Постанова

від 17.01.2007 по справі 15/554/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/554/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2007 р. 11:00Справа №  15/554/06

м. Миколаїв

За позовом: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва                     /54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/До відповідача: Миколаївського обласного товариства болгарської культури “Христо Ботєв”                             /54046,  м. Миколаїв, вул.  Тухачевського, 10/про: стягнення 511,88 грн. штрафних санкцій за рахунок активів відповідача.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.

Представники:

Від позивача: Чаричанський П.О., довіреність від 02.03.2006р.

Від відповідача: Димо Є.Г., голова

          Позивач  звернувся з позовом про стягнення за рахунок активів штрафної санкції в сумі 518,88 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем порушено  частину 3 статті 24 Закону України “Про підприємства в Україні” щодо строків подання  інформації про закриття рахунків в установах банків, порушено строк подання  податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 1-й квартал 2005 року, за що у відповідності з  пунктом 7 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу” та  п.17.1.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовані штрафні санкції  відповідно у сумі 170 грн.,  та 340 грн., відповідачу   направлені податкові повідомлення-рішення  від 21.11.2003 року і від 18.05.2005 року, які отримані відповідачем, у встановленому порядку не оспорені, тобто є узгодженими, штрафні санкції у добровільному порядку не сплачені.

          Відповідач позов не визнає, оскільки вважає, що податкову декларацію по податку на прибуток  він не зобов'язаний був подавати податковому органу взагалі, оскільки він неприбуткова організація, підстави для стягнення штрафної санкції 340 грн. відсутні, оскільки  рішення про її застосування прийняте  три роки тому, тобто пропущено строк для її стягнення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін у судовому засіданні,   суд –

в с т а н о в и в:

          відповідач  є  громадською організацією, який взятий позивачем на облік, як  неприбуткова організація з 21.02.2001 року  (а.с.33) і відповідно до статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” у встановлені строки  зобов'язаний подавати звітність до податкового органу.

          У відповідності з пунктом 16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зобов'язаний був подати до податкового органу Податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 1-й квартал 2005 року  до 11 травня 2005 року.  Як свідчіть акт перевірки від 18.05.2005 року(а.с.12) фактично звіт був наданий 16.05.2005 року, тобто з порушенням строків, встановлених чинним законодавством.

          Відповідальність за вказане порушення передбачена пунктом 17.1. 1  статті 17 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн.

          Оскільки штрафна санкція визначена позивачем самостійно, то відповідно статті 6 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  позивач правомірно направив відповідачу податкове повідомлення-рішення (а.с.13), яке останнім у адміністративному чи судовому порядку не оспорене, отже є узгодженим.

          Відповідно пункту 5.4.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

          Податковий борг платника податків відповідно пункту 3.1.1. статті 3  вказаного вище закону погашається за рахунок його активів на підставі рішення суду.

          За таких обставин позовні вимоги  щодо стягнення штрафної санкції у сумі 170 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          В задоволенні позовних вимог щодо стягнення  340 грн. штрафної санкції необхідно відмовити з наступних підстав:

частина 3 статті 24 Закону України “Про підприємства в Україні” (чинного на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.11.2003 року № 34551900/0 про застосування штрафної санкції в сумі 340 грн.), яка зобов'язує  повідомляти  про  відкриття  або закриття     рахунків   у  банках  протягом трьох робочих днів із дня  відкриття  або закриття рахунку  стосується підприємств, тобто самостійного господарюючого статутного  суб'єкта,  який  має  права  юридичної особи та здійснює виробничу,  науково-дослідницьку  і  комерційну діяльність з метою

одержання відповідного прибутку (доходу), як це зазначено в статті 1 вказаного вище закону.

          Відповідач по справі  не є суб'єктом підприємницької діяльності, не має на меті одержання прибутку, а є громадською організацією, на яку вказана вище норма закону не розповсюджується.

          Крім того, застосована позивачем штрафна санкція не є штрафною санкцією за порушення податкового законодавства в розумінні пункту 1.5. статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому вона не боже бути визначена як податкове зобов'язання і відповідно позивач не мав права направляти відповідачу податкове повідомлення-рішення, а також нараховувати пеню за несвоєчасну її сплату.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 21.11.2003 року № 34551900/0 про застосування штрафної санкції в сумі 340 грн. не може породжувати таких наслідків як її стягнення в судовому порядку за рахунок активів відповідача. В цій частині позову необхідно відмовити.

          Керуючись  ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути за рахунок активів з Миколаївського обласного товариства болгарської культури “Христо Ботєв” /54046, м. Миколаїв, вул. Тухачевського, 10, код ЄДРПОУ 20865015/ на користь Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєві /54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24, код ЄДРПОУ 34034100/  170 грн. штрафної санкції.

В останній частині позову відмовити.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя Л.I.Васильєва