Ухвала

від 08.05.2014 по справі 819/1967/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року Справа № 12679/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Коцур В.К.,

представників відповідача Мельника О.А., Павлишина П.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чортківський цукровий завод» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чортківський цукровий завод» до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «товариство з обмеженою відповідальністю «Чортківський цукровий завод» (далі Позивач, ТОВ, Підприємство відповідно) звернулося до суду з позовом до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 30.09.2013 року в задоволенні позову відмовив повністю.

Не погодившись з даним судовим рішенням, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Як зазначає Підприємство в апеляційній скарзі, судом першої інстанції відкинуто доводи Позивача про реальність господарських операцій між Підприємством та ТОВ «Кернел-Трейд», висновки суду першої інстанції суперечать обставинам справи і наявним в ній доказам. Просить скасувати постанову від 30.09.2013 року та винести нове рішення про задоволення позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представників Відповідача, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і знайшло підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, що працівниками державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Чортківський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, результати якої відображені в акті №172/23-05429587 від 11 липня 2011 року.

Відповідно до даного акта перевірки прийнято повідомлення-рішення від 29 липня 2011 року № 0000013500, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3383619,00 грн., в тому числі, за основним платежем - 3237714,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 145905,00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Чортківський цукровий завод» (покупець) укладено з ТОВ «Кернел-трейд» (постачальник) договір № 1-ЧСЗ-ОС від 10 вересня 2010 року на придбання від ТзОВ «Кернел-трейд» олії нерафінованої у кількості 1516,62886 метричних тон яка знаходилась на базі наливних вантажів № 2 ТОВ «Ойлтранстермінал» м. Миколаїв.

Відповідно до договору № 117/1602 від 16.02.2011 року ТОВ «Ойлтранстермінал» м. Миколаїв здійснювало по дорученню та за рахунок коштів замовника ТОВ «Чортківський цукровий завод» комплексне транспортне-експедиційне обслуговування олії рослинної, її прийомку, зберігання в резервуарі в м. Миколаїв і подальшу обробку вантажу. Згідно заявок і інструкцій замовника, також і реалізацію її за кордон.

Виконання умов договору № 1-ЧСЗ-ОС від 10 вересня 2010 року оформлено видатковими та податковими накладними, виписаними ТОВ «Кернел-трейд» на поставку олії нерафінованої вартістю 13270500,00 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Чортківський цукровий завод» розрахунки за отриману олію нерафіновану проведено 20.07.2011 року. Однак, Підприємством вартість олії включено до складу валових витрат з податку на прибуток в І кварталі 2011 року та до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення було те, що в березні 2011 року корпоративні права на ТОВ «Чортківський цукровий завод» придбала ТОВ «Кернел-Трейд», а тому товариство свою продукцію яка зберігалась на складах реалізувало і необхідно було в березні сплатити до державного бюджету 3383619,00 грн. податку на додану вартість.

З метою ухилення від його сплати ТОВ «Чортківський цукровий завод» і ТОВ «Кернел-Трейд» було проведено фіктивну господарську операцію з метою неправомірного отримання податкового кредиту по ПДВ і тим самим несплати даного податку до державного бюджету. З цією метою між ТОВ «Чортківський цукровий завод» і ТОВ «Кернел-Трейд» був укладений договір купівлі-продажу олії на суму 15924000,00 грн.. в тому числі 2654100,00 грн. ПДВ. Проплата за дану олію позивачем проведена не була, дана олія зберігалася в ТзОВ «Кернел-Трейд» після чого, позивачем укладається договір з ТзОВ «Ойлтранстермінал» м. Миколаїв про надання посередницьких послуг для реалізації даної олії за кордоном. В червні 2011 року дана олія була продана за кордон, в липні 2011 року від даної продажі кошти поступають позивачу і перераховуються ТОВ «Кернел-Трейд», що була власником даної олії і є співвласником ТОВ «Чортківський цукровий завод» як розрахунок за нібито придбану олію.

Суд першої інстанції погодився з такими висновками податкового органу, оскільки в встановив, що при купівлі олії позивачем будь яких змін в переміщенні даного товару не було, даний товар був проданий ТОВ «Кернел-Трейд», яка є співвласником ТОВ «Чортківський цукровий завод» з метою несплати позивачем 2654100,00 грн. (а, отже ТОВ «Кернел-Трейд») ПДВ шляхом неправомірного формування податкового кредиту.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Так, згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом та звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних в операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно приписів зазначених підпунктів право платника на податковий кредит виникає саме у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, операції з продажу яких є об'єктом оподаткування згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185 ПК України, що передбачає реальну наявність результатів робіт, надання послуг.

При цьому, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, (п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведених норм Закону України «Про податок на додану вартість» та ПК України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, робіт, послуг з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише тільки оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, дані вимоги чинного податкового законодавства щодо реального характеру господарської операції узгоджуються з основними принципами, визначеними ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципі превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не виходячи з юридичної форми.

Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Чортківський цукровий завод» (покупець) укладено з ТОВ «Кернел-трейд» (постачальник) договір № 1-ЧСЗ-ОС від 10 вересня 2010 року на придбання від ТОВ «Кернел-трейд» олії нерафінованої у кількості 1516,62886 метричних тон, що знаходиться на базі наливних вантажів № 2 ТОВ «Ойлтранстермінал» (код за ЄДРПОУ 36486404, м. Миколаїв). Останнє, відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 117/1602 від 16 лютого 2011 року, здійснювало по дорученні та за рахунок коштів замовника - ТОВ «Чортківський цукровий завод», комплексне транспортно-експедиційне обслуговування олії рослинної, її прийомку, зберігання в резервуарі в м. Миколаїв і подальшу обробку вантажу, згідно заявок і інструкцій замовника.

Виконання умов договору № 1-ЧСЗ-ОС від 10 вересня 2010 року оформлено видатковими та податковими накладними, виписаними ТОВ «Кернел-трейд» на поставку олії нерафінованої у кількості 1516,62886 метричних тон та вартістю 13270500,00 грн., ПДВ 2624100,00 грн. Вартість олії включено до складу валових витрат з податку на прибуток в І кварталі 2011 року та до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року, хоча згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Чортківський цукровий завод» розрахунки за отриману олію нерафіновану на той час не проведено.

Місце складання даних документів (видаткових накладних) не зазначено, також не зазначено посади, прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і правильність її оформлення, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Проте в них вказано, що товар - олію нерафіновану отримала за довіреністю від 30.03.2011 року № 54, виданою ТОВ «Чортківський цукровий завод», Рихлівська У.Л., яка працює на заводі на посаді юрисконсульта. Позивачем не представлено будь-яких документів ділового обороту (посвідчення про відрядження, відповідні записи в журналі реєстрації відряджень, проїзні документи, накази про відрядження та інше), які б підтвердили факт відбуття 31 березня 2011 року генерального директора ТОВ «Чортківський цукровий завод» Атаманчука С.З. у м. Миколаїв для підписання акта прийому-передачі товару - олії соняшникової нерафінованої, та які б підтверджували факт відбуття 31 березня 2011 року в відрядження юрисконсульта Рихлівської У.Л. у відрядження для отримання товару - олії нерафінованої.

Крім цього, 31 березня 2011 року генеральний директор ТОВ «Чортківський цукровий завод» Атаманчук С.З. не міг перебувати у відрядженні, оскільки ним підписано ряд первинних бухгалтерських документів, в тому числі видаткові касові ордера № 204 та 206.

Судом першої інстанції встановлено, що поставлена ТОВ «Кернел-трейд» олія нерафінована матеріально відповідальними особами ТОВ «Чортківський цукровий завод» не отримувалася. Згідно умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 117/1602 від 16 лютого 2011 року, ТОВ «Чортківський цукровий завод» здійснює оплату послуг ТзОВ «Ойлтранстермінал»,виходячи з розрахунків: приймання, зберігання за 1 мт - 34,51 грн. без ПДВ, відгрузка за 1 мт - 24,81 грн. без ПДВ.

Документів, який підтверджує факт передачі олії нерафінованої ТОВ «Ойлтрантермінал» на зберігання позивачем не надано.

Підприємством не надано актів прийому-передачі товарів за кількістю, будь-яких первинних документів, в яких зафіксовано реєстраційні номери документів по якості та акти фактичної наявності продукції, в яких було б вказано про відсутність супровідних документів, документів дозвільного характеру, які підпадають під визначення сертифікатів відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності або декларації про відповідність, обов'язок ведення яких передбачено Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 із змінами та доповненнями (надалі по тексту - Інструкція № П-6, № П-7) та визначено в частині 2 статті 662 Цивільного кодексу України.

Інструкціями № П-6 та № П-7 встановлено основні вимоги стосовно оформлення первинних документів, згідно з якими передається відповідна продукція (п. 2, п. 3, п. 4, п. 6, п. 7-14), в яких відповідно до вимог Інструкції № П-7 та статті 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» зазначено реєстраційні номери сертифікатів відповідності.

Пунктом 12 Інструкції № П-6 визначено, що приймання продукції по кількості проводиться по чітко і ясно оформлених відпускних і розрахункових, транспортних та супровідних документів (рахунок-фактура, специфікації, акт приймання-передачі, описи, пакувальні ярлики, інші) постачальника або виробника. У випадку відсутності таких документів, складається акт про фактичну наявність продукції за участю представників, визначених п. 17, п. 18, п. 20-22 Інструкції № П-6 по формі, передбаченій п. 25 Інструкції № П-6, при цьому в акті зазначаються які супровідні документи відсутні.

Відповідно до п. 2 Інструкції № П-6 при поставці товарів і створення умов для своєчасного та правильного приймання отримувач, відправник (постачальник) зобов'язаний дотримуватись:

а) строге дотримання встановлених правил пакування і затарювання продукції, маркування і опломбовування окремих місць;

в) чіткого і правильного оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактичній якості та комплектності її.

Відповідно до п. 22 Інструкції № П-6 для приймання продукції виділяються оа компетентні (по роду роботи, по освіті, по досвіду трудової діяльності) по питаї визначення якості і комплектності продукції, що підлягає прийманню.

Відповідно до ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється в договорі.

