Постанова

від 29.04.2014 по справі 2а-4261/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Справа № 9104/137918/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

представника позивача Кісика Б.М.,

представника відповідача Чижевського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Санаторій ,,Шахтар" до державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

18 травня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Санаторій ,,Шахтар" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Трускавці Львівської області Державної податкової служби за № 0000252301 від 10 травня 2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Трускавці Львівської області подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи податкового органу про те, що контрагент позивача - ПП ,,Захід-Торг" не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів. Крім того, під час розслідування кримінальної справи встановлено, що засновники та службові особи ПП ,,Захід-Торг", які згідно установчих документів рахуються на вказаному підприємстві, повідомили, що господарської діяльності не вели, жодних фінансово-господарських документів та податкової звітності підприємства не оформляли і не підписували.

За таких обставин податковий орган вважає, що господарські операції підприємства позивача та ПП ,,Захід-Торг" не мали реального характеру, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

З огляду на викладене відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення частково з таких підстав.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ ,,Санаторій ,,Шахтар" з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП ,,Захід-Торг" за період з 01.01.210 року по 05.03.2012 року, оформленої актом за № 5/22-00/32703534 від 20.04.2012 року, ДПІ у м. Трускавці Львівської області прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0000252301 від 10 травня 2012 року, яким збільшила позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10403 грн., з яких 8322 грн. основного платежу та 2081 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому що на порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" товариство допустило заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 8322,50 грн..

Перевірка була призначена та проведена на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 15.03.2012 року ,,Про призначення позапланової документальної перевірки ТзОВ ,,Санаторій ,,Шахтар" з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП ,,Захід-Торг" за період з 01.01.210 року по 05.03.2012 року" по кримінальній справі, порушеній проти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за фактом вчинення фіктивного підприємництва та підробки документів, зокрема ПП ,,Захід-Торг".

Перевіркою встановлено, що ТзОВ ,,Санаторій ,,Шахтар" відніс до складу податкового кредиту за грудень 2010 року ПДВ на суму 8 332,50грн. згідно податкової накладної № 7121004, виписаної ПП ,,Захід-Торг" в грудні 2010 року, декларації №9006326716 від 19.01.2011року і додатку 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Згідно видаткової накладної №7121004 від 07.12.2010 року ПП ,,Захід-Торг" поставив для ТзОВ ,,Санаторій ,,Шахтар" товар (муфту, кабель) на загальну суму 49 935,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8322,50 грн. Договір на поставку товарів (послуг) не укладався.

Розрахунки з ПП ,,Захід-Торг" проводились в безготівковій формі згідно платіжних доручень №4835 від 06.12.2010 року на суму 25 000,00грн., № 4838 від 07.12.2010 року на суму 22310,00 грн., № 4946 від 15.12.2010 року на суму 2625,00 грн..

Крім того, під час проведення перевірки та опрацювання відхилень між сумами податкового кредиту по податку на додану вартість ТзОВ ,,Санаторій ,,Шахтар" та його контрагентом ПП ,,Захід-Торг" встановлено відхилення (розбіжність) на суму ПДВ - 7 885 грн..

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів реальність поставки ПП ,,Захід-Торг" товару та наступне використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями, виписками з банку, актами приймання виконаних робіт, протоколом огляду кабелів перед закриттям. Господарські операції щодо придбання товару у ПП ,,Захід-Торг" відображені в бухгалтерському обліку позивача.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними.

Так, пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно зазначив, що право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до статті 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тому наявність у позивача видаткових накладних, податкових накладних, виданих ПП ,,Захід-Торг" як виключно єдиної законодавчо визначеної підстави для підтвердження податкового кредиту за грудень 2010 року, чим обґрунтовує свої вимоги позивач, є достатніми, але не вичерпними підставами для віднесення до складу податкового кредиту сум, сплаченого в ціні товару податку на додану вартість.

Суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини справи, не перевірив факту можливості реального здійснення господарських операцій ПП ,,Захід-Торг" з врахуванням доказів, наданих податковим органом, зокрема: відсутність у ПП ,,Захід-Торг" власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, відсутність документів на підтвердження факту перевезення товару від ПП ,,Захід-Торг" до ТзОВ ,,Санаторій ,,Шахтар".

Також суд не надав належної оцінки фактам, встановленим під час розслідування кримінальної справи, а саме: висновку судово-почеркознавчої експертизи, згідно якого підписи в податковій звітності від імені директора ПП ,,Захід-Торг" ОСОБА_4 виконанні не останніми, а іншими особами.

За таких обставин апеляційний суд визнає передчасними висновки суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року ПДВ в сумі 8322,50 грн. по господарських операціях з ПП ,,Захід-Торг".

Поряд з цим апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення з огляду на такі обставини.

Пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює особливості оформлення результатів податкових перевірок у разі, якщо такі перевірки призначені відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідна підстава для проведення позапланових податкових перевірок передбачена підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Згідно з наведеним підпунктом, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Норми п. 86.9 ст. 86, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Отже, пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України регулює порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто, в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Відтак, особливий порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, передбачений пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України поширюється на всі випадки, коли проведення податкової перевірки було призначено відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

При цьому, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення - рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відтак, якщо результатами податкової перевірки будуть установлені факти порушення податкового законодавства і ці факти знайдуть відображення в обвинувальному вироку з кримінальної справи чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин, може бути винесене відповідне податкове повідомлення-рішення. До набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами статус матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби, проведеної з підстав, установлених пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. До такого моменту відповідні матеріали не можуть слугувати самостійною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.

Під час апеляційного розгляду справи представник ДПІ надав суду копію вироку Сихівського районного суду м. Львова від 29 липня 2013 року, яким встановлено, що ОСОБА_4 для здійснення фіктивного підприємництва, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, прикриття незаконної господарської діяльності використовував ряд фіктивних підприємств, в тому числі і ПП ,,Захід-Торг".

Оскільки перевірка була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а податковий орган прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення до набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами, апеляційний суд визнає вірними висновки суду першої інстанції щодо скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.1 ч.1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, однак допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, колегія суддів визнає правильним змінити постанову суду першої інстанції в частині мотивів задоволення позовних вимог. Мотиви задоволення позовних вимог викладенні в мотивувальній частині цього рішення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п. 2 ч. 1 ст.198, п.1 ч.1 ст. 201, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року у справі № 2а-4261/12/1370 змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 05 травня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

Н.М. Судова-Хомюк