Постанова

від 16.07.2014 по справі 910/1478/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 910/1478/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач) з участю представників: позивача: відповідача: Ганченко М.О. Безсмертний А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкт Груп" на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 18 березня 2014 року Київського апеляційного господарського суду від 13 травня 2014 року у справі№ 910/1478/14 за позовомпублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Конструкт Груп" про стягнення 156 804,48 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 156 804, 48 грн, з яких 98 724,39 грн - пеня 58 080,09 грн - штраф.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 (суддя - Кирилюк Т.Ю. ), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 (головуючий - Дикунська С.Я., судді - Алданова С.О., Кропивна Л.В.), позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкт Груп" на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" 58 080,09 грн штрафу, 47 589,99 грн пені та судові витрати.

В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 25.09.2012 між дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (правонаступник позивача (замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю "Конструкт Груп" (виконавець) було укладено договір № 1209000799, за умовами якого відповідач зобов'язувався надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури, яка знаходиться за адресою: м. Боярка, Київська область, вул. Маяковського, а позивач - сплатити їх вартість.

У п. п. 2.1. - 2.3. договору сторони погодили, що передбачені договором послуги відповідач надає із своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок надання послуг за договором останній здійснює після отримання від позивача відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок надання послуг. Відповідач зобов'язувався надати послуги протягом 270 календарних днів з дати отримання від позивача письмового розпорядження на початок надання послуг та надати їх з обов'язковим дотриманням погодженого з ним графіку надання послуг, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 2). Відповідач має право на дострокове надання послуг за письмовим погодженням позивача.

Згідно з графіка надання послуг (додаток № 2 до договору) поставка обладнання здійснюється відповідачем протягом першого-третього місяців з дати отримання письмового дозволу позивача на початок надання послуг.

Позивач надав відповідачу дозвіл на початок надання послуг з 17.06.2013 з обов'язковим дотриманням погодженого графіку їх надання, про що повідомив супровідним листом від 14.06.2013.

Враховуючи визначені в додатку № 2 до договору строки поставки обладнання, з урахуванням надісланого письмового розпорядження, відповідач зобов'язувався не пізніше 19.09.2013 поставити позивачу обладнання вартістю 16 993 821,60 грн та з 19.07.2013 до 19.03.2014 виконати роботи загальною вартістю 716 984,92 грн.

На виконання умов договору, відповідач поставив, а позивач прийняв і оплатив обладнання вартістю 16 612 221,60 грн, що підтверджується накладними № 59, № 60 від 27.11.2012 та № 62 від 17.12.2012, однак обладнання на суму 381 600,00 грн не поставив, внаслідок чого позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача на підставі п. 8.1. договору 51 134,40 грн пені.

Оскільки вказаним договором пеня за порушення строків поставки обладнання не передбачена, то місцевий господарський суд, з яким в цій частині погодився і суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку про відмову у позові щодо стягнення з відповідача 51 134, 40 грн пені.

Позивач також просив стягнути з відповідача пеню і штраф за порушення строків надання послуг за договором № 1209000799 від 25.09.2012.

Частина 1 ст. 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За умовами п. 4.2. договору здавання-приймання наданих послуг після їх закінчення здійснюється за чинним порядком і оформлюється актом здачі-приймання наданих послуг.

Щодо доводів у касаційній скарзі про те, що відповідач зобов'язаний був подати повідомлення про готовність до здачі наданих послуг лише після закінчення встановлених договором строків, а саме - 15.03.2014, то вони є безпідставними та були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, які прийшли до правильного висновку, що закінчення строків надання послуг визначено п. 2.2. договору, тобто з кожного етапу надання послуг окремо відповідно до встановленого додатком № 2 до договору графіку.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судами, відповідач у встановленні договором строки не виконано роботи з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури та акт здачі-приймання не надав.

Статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами п. 8.1. договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено порушення строку надання, за кожен день такого прострочення, а за прострочення надання послуг понад тридцять днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості послуг, з яких допущено порушення.

Таким чином, рішення господарських судів про стягнення з відповідача на користь позивача 58 080,09 грн штрафу і 47 589,99 грн пені є законними і обґрунтованими.

Щодо доводів скаржника в касаційній скарзі про зупинення ним виконання зобов'язань за цим договором на підставі ч. 3 ст. 538 ЦК України та ч. 6 ст. 193 ГК України через невиконання позивачем зобов'язань перед відповідачем за аналогічними договорами, то вони є неправомірними, оскільки згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається відмова від виконання або відстрочки виконання зобов'язання з причин не належного виконання зобов'язань другої сторони за іншим договором.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкт Груп" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 травня 2014 року у справі за № 910/1478/14 - без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2014 року.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко