Постанова

від 30.09.2013 по справі 814/3160/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивначастини)

м. Миколаїв

30 вересня 2013 року Справа № 814/3160/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В. , за участю секретаря судового засідання Гарасюти К.С.,

представника позивача: Смагін В.В., довіреність б/н від 13.08.12р.,

представника відповідача: Масюк А.М., довіреність № 26/09/10-013 від 15.07.13р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір» (вул. Спаська, 43, м. Миколаїв, 54001)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030)

про: скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2013р. № 0003052220,

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби № 000305220 від 22.03.2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

30 вересня 2013 року Справа № 814/3160/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В. , за участю секретаря судового засідання Гарасюти К.С.,

представника позивача: Смагін В.В., довіреність б/н від 13.08.12р.,

представника відповідача: Масюк А.М., довіреність № 26/09/10-013 від 15.07.13р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір» (вул. Спаська, 43, м. Миколаїв, 54001)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030)

про: скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2013р. № 0003052220,

в с т а н о в и в:

Позивач, Приватна виробничо-комерційна фірма «Кальтаір» (далі - ПВКФ «Кальтаір»), звернулась до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) № 0003052220 від 22.03.2013 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях та наданих доказах (т. арк. спр. 3 - 11).

У своїх запереченнях проти позову відповідач зазначив, що оскільки при проведенні перевірки встановлено, що фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи, надані до перевірки, не можуть вважатися первинними документами для ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, тому, відповідно, позивач неправомірно сформував податковий кредит. Отже, винесене податкове повідомлення-рішення є законним та скасуванню не підлягає (т. 1 арк. спр. 48).

У судовому засіданні 30.09.2013 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

В період з 15.02.2013 року по 26.02.2013 року спеціалістами ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПВКФ «Кальтаір» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди: листопад 2010 року, травень, жовтень, листопад 2011 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року та податку на прибуток за періоди: 2010 рік, II - IV квартали 2011 року та 2012 рік щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками Приватна компанія «ЕВРОЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31047798) за період листопад 2011 року, ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 30533647) за період травень 2011 року, ТОВ «МАТАДОР» (код ЄДРПОУ 31820299) за період жовтень 2011 року, листопад 2011 року, лютий - квітень 2012 року, ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) за період червень - жовтень 2012 року, ТОВ «РИВС» (код ЄДРПОУ 34914473) за період серпень - вересень 2012 року, ТОВ «ФЕРРІТ-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за період квітень 2012 року та контрагентами-покупцями.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 231/22-200/19299770 від 05.03.2013 року (далі - акт перевірки; т. 1 арк. спр. 14 - 44), у висновках якого встановленні порушення позивачем:

1) пп. 7.2.6 п.7.2. пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168 / 97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, в результаті чого ПВКФ «Кальтаір» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 11 600,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму 11 600,00 грн.;

2) п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого ПВКФ «Кальтаір» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2011 року всього в сумі 522 314,00 грн., у тому числі:

- за травень 2011 року на суму ПДВ 13 480,00 грн.,

- за жовтень 2011 року на суму ПДВ 13 519,00 грн.,

- за листопад 2011 року на суму ПДВ 9 810,00 грн.,

- за лютий 2012 року на суму ПДВ 37 505,00 грн.,

- за березень 2012 року на суму ПДВ 30 615,00 грн.,

- за квітень 2012 року на суму ПДВ 135 185,00 грн.,

- за червень 2012 року на суму ПДВ 35 583,00 грн.,

- за липень 2012 року на суму ПДВ 16 835,00 грн.,

- за серпень 2012 року на суму ПДВ 102 499,00 грн.,

- за вересень 2012 року на суму ПДВ 32 000,00 грн.,

- за жовтень 2012 року на суму ПДВ 95 283,00 грн.;

3) п. 185.1, ст. 185, п. 187.1, ст. 187, п. 188.1, ст. 188, п. 198.3. ст. 198 ПК України в частині формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів у контрагентів-постачальників за травень 2011 року та лютий, жовтень 2012 року а саме:

- ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ» за травень 2011 року на суму ПДВ 250,00 грн.,

- ТОВ «МАТАДОР» за лютий 2012 року на суму ПДВ 3 646,67 грн.,

- ПП «ATM» за жовтень 2012 року на суму ПДВ 12 688,00 грн.

Одночасно з цим перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарської діяльності ПВКФ «КАЛЬТАІР» з отримання товарів від ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ» за травень 2011 року, ТОВ «МАТАДОР» за лютий 2012 року, ПП «ATM» за жовтень 2012 року та подальшої реалізації на адресу контрагентів-покупців, а саме:

- ТОВ «Ук.Аз.-Дружба» (код 33872930) на суму ПДВ 266,45 гри. за травень 2011 року;

- ПРАТ «Управління механізації «Південьгрансбуд» (код 01380418) на суму ПДВ 3 891,09 грн. за лютий 2012 року;

- ТОВ «АВАНТАЖ 7» (код 33831847) на суму ПДВ 13 335,00 грн. за жовтень 2012 року.

