається дата передачі акту виконаних робіт замовнику;

- у відповідності до умов п. 3.2.2 Договору Підприємство 04.12.2012 р. перерахувало Товариству 93 036,00 грн. авансу;

- на виконання умов Договору Товариство виконало погоджені сторонами роботи на загальну суму 132 765,62 грн., що підтверджується відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт за період з 03.12.2012 р. по 03.01.2013 р.;

- вказані довідки та акти, підписані зі сторони Товариства, направлені на адресу Підприємства 29.12.2012 р. та отримані ним 17.01.2013 р. Підприємство не підписало, мотивованої відмови від їх підписання, зауважень або заперечень щодо виконаних робіт протягом 5 робочих днів не надало, за виконані Товариством роботи остаточно не розрахувалось;

- з метою отримання розрахунку за виконані роботи 06.02.2013 р. Товариство звернулось до Підприємства з листом-повідомленням № 34 від 04.02.2013 р. про завершення будівельних робіт, а 01.04.2013 р. - з претензію № 2903-2013-К від 29.03.2013 р. про сплату заборгованості у розмірі 39 729,62 грн., яку останнім було залишено без задоволення. В подальшому, 13.09.2013 р. та 23.10.2013 р. Товариство повторно надіслало на адресу Підприємства довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт, однак остаточного розрахунку за виконані Товариством роботи між сторонами проведено не було.

Відповідно до частини першої ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, виходячи зі змісту наведених норм та враховуючи наявність підтвердженої матеріалами справи заборгованості Підприємства за виконані Товариством роботи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що позовні вимоги Товариства про стягнення на його користь з Підприємства суми основної заборгованості за Договором у розмірі 39 729,62 грн. місцевим та апеляційним господарськими судами задоволено правомірно та обґрунтовано.

Доводи Підприємства, які містяться у касаційній скарзі щодо обставин направлення на його адресу та отримання ним довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт, зводяться до переоцінки доказів у справі, а відтак не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 111 5 та 111 7 ГПК України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Окрім того, вказані доводи Підприємства були предметом дослідження як місцевого, так і апеляційного господарських судів, якими на підставі наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів достовірно встановлено факт направлення 29.12.2012 р. на адресу Підприємства саме довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт, а також їх отримання останнім 17.01.2013 р.

Щодо викладених у касаційній скарзі посилань Підприємства на лист від 07.02.2013 р. № 15 як мотивовану відмову від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Господарським судом апеляційної інстанцій на підставі матеріалів справи було встановлено, що вказаний лист із зауваженнями Підприємством було направлено на адресу Товариства вже після спливу встановленого п. 3.4 Договору десятиденного строку для їх надання, у зв'язку із чим роботи вважаються виконаними відповідно до договору.

Всі інші доводи Підприємства, викладені в касаційній скарзі, також були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, не спростовують його висновків, тому відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок заявлених до стягнення 3% річних судами перевірено та визнано арифметично вірним, тому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги Товариства і в частині стягнення на його користь з Підприємства 3 % річних у розмірі 914,33 грн.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій, фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів, які містяться в оскаржуваних судових актах.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. у справі № 910/21858/13 є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Ітертех" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. у справі № 910/21858/13 Господарського суду м. Києва - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя І.П. Ходаківська