cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2014 р. Справа№ 910/1478/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Алданової С.О.
Кропивної Л.В.
при секретарі Драчук Р.А.
за участю представників:
від позивача Васійчук Л.Ф. - дов. №2878 від 28.12.2013р.
від відповідача Безсмертний А.В. - дов. б/н від 20.09.2013р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
«Конструкт Груп»
на рішення
господарського суду міста Києва
від 18.03.2014р. (суддя Кирилюк Т.Ю.)
у справі №910/1478/14
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в
особі філії «Управління магістральних газопроводів
«Київтрансгаз» Публічного акціонерного товариства
«Укртрансгаз»(далі - ПАТ «Укртрансгаз»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Конструкт Груп» (далі - ТОВ «Конструкт Груп»)
про стягнення 156 804,48 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2014р. у справі №910/1478/14 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Конструкт Груп» на користь ПАТ «Укртрансгаз» 58 080,09 грн. штрафу, 47 589,99 грн. пені та 2 113,40 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині в позові - відмовлено.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати повністю та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема, судом першої інстанції, в порушення вимог ст.77 ГПК України ухвалено рішення за відсутності в судовому засіданні представника відповідача. На думку апелянта, місцевим судом не взято до уваги тієї обставини, що звернення позивача до суду є передчасним, оскільки строк виконання відповідачем зобов'язань за договором №1209000799 від 25.09.2012р. (далі - Договір) закінчується 15.03.2014р., а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу не підлягають задоволенню. За твердженнями апелянта, ним зупинено виконання зобов'язання за Договором на підставі ч.3 ст.538 ЦК України та ч.6 ст.193 ГК України, так як позивачем не виконано зобов'язань перед відповідачем за аналогічними договорами, що підтверджено рішеннями господарського суду міста Києва тощо.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014р. апеляційну скаргу ТОВ «Конструкт Груп» прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М. та призначено розгляд справи на 22.04.2014 року.
В судовому засіданні 22.04.2014р., на підставі ст.77 ГПК України було оголошено перерву на 13.05.2014 року.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014р., в зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. у відпустці, змінено склад суду та визначено судову колегію в складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Кропивна Л.В.
Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за наведених в скарзі підстав.
Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване просив залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
ПАТ «Укртрансгаз» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Конструкт Груп» 156 804,48 грн., з яких: 98 724,39 грн. - пеня; 58 080,09 грн. - штраф. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем порушено господарські зобов'язання в частині строків поставки обладнання та строків виконання робіт за Договором тощо.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про обґрунтованість частини цих вимог, відтак позов задовольнив частково.
Так, відмовляючи в позові в частині стягнення 51 134,40 грн. пені за порушення строків поставки обладнання, місцевий суд посилався на те, що Договором не передбачено стягнення пені за порушення строків поставки обладнання, натомість п.8.1. Договору встановлено стягнення пені за порушення строків надання послуг в розмірі 0,1% від вартості послуг за кожен день такого прострочення, яку і стягнуто місцевим судом за період з 19.08.2013р. по 31.01.2014р. в сумі 47 589,99 грн. Крім цього, передбачено стягнення штрафу в розмірі семи відсотків вартості послуг за прострочення надання цих послуг понад тридцять днів, що становить 58 080,09 грн. за аналогічний період, вимоги щодо стягнення якого місцевим судом задоволено.
Як встановлено матеріалами справи, між позивачем та відповідачем 25.09.2012р. укладено Договір, за умовами якого відповідач зобов'язався надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури, яка знаходиться за адресою: м. Боярка, Київська область, вул. Маяковського, а позивач - сплатити їх вартість.
Положеннями п.п.2.1., 2.2., 2.3. Договору сторони погодили, що передбачені Договором послуги відповідач надає із своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок надання послуг за Договором останній здійснює після отримання від позивача відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок надання послуг. Відповідач зобов'язався надати послуги протягом 270 календарних днів з дати отримання від позивача письмового розпорядження на початок надання послуг та надати їх з обов'язковим дотриманням погодженого з ним графіку надання послуг, який є невід'ємною частиною договору (додаток №2). Відповідач має право на дострокове надання послуг за письмовим погодженням позивача.
