Ухвала

від 15.10.2014 по справі 814/3160/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3160/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року по справі за позовом Приватної виробничо-комерційна фірми "Кальтаір" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2013 року Приватна виробничо-комерційна фірма "Кальтаір" звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновок відповідача про відсутність у позивача права на формування зі сплачених сум валові витрати та податковий кредит підприємства відповідних податкових періодів є не обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби № 000305220 від 22.03.2013 року.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що В період з 15.02.2013 року по 26.02.2013 року спеціалістами ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПВКФ «Кальтаір» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди: листопад 2010 року, травень, жовтень, листопад 2011 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року та податку на прибуток за періоди: 2010 рік, II - IV квартали 2011 року та 2012 рік щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками Приватна компанія «ЕВРОЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31047798) за період листопад 2011 року, ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 30533647) за період травень 2011 року, ТОВ «МАТАДОР» (код ЄДРПОУ 31820299) за період жовтень 2011 року, листопад 2011 року, лютий - квітень 2012 року, ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) за період червень - жовтень 2012 року, ТОВ «РИВС» (код ЄДРПОУ 34914473) за період серпень - вересень 2012 року, ТОВ «ФЕРРІТ-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за період квітень 2012 року та контрагентами-покупцями.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 231/22-200/19299770 від 05.03.2013 року (далі - акт перевірки; т.1, а.с.14-44), у висновках якого встановленні порушення позивачем:

1) пп. 7.2.6 п.7.2. пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, в результаті чого ПВКФ «Кальтаір» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 11 600,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму 11 600,00 грн.;

2) п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого ПВКФ «Кальтаір» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2011 року всього в сумі 522 314,00 грн.

3) п. 185.1, ст. 185, п. 187.1, ст. 187, п. 188.1, ст. 188, п. 198.3. ст. 198 ПК України в частині формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів у контрагентів-постачальників за травень 2011 року та лютий, жовтень 2012 року.

Одночасно з цим перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарської діяльності ПВКФ «КАЛЬТАІР» з отримання товарів від ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ» за травень 2011 року, ТОВ «МАТАДОР» за лютий 2012 року, ПП «ATM» за жовтень 2012 року та подальшої реалізації на адресу контрагентів-покупців, а саме:

- ТОВ «Ук.Аз.-Дружба» (код 33872930) на суму ПДВ 266,45 гри. за травень 2011 року;

- ПРАТ «Управління механізації «Південьгрансбуд» (код 01380418) на суму ПДВ 3891,09 грн. за лютий 2012 року;

- ТОВ «АВАНТАЖ 7» (код 33831847) на суму ПДВ 13 335,00 грн. за жовтень 2012 року.

На підставі акту перевірки, 22.03.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003052220, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 232,00 грн. (т.1, а.с.13).

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Приватної виробничо-комерційна фірми "Кальтаір" виходячи з наступного.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ПК України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Законом України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 ст. 7 цього Закону. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом пунктом документами.

Крім того, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 10/05/11 від 10.11.2010 року, укладеного з ТОВ «ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ» (т. 1 а.с.52), накладної № 77 від 10.05.2011 року (т. 1 а.с.55), податкової накладної № 77 від 10.05.2011 року (т. 1 а.с.54), товарно-транспортної накладної № 11/05 від 11.05.2011 року та рахунку-фактури № 77 від 10.05.2011 року (т. 1 а.с.53) були придбані запчастини, які надалі були використані для ремонту тепловозів замовників (покупців підприємства).

На підставі укладених з ТОВ «МАТАДОР» договорів № М/19/10/11 від 19.10.2011 року (т. 1 а.с.61), № М/04/11/11 від 04.11.2011року (т. 1 а.с.65), № 09/02/12 від 09.02.2012 року (т. 1 а.с.69), № 12/03/12 від 12.03.2013 року (т. 1 а.с.78) та № 20/04/12 від 20.04.2012 року (т. 1 а.с.87) були отримані послуги по технічному обслуговуванню тепловозів а також придбані від даного постачальника запасні частини для тепловозів.

Вказане підтверджується рахунками-фактурами, наявними в матеріалах справи.

Також, на підставі договору купівлі-продажу № 01/11 від 10.11.2010 року з ПК «ЕВРОЛЮКС» (т. 1 а.с.57) позивачем були придбані запчастини, які надалі були використані для ремонту тепловозів замовників (покупців підприємства), що підтверджується належним чином оформленими: накладною № 14 від 10.11.2010 року (т. 1 а.с.59), товарно-транспортною накладною № 10/11 від 10.11.2010 року (т. 1 а.с.60) та податковою накладною №14 від 10.11.2010 року (т. 1 а.с.58).

Згідно укладених та виконаних договорів з ПП «ATM» № 06/06/12 від 06.06.2012 року (т. 1 а.с.97), № 16/07/12 від 16.07.2012 року (т. 1 а.с.106), № 23/08/12 від 23.08.2012 року (т. 1 а.с.115), № 25/09/12 від 25.12.2012 року (т. 1 а.с.127) та № 22/10/12 від 22.10.2012 року (т. 1 а.с.140) позивачем були придбані в даного постачальника запасні частини до тепловозів.

Вказане підтверджується видатковими накладними № 1108 від 06.06.2012 року (т. 1 а.с.100)., № 1109 від 26.06.2012 року (т. 1 а.с.103), № 1669 від 25.07.2012 року (т. 1 а.с.107), № 1670 від 30.07.2012 року (т. а.с.113), № 2417 від 23.08.2012 року (т. 1 а.с.117), № 3526 від 27.09.2012 року (т. 1 а.с.129), № 4259 від 22.10.2012 року (т. 1 а.с.141); товарно-транспортними накладними № 06/06 від 06.06.2012 року (т. 1 а.с.101), № 26/06 від 26.06.2012 року (т.1 а.с.105), № 25/06 від 25.06.2012 року (т. 1 а.с.110), № 30/07 від 30.07.2012 року (т. 1 а.с.114), № 23/08 від 23.08.2012 року (т. 1 а.с.119), № 27/09 від 27.09.2012 року (т. 1 а.с.131); податковими накладними № 266 від 06.06.2012 року (т. 1 а.с.98), № 267 від 26.06.2012 року (т. 1 а.с.104), № 271 від 25.07.2012 року (т. 1 а.с.109), № 272 від 30.07.2012 року (т. 1 а.с.112), № 317 від 23.08.2012 року (т. 1 а.с.117), № 453 від 27.09.2012 року (т. 1 а.с.130) та № 356 від 22.10.2012 року (т. 1 а.с.143). Результати господарських операції знайшли відповідне відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Крім цього, позивачем з ТОВ «РИВС» були укладені договори з технічного обслуговування тепловозів № 16/08/12 від 16.08.2012 року (т. 1 а.с.120), № 21/09/12 від 21.09.2012 року (т. 1 а.с.136) та № 26/09/12 від 26.09.2012 року (т. 1 а.с.132).

В порядку виконання зобов'язань за договорами - ТОВ «РИВС» як виконавцем були надані послуги згідно умов вказаних договорів. Вказане підтверджується актами виконаних робіт б/н від 16.08.2012 року (т. 1 а.с.122), б/н від 27.08.2012 року (т. 1 а.с.125), б/н від 21.09.2012 року (т. 1 а.с.136), б/н від 28.09.2012 року (т. 1 а.с.136), податковими накладними № 386 від 16.08.2012 року (т. 1 а.с.123), № 387 від 27.08.2012 року (т. 1 а.с.126), № 371 від 21.09.2012 року (т. 1 а.с.138) та № 372 від 28.09.2012 року (т. 1 а.с.135).

З ТОВ «ФЕРРІТ-Д» позивачем були укладені договором № 24/04/12 від 24.04.2012 року (т. 1 а.с.92) купівлі - продажу та надання послуг, також ці правовідносини підтверджуються первинними документами: накладною № 2147 від 28.04.2012 року (т. 1 а.с.94), податковою накладною № 560 від 28.04.2012 року (т. 1 а.с.95), товарно-транспортною накладною № 28/04 від 28.04.2012 року (т. 1 а.с.96), відображенням результатів цих господарських операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Первинні бухгалтерські документи та податкові документи оформлені без порушень, підписані уповноваженими та скріплені печатками сторін, мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та первинні бухгалтерські документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товарів на користь позивача, посилання ДПІ на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва

суддя О.А.Шевчук

суддя А.Г.Федусик