На підставі акту перевірки, 22.03.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003052220, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 232,00 грн., зяких: за загальним платежем 533 914,00 та 257 318,00 грн. штрафних санкцій (т. 1 арк. спр. 13).

Не погодившись з прийнятими відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ПК України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Законом України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно пп. 7.7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання, виготовлення, будівництва, спорудження.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 ст. 7 цього Закону. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом пунктом документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а п. 1.7 ст.1 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Дані правові норми визначають, що до складу валових витрат (а отже витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит) можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз правових норм, які регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом (іншими особами - учасниками господарських операцій з контрагентами позивача в ланцюгу постачання товару) добросовісного платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

Недобросовісність учасників господарських правовідносин не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності позивача.

Виходячи з доводів, викладених у акті перевірки, відповідач взяв до уваги лише обставини господарських взаємовідносин між контрагентами позивача, і висновки, викладені ним в акті перевірки, фактично ґрунтуються лише на інформації та даних, викладених в листах та актах перевірок органів державної податкової служби, які безпосереднього відношення до ПВКФ «Кальтаір», його діяльності як платника податків та формування ним податкового кредиту з метою подальшого відшкодування з бюджету податку на додану вартість, не мають.

Положення п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування податку.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.

В свою чергу, позивачем надано суду достатньо доказів реальності господарської операції між ним та його контрагентами-постачальниками.

Так, позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 10/05/11 від 10.11.2010 року, укладеного з ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ» (т. 1 арк. спр. 52), накладної № 77 від 10.05.2011 року (т. 1 арк. спр. 55), податкової накладної № 77 від 10.05.2011 року (т. 1 арк. спр. 54), товарно-транспортної накладної № 11/05 від 11.05.2011 року та рахунку-фактури № 77 від 10.05.2011 року (т. 1 арк. спр. 53) були придбані запчастини, які надалі були використані для ремонту тепловозів замовників (покупців підприємства).

На підставі укладених з ТОВ «МАТАДОР» договорів № М/19/10/11 від 19.10.2011 року (т. 1 арк. спр. 61), № М/04/11/11 від 04.11.2011року (т. 1 арк. спр. 65), № 09/02/12 від 09.02.2012 року (т. 1 арк. спр. 69), № 12/03/12 від 12.03.2013 року (т. 1 арк. спр. 78) та № 20/04/12 від 20.04.2012 року (т. 1 арк. спр. 87) були отримані послуги по технічному обслуговуванню тепловозів а також придбані від даного постачальника запасні частини для тепловозів.

Вказане підтверджується рахунками-фактурами № 542 від 09.02.2012 року (т. 1 арк. спр. 70), № 541 від 24.02.2012 року (т. 1 арк. спр. 75), № 1403 від 12.03.2012 року (т. 1 арк. спр. 79), № 1404 від 28.03.2012 року (т. 1 арк. спр. 83), № 2497 від 23.04.2012 року (т. 1 арк. спр. 88); товарно-транспортними накладними № 09/02 від 09.02.2012 року (т. 1 арк. спр. 73), № 24/02 від 24.02.2012 року (т. 1 арк. спр. 77), № 12/03 від 12.03.2012 року (т. 1 арк. спр. 82), № 28/03 від 28.03.2012 року (т. 1 арк. спр. 86), № 23/04 від 23.04.2012 року (т. 1 арк. спр. 91); № актами здачі-прийняття робіт № 770 від 20.10.2011 року (т. 1 арк. спр. 62), № 1065 від 04.11.2011 року (т. 1 арк. спр. 68), видатковими накладними № 541 від 24.02.2012 року (т. 1 арк. спр. 76), № 542 від 09.02.2012 року (т. 1 арк. спр. 72), № 1403 від 12.03.2012 року (т. 1 арк. спр. 81), № 1404 від 28.03.2012 року (т. 1 арк. спр. 84) та № 2497 від 23.04.2012 року (т. 1 арк. спр. 89); податковими накладними № 283 від 20.10.2011 року (т. 1 арк. спр. 64), № 209 від 04.11.2011 року (т. 1 арк. спр. 65), № 124 від 24.02.2011 року (т. 1 арк. спр. 74), № 125 від 09.02.2012 року (т. 1 арк. спр. 71), № 401 від 12.03.2012 року (т. 1 арк. спр. 80), № 402 від 28.03.2012 року (т. 1 арк. спр. 85) та № 479 від 23.04.2012 року (т. 1 арк. спр. 90).

