Постанова

від 15.05.2014 по справі 815/1861/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1861/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Борцова С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Горізонт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 року № 0000082210, № 0000072210 та № 0000062210, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Малого приватного підприємства «Горізонт» (далі - МПП «Горізонт») до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 14.01.2014 р. № 0000082210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 6434 грн., від 14.01.2014 р. № 0000072210, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2279 грн., від 14.01.2014 р. № 0000062210, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 10159 грн.

У своєму позові позивач зазначив, що не згоден з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.

На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі акту від 13.12.2013 р. № 3315/15-53-22-1/25045431, який складений з порушенням норм діючого законодавства, є неправомірним та таким, який містить інформацію, що не відповідає дійсності оскільки податкові ревізори-інспектори прийшли до висновку про не підтвердження реальності господарських відносин МПП «Горізонт» з ПП «Компанія Ліон» на підставі акту перевірки останнього з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентами ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Стар Д». Надані позивачем документи по господарським відносинам з ТОВ «Компанія Ліон», які належним чином підтверджують реальність господарських операцій за перевіряємий період, а саме купівля-продаж комплектуючих для систем опалення, відповідачем з незрозумілих причин не були взяті до уваги.

Позивач зауважує, що жодним законом України не передбачено право органу державної податкової служби визнавати нікчемними правочини, зазначати про це в актах перевірки з метою подальшого використання такого акту як доказової бази для визнання недійсними даних по податковому кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 86-87 т. 2), в яких зазначив, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі ГУ Мін доходів в Одеській області від 25.10.2013 р. № 1270 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка МПП «Горізонт» (код ЄДРПОУ - 25045431) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Компанія Ліон» (код ЄДРПОУ - 34498292). Їх реальності та повноти відображення в обліку за податковий період з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 13.12.2013 р. № 3315/45-53-22-1/25045481.

Зазначеною перевіркою встановлено, що у перевіряє мий період МПП «Горізонт» уклало договір поставки товару з ПП «Компанія Ліон». На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивачем не було надано жодної заявки на товар, сертифікатів якості на отриманий товар, актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товару.

З урахуванням відсутності наведених вище документів, а також недоліків у наданих первинних документах, відповідач вказує, що неможливо встановити фактичне отримання товарів МПП «Горізонт» від ПП «Компанія Ліон» та неможливо встановити зв'язок між зазначеними операціями та господарською діяльністю МПП «Горізонт».

Крім того, відповідач зауважує, що під час перевірки було використано акт від 08.04.2013 р. № 745/221/34498292 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Компанія Ліон» (код ЄДРПОУ - 34498292) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ - 31820299), ТОВ «Галактика-М» (код ЄДРПОУ - 31890900), ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ - 24609852), ТОВ «Ферріт Д» (код ЄДРПОУ - 36441206), ТОВ «Стар Д» (код ЄДРПОУ - 32694059) за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р., яким встановлено, що ПП «Компанія Ліон» не мала достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, а тому не має права для відображення податкових зобов'язань у період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок щодо безтоварності господарських операцій МПП «Горізонт» з ПП «Компанія Ліон».

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 548740 МПП «Горізонт» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Одеської міської ради 30.10.1997 р. за № 15561200000009257 (а.с. 30 т. 1).

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09.12.1997 р. за № ЧП-1117. У період, за який проводилась перевірка МПП «Горізонт» було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.01.1998 р. № 200089789 (іпн - 250454315425).

Згідно зі статутом МПП «Горізонт», затвердженого протоколом зборів засновників від 21.01.2008 р. № 1 та зареєстрованого Приморською районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради від 30.10.1997 р. № 1060 основними напрямками діяльності МПП «Горізонт», зокрема, є оптова та роздрібна торгівля сантехнічним оснащенням, оптова та роздрібна торгівля будівельними матеріалами, оптова та роздрібна торгівля, посередницька діяльність у торгівлі, оптова і роздрібна торгівля будь-якими продовольчими і непродовольчими товарами (а.с. 51-66 т. 2).

У період з 02.12.2013 р. по 06.12.2013 р. на підставі направлення від 18.02.2013 р. № 000726/445, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Мін доходів в Одеській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області Бойко Л.М., згідно з вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі ГУ Мін доходів в Одеській області від 25.10.2013 р. № 1270 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка МПП «Горізонт» (код ЄДРПОУ - 25045431) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Компанія Ліон» (код ЄДРПОУ - 34498292), їх реальності та повноти відображення в обліку за податковий період з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р.

Копію наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 25.11.2013 р. № 1270 вручено 02.12.2013 р. під розписку бухгалтеру за довіреністю МПП «Горізонт» ОСОБА_2

За результатами перевірки МПП «Горізонт» складено акт від 13.12.2013 р. № 3315/45-53-22-1/25045481 (а.с. 12-27 т. 1).