Частиною 2 ст. 662 ЦК України регламентовано, що продавець повинен одночасно товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосується товару та підлягають переданню відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р. № 2406-ІІІ постачальник зобов'язаний:

- реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність;

- припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Відповідно до п. 13 Інструкції № П-7 отримання товарно-матеріальних цінностей по якості проводиться особами, уповноваженими на це наказом керівника або його заступниками, які мають необхідний обсяг освітньо-кваліфікаційного рівня та компетенції. Такі особи несуть відповідальність за суворе дотримання вимог правил прийому по якості.

У випадку відсутності документів, які підтверджують якість поставленої продукції, відповідно до вимог п. 19 та 20 Інструкції № П-7 запрошуються працівники, за участю яких відповідно вимог, встановлених п. 29-31 Інструкції № П-7 результати оприбуткування продукції оформляється актом про фізичний стан якості та комплектністю товарів.

Враховуючи діючі вимоги до первинних документів бухгалтерського обліку, на основі яких здійснюється документування в наданих для проведення перевірки облікових регістрах господарських операцій, видаткові накладні та податкові накладні є документами, виходячи лише з їх юридичної форми та не відповідають сутності відображених взаємовідносин між контрагентами, не відповідають та складені в порушення вимог встановлених п. 3 ст. 2, п. 1-4 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1, 2.2, 2.4, 2.6, 2.7, 2.13-2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерської обліку в частині забезпечення документування фактів здійснення взаємовідносин між контрагентами належним чином оформленими первинними документами, з урахуванням галузевих особливостей визначених п. 6 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують зміст, обсяг, вимір господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до автоматизованої інформаційної системи реєстру платників податків (АІС РПП) засновниками ТОВ «Ойлтранстермінал» (код за ЄДРПОУ 36486404) є ТОВ «Кернел-трейд», код ЄДРПОУ 31454383, сума внеску 0,625 тис. грн.; ТОВ «Кернел-капітал», код ЄДРПОУ 32768392, сума внеску 61,875 тис. грн.; загальний обсяг постачання за березень 2011 року (відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість) - 5580,6 тис. грн., в тому числі на ТОВ «Кернел-трейд» 5052,2 тис. грн., що складає 90,5 % загальної суми поставки.

Також відповідно до автоматизованої інформаційної системи реєстру платників податків (АІС РПП) ТОВ «Чортківський цукровий завод», 16 травня 2011 року експортовано, одержану в березні 2011 року, олію нерафіновану фірмі RESTOMON LIMITED (Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Torlota British Virgin Island) по ціні 8800 грн. за 1 метричну тону. При цьому націнка склала лише 50 грн. на 1 метричній тоні, або 0,5%. Враховуючи, що згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 117/1602 від 16 лютого 2011 року вартість лише приймання та відвантаження 1 метричної тони олії складає 59,32 грн., від здійснення даної операції ТОВ «Чортківський цукровий завод» одержано збитки - 14,1 тис. грн. (1516,6 метричних тон (кількість олії) (50 грн. (націнка) - 59,32 грн. (вартість приймання та відвантаження 1 метричної тони олії).

Відповідно до автоматизованої інформаційної системи реєстру платників податків (АІС РПП) фірма RESTOMON LIMITED (Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Torlota British Virgin Island) є контрагентом ТОВ «Кернел-трейд»(код за ЄДРПОУ 31454383). Так, впродовж тільки березня 2011 року ТОВ «Кернел-трейд» задекларував експорт товарів даному контрагенту в сумі - 767133,3 тис. грн.

Судом першої інстанції встановлено, що «RESTOMON LIMITED» зареєстроване в офшорній зоні, адже згідно розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перелік офшорних зон» від 23.02.2011 року № 143-р British Virgin Island - Британські Віргінські Острови визначено офшорною зоною.

Крім того, враховуючи те, що з березня 2011 року 71 % акцій «Укрросу», який є засновником ТОВ «Чортківський цукровий завод», належить холдингу «Кернел» у відповідності до вимог абз. 1 п. 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Чортківський цукровий завод», ТОВ «Кернел-трейд»та ТОВ «Ойлтранстермінал» є пов'язаними особами.

Отже підприємством здійснювалися взаємовідносини за рахунок організації господарської діяльності в порушення вимог законодавства без мети реального настання передбачених наслідків виключно, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що єдиною метою приведених вище взаємовідносин підприємства є отримання підприємством податкової вигоди за рахунок мінімізації податкових зобов'язань шляхом здійснення операцій з фінансово-грошовими потоками, товарний характер яких належним чином документально не підтверджено, що в свою чергу привело до неправомірного формування валових витрат (відповідно, величини приросту балансової вартості запасів) по декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року та податкового кредиту по декларації за березень 2011 року з податку на додану вартість та оформлені документами, що суперечать законодавчим і нормативним актам бухгалтерського та спеціалізованого законодавства, що привело до несплати податку на додану вартість від здійснення основного виду діяльності.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Тому доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чортківський цукровий завод» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі № 819/1967/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: В.М. Каралюс

З.М. Матковська

Повний текст виготовлено 12.05.2014 року