Також, на підставі договору купівлі-продажу № 01/11 від 10.11.2010 року з ПК «ЕВРОЛЮКС» (т. 1 арк. спр. 57) позивачем були придбані запчастини, які надалі були використані для ремонту тепловозів замовників (покупців підприємства), що підтверджується належним чином оформленими: накладною № 14 від 10.11.2010 року (т. 1 арк. спр. 59), товарно-транспортною накладною № 10/11 від 10.11.2010 року (т. 1 арк. спр. 60) та податковою накладною №14 від 10.11.2010 року (т. 1 арк. спр. 58).

Згідно укладених та виконаних договорів з ПП «ATM» № 06/06/12 від 06.06.2012 року (т. 1арк. спр. 97), № 16/07/12 від 16.07.2012 року (т. 1 арк. спр. 106), № 23/08/12 від 23.08.2012 року (т. 1 арк. спр. 115), № 25/09/12 від 25.12.2012 року (т. 1 арк. спр. 127) та № 22/10/12 від 22.10.2012 року (т. 1 арк. спр. 140) позивачем були придбані в даного постачальника запасні частини до тепловозів.

Вказане підтверджується видатковими накладними № 1108 від 06.06.2012 року (т. 1 арк. спр. 100)., № 1109 від 26.06.2012 року (т. 1 арк. спр. 103), № 1669 від 25.07.2012 року (т. 1 арк. спр. 107), № 1670 від 30.07.2012 року (т. 1 арк. спр. 113), № 2417 від 23.08.2012 року (т. 1 арк. спр. 117), № 3526 від 27.09.2012 року (т. 1 арк. спр. 129), № 4259 від 22.10.2012 року (т. 1 арк. спр. 141); товарно-транспортними накладними № 06/06 від 06.06.2012 року (т. 1 арк. спр. 101), № 26/06 від 26.06.2012 року (т.1 арк. спр. 105), № 25/06 від 25.06.2012 року (т. 1 арк. спр. 110), № 30/07 від 30.07.2012 року (т. 1 арк. спр. 114), № 23/08 від 23.08.2012 року (т. 1 арк. спр. 119), № 27/09 від 27.09.2012 року (т. 1 арк. спр. 131); податковими накладними № 266 від 06.06.2012 року (т. 1 арк. спр. 98), № 267 від 26.06.2012 року (т. 1 арк. спр. 104), № 271 від 25.07.2012 року (т. 1 арк. спр. 109), № 272 від 30.07.2012 року (т. 1 арк. спр. 112), № 317 від 23.08.2012 року (т. 1 арк. спр. 117), № 453 від 27.09.2012 року (т. 1 арк. спр. 130) та № 356 від 22.10.2012 року (т. 1 арк. спр. 143). Результати господарських операції знайшли відповідне відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Крім цього, позивачем з ТОВ «РИВС» були укладені договори з технічного обслуговування тепловозів № 16/08/12 від 16.08.2012 року (т. 1 арк. спр. 120), № 21/09/12 від 21.09.2012 року (т. 1 арк. спр. 136) та № 26/09/12 від 26.09.2012 року (т. 1 арк. спр. 132).

В порядку виконання зобов'язань за договорами - ТОВ «РИВС» як виконавцем були надані послуги згідно умов вказаних договорів. Вказане підтверджується актами виконаних робіт б/н від 16.08.2012 року (т. 1 арк. спр. 122), б/н від 27.08.2012 року (т. 1 арк. спр. 125), б/н від 21.09.2012 року (т. 1 арк. спр. 136), б/н від 28.09.2012 року (т. 1 арк. спр. 136), податковими накладними № 386 від 16.08.2012 року (т. 1 арк. спр. 123), № 387 від 27.08.2012 року (т. 1 арк. спр. 126), № 371 від 21.09.2012 року (т. 1 арк. спр. 138) та № 372 від 28.09.2012 року (т. 1 арк. спр. 135).

З ТОВ «ФЕРРІТ-Д» позивачем були укладені договором № 24/04/12 від 24.04.2012 року (т. 1 арк. спр. 92) купівлі - продажу та надання послуг, первинними документами: накладною № 2147 від 28.04.2012 року (т. 1 арк. спр. 94), податковою накладною № 560 від 28.04.2012 року (т. 1 арк. спр. 95), товарно-транспортною накладною № 28/04 від 28.04.2012 року (т. 1 арк. спр. 96), відображенням результатів цих господарських операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, відповідачем на надано суду достатніх та допустимих доказів спрямованості правочинів позивача на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним або на вчинення без наміру створення правових наслідків, тощо.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби № 000305220 від 22.03.2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 04 жовтня 2013 року.