Згідно графіка надання послуг (додаток №2 до Договору) поставка обладнання здійснюється відповідачем протягом першого-третього місяців з дати отримання письмового дозволу позивача на початок надання послуг.
Позивач надав відповідачу дозвіл на початок надання послуг з 17.06.2013р. з обов'язковим дотриманням погодженого графіку їх надання, про що повідомив супровідним листом від 14.06.2013 року.
Таким чином, враховуючи визначені в додатку №2 до Договору строки поставки обладнання, за наявності надісланого письмового розпорядження, відповідач зобов'язався в повному обсязі в строк не пізніше 19.09.2013р. поставити позивачу обладнання вартістю 16 993 821,60 грн. та в строк з 19.07.2013р. по 19.03.2014р. виконати роботи загальною вартістю 716 984,92грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі п.2.3. Договору та згідно накладних №59, №60 від 27.11.2012р. та №62 від 17.12.2012р. поставлено позивачу обладнання загальною вартістю 16 612 221,60 грн. до моменту отримання розпорядження (дозволу) позивача на початок надання послуг, це оплачено позивачем й не заперечується сторонами.
В зв'язку з недопоставленням обладнання на суму 381 600,00 грн. позивач на підставі на п.8.1. Договору просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 51 134,40 грн., проте суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні цієї вимоги за відсутністю в Договорі домовленостей сторін про стягнення пені за порушення строків поставки обладнання. З таким рішенням погоджується й суд апеляційної інстанції.
Одночасно місцевий суд прийняв висновку про стягнення з відповідача 58 080,09 грн. штрафу та 47 589,99 грн. пені за період з 19.08.2013р. по 31.01.2014р. за порушення строків надання послуг. Така позиція суду є правомірною, а доводи апелянта щодо передчасності звернення позивач до суду - безпідставними.
Так, на підставі ч.1 ст.846 строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст.193 ГК України та ст.ст. 525, 526, 530, 612 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк.
За умовами п.4.2. Договору здавання-приймання наданих послуг після їх закінчення здійснюється за чинним порядком і оформлюється актом здачі-приймання наданих послуг.
На думку апелянта, він зобов'язаний був подати повідомлення про готовність до здачі наданих послуг лише після закінчення встановлених Договором строків, а саме 15.03.2014р., проте ним не взято до уваги, що закінчення строків надання послуг визначено п.2.2. Договору, тобто по кожному етапу надання послуг окремо згідно встановленого додатком №2 до Договору графіку.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у визначені Договором строки не виконано роботи з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури, доказів виконання таких робіт відповідачем суду не надано.
Положеннями ст.ст.216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За порушення строків надання послуг відповідач на підставі п.8.1. Договору сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено порушення строку надання, за кожен день такого прострочення, а за прострочення надання послуг понад тридцять днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості послуг, з яких допущено порушення.
Таким чином, доводи апелянта щодо передчасного звернення позивача за захистом своїх прав в частині стягнення згаданих сум є необґрунтованими та такими, що не відповідають законодавству України.
Твердження апелянта з приводу зупинення ним виконання зобов'язань за Договором на підставі ч.3 ст.538 ЦК України та ч.6 ст.193 ГК України через невиконання позивачем зобов'язань перед відповідачем за аналогічними договорами, також не заслуговують на увагу, адже на підставі ч.7 ст.193 ГК України не допускається відмови від виконання або відстрочки виконання з причин не виконання належним чином зобов'язань другої сторони за іншим договором.
Аналогічне й стосовно доводів апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги клопотання відповідача про продовження строку та відкладення розгляду справи, такі є безпідставними.
Так, на підставі ст.28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З огляду на наведене, лише посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім в судовому засіданні через перебування його в іншому судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника, а також забезпечити присутність в засіданні безпосередньо керівника юридичної особи чи іншої посадової особи підприємства тощо.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2014р. у справі №910/1478/14 - без змін.
Матеріали справи №910/1478/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді С.О. Алданова
Л.В. Кропивна
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2014 |
Оприлюднено | 16.05.2014 |
Номер документу | 38701667 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Дикунська С.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні