Постанова

від 13.05.2014 по справі 910/17615/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року Справа № 910/17615/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Палія В.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури Боднарчук В.М. (посвід. № 023013)

від позивача не з'явилися

від відповідача Пінчук Л.А., Рибачок В.А. (дов. від 30.09.13р.)

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Обрій 2000" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.14р.

у справі № 910/17615/13 (господарського суду міста Києва)

за позовом Київського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради, м. Київ

до приватного підприємства "Обрій 2000", м. Київ

про внесення змін до договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.13р. у справі № 910/17615/13 (суддя Босий В.П.) позов задоволено, змінено пункт 4.2 договору оренди земельної ділянки від 13.11.04р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.14р. (головуючий Федорчук Р.В., судді Куксов В.В., Майданевич А.Г.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 24.02.14р. скасувати, у позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 632, ч. 1, 4 ст. 639, ст.ст. 651, 654 ЦК України, ч. 2 ст. 188 ГК України, ст.ст. 14, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", п.п. 1, 7 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

30.11.04р. Київською міською радою (Орендодавець) та приватним підприємством "Обрій 2000" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 17-11937, а 28.12.04р. - у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 63-6-00189, за умовами якого орендодавець на підставі п. 17 рішення ради від 06.09.01р. № 9/1443, за актом приймання-передачі передав, а орендар - прийняв в оренду (строкове (на 25 років) платне користування) земельну ділянку площею 0,1859 га на території Парку культури та відпочинку "Гідропарк" у Дніпровському районі м. Києва для будівництва, обслуговування та експлуатації кафе з літнім майданчиком.

Згідно з п. 4.2, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,4 % від її нормативної грошової оцінки.

Відповідно п. 4.3, розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору. Розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік (п. 4.7).

Рішенням Київської міської ради № 89\9146 від 28.02.13р. "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України " вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком, встановивши річну орендну плату у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, орендарям, вказаним у додатку до рішення, зокрема, ПП "Обрій 2000" (п. 158), забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

11.09.13р. Київський міжрайонний екологічний прокурор Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся з позовом до приватного підприємства "Обрій 2000" про внесення змін до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 30.11.14р., просив викласти його в такій редакції: "4.2 Річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до рішення Київської міської ради № 89\9146 від 28.02.13р. "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України ", встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки."

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.13р. у справі № 910/17615/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.14р., позов задоволено.

Відповідно ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Законом України № 2756-VI від 02.12.10р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", що набрав чинності з 01.01.11р., змінено, зокрема, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі": слова "до Закону України "Про плату за землю" замінено словами "до Податкового кодексу України", частини четверту, п'яту і сьому виключено.

Статтею 288.5., підпунктом 288.5.1. ПК України (в редакції на момент прийняття судових актів) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2).

Згідно ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За приписами частини першої ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, пунктами 4.3, 4.7 договору оренди від 30.11.04р. передбачена можливість зміни розміру орендної плати; чинним рішенням Київської міської ради № 89\9146 від 28.02.13р. відповідачу встановлено річну орендну плату у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що законодавча зміна розміру плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є підставою для перегляду розміру орендної плати, погодженої сторонами в договорі, а тому обґрунтовано задовольнили позов.

Недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України стосовно обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду за наявності спору, тобто, відсутності згоди на зміну договору (постанова Верховного Суду України від 20.11.12р. у справі № 28/5005/640/2012).

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Обрій 2000" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.14р. у справі № 910/17615/13 залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

В.В. Палій