Постанова

від 23.01.2007 по справі 12/594/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/594/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2007 р. 11:10Справа №  12/594/06

м. Миколаїв

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Миколаїв, пр-т Леніна, 93

до відповідачаПП “Лі –Ка Плюс”, м.Миколаїв,  вул. Васляєва, 37, кв. 16 .

про Стягнення 3739 грн. 19 коп.

Суддя                                                                                                       Семенов А.К.

Секретар                                                                                                    Семенов А.А.

Представники:

Від позивача Стоянова Н.І. довір. № 2196/0710 від 31.10.06 р.

Від відповідача  Толпекін АА. довір. б/н від 15.01.07р.

Від відповідача  Павлов К.О.  довір. б/н від 15.01.07р.

Суть спору:            стягнення 3739 грн. 19 коп.

         Сторони своїх представників  у судове засідання направили.

Представник відповідача відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечують у повному обсязі.

   15.01.2007 року було оголошено перерву в судовому засіданні до 23.01.07 р., за усним клопотанням представника відповідача відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, про що представники сторін були повідомлені в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст. 150 КАС України.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача,  господарський  суд –

встановив:

ПП “Лі –Ка Плюс” (відповідач) зареєстровано як страхувальника на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до ст. 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працез-датності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (надалі –Закон).

          Відповідно до ст.ст. 23, 27 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі внески. Перерахування зазначених сум здійснюється стра-хувальниками один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

          Відповідач має прострочену заборгованість по страховим внескам в розмірі 3739 грн. 19 коп., яка відображена у Рішенні № 1469 від 29.12.2005 року (а.с. 12), яке прийнято на підставі акту перевірки порядку нарахування, надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.12.2005 року (а.с. 6).

          Оскільки відповідач заборгованість по страховим внескам не сплатив, позивач просить стягнути з нього 3739 грн. 19 коп.

23.01.07 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву яким він проти позову заперечує мотивуючи тим, що на теперішній час йде процедура погашення підприємством боргу, що передбачено Законом України “про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №  2181-111 від 21.12.2000 року.

Господарський суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступного:

ПП “Лі –Ка Плюс” має несплачену заборгованість по страховим внескам. Позивач  не має право стягувати її в судовому порядку, а тільки за процедурою визначеною п.2 ст. 30 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втра-тою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.01 р. № 2240- 111 (несплачені в строк страхові внески, пеню, штраф позивач має право стягнути з відпові-дача у безспірному порядку).

Позивач посилається на ст. 8 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народ-женням та похованням” від 18.01.01 р. № 2240- 111, ст. 124 Конституції України (право на звер-нення за захистом порушеного права до суду), та Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення статті 124 Конституції України від  9 липня 2002 року.

          Враховуючи наведене, керуючись Законом України “Про загальнообов‘язкове державне со-ціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.01 р. № 2240- 111, ст. 124 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення статті 124 Конституції України від  9 липня 2002 року ст.ст. 94, 128, 161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В  :

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Лі –Ка Плюс”, м.Миколаїв, вул. Васляєва, 37, кв. 16, р/р 260067820 в МОД АППБ “Аваль”, МФО 326182   код ЄДРПОУ 32188910) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Миколаїв, пр-т Леніна, 93, код ЄДРПОУ 20866865) 3739 грн. 19 коп. заборгованості по страховим внескам.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.                     

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

Суддя А.К.Семенов