Актом перевірки встановлено порушення МПП «Горізонт» пп. 14.1.36 пп. 14.1.178, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення позивачем у вересні 2012 р. суми бюджетного відшкодування яка включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду по р. 23.2 у розмірі 4779 та завищено показник р. 19 Декларації за грудень 2012 р. у розмірі 2279 грн.; пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2012 р. у розмірі 5147 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 р. № 0000082210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 6434 грн.. в т.ч. за основним платежем на 5147 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1288 грн. (а.с. 33 т. 1), від 14.01.2014 р. № 0000072210, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2279 грн. (а.с. 34 т. 1), від 14.01.2014 р. № 0000062210, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 10159 грн. (а.с. 35 т. 1).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд встановив наступне.

У липні 2012 р. між МПП «Горізонт» (покупець) та ПП «Компанія Ліон» (постачальник) було укладено договір поставки від 02.07.2012 р. № ВТ171, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити на умовах цього договору продукцію комплектуючу для систем опалення згідно із заявкою покупця, яка є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений за цим договором товар. Товар має відповідати вимогам чинних ГОСТів та ТУ (а.с. 48-49 т. 2). До даного договору додається додаткова угода від 12.12.2012 р. щодо зміни юридичної адреси МПП «Горізонт» (а.с. 50 т. 2).

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем до суду надано:

заявки МПП «Горізонт» на поставку товару (а.с. 135-150 т. 1);

акти приймання-передачі товару (а.с. 164-179 т. 1);

рахунки-фактури (а.с. 113-129 т. 1)

видаткові накладні (а.с. 52-67 т. 1);

податкові накладні (а.с. 68-83 т. 1);

платіжні доручення про оплату товару відповідно до договору від 02.07.2012 р. № ВТ171 (а.с. 36-51 т. 1).

Дослідивши вищевказані докази на підтвердження господарської операції з ПП «Компанія Ліон» та проаналізувавши пояснення сторін суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів суд доходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між МПП «Горізонт» та ПП «Компанія Ліон».

Крім того, позивачем до суду надані сертифікат відповідності продукції та висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо продукції, яку МПП «Горізонт» купувало у ПП «Компанія Ліон» (а.с. 130-132 т. 1).

Досліджені судом також і товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування закуповуваного у ПП «Компанія Ліон» товару (а.с. 151-163 т. 1).

Так, наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Пунктом 11 зазначених Правил визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні відповідають вищезазначеним положенням, отже належним чином підтверджують транспортування товару МПП «Горізонт».

Поряд з цим, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентом, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області щодо того, що операції МПП «Горізонт» та ПП «Компанія Ліон» не спричиняють настання правових наслідків не є беззаперечним та не може бути безумовною підставою для твердження щодо відсутності фактичності господарської операції.

Позивач вважає господарські операції такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем документів вбачається, що товари були отримані від ПП «Компанія Ліон», що підтверджує ведення господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину та те, що господарські операції мали реальний характер, а товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень - рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Також судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТМЦ, придбані позивачем у ПП «Компанія Ліон» були реалізовані наступним контрагентам, а саме: ТОВ «Віса-Гінгер-Одеса», ТОВ «Торгово-будівельне агентство «Промбуд», ТОВ «ТП «Тепломаркет», ПП «Строй індустрія», МПП «Контраст», ТОВ «Гама-Юг», ТОВ «Торговий дім Преображенський», ПП «Акватех-Ташко», ТОВ «Проектно-споруджувальна торгівельна організація», ПП «Строїтель», ТОВ «Торговий центр «Практика», ТОВ «Агро сервіс», ТОВ «МПК Інжиніринг», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Перфекта-СК», ТОВ «Турист», релігійна громада свідків Єгови Іллічівського району м. Одеси, ТОВ «Гранд сервіс Україна», ТОВ «Південьсантехкомплект», ТОВ «Снаб-резерв», що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, виписаними контрагентами позивача своїм представникам для отримання товару у МПП «Горізонт» (а.с. 184-250 т. 1, а.с. 1-30 т. 2).

Суд критично відноситься до посилання відповідача на те, що МПП «Горізонт» не надано документів, які підтверджують факт отримання та зберігання товару, отриманого від ПП «Компанія Ліон», оскільки в матеріалах справи міститься надана позивачем оборотно-сальдова відомість по р. 281, яка підтверджує зберігання товару у 2 півріччі 2012 р. (а.с. 180-183 т. 1).

Крім того, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» МПП «Горізонт» та ПП «Компанія Ліон» є окремими суб'єктами права, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне наголосити, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи спростування МПП «Горізонт» доказів, на які посилається відповідач, вказуючи на ненадання до перевірки первинних документів по операціям з ПП «Компанія Ліон», наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, наступну реалізацію отриманого товару іншим підприємствам, суд вважає безпідставним висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 13.12.2013 р. № 3315/45-53-22-1/25045481. Відтак, скасуванню підлягають і податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Мін доходів в Одеській області від 14.01.2014 року № 0000082210, № 0000072210 та № 0000062210.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства «Горізонт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 року № 0000082210, № 0000072210 та № 0000062210 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 14.01.2014 року № 0000082210, № 0000072210 та № 0000062210.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Марин