Рішення

від 05.05.2014 по справі 910/3636/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3636/14 05.05.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексікон» до Приватного підприємства «Купава» про стягнення 92 491,40 грн., за участю представників позивача - Демченка В.М., довіреність б/н від 06.07.2013 року, відповідача - Гнатюка Є.М., довіреність № 155/07 від 25.07.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 62 128,60 грн. основного боргу, 9 234,52 грн. пені та 21 128,12 грн. 30% річних, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за дистриб'юторським договором № 40 від 05.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.04.2014р.

23.04.2014 року через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував.

29.04.2014 року через канцелярію суду позивач надав заперечення на відзив.

29.04.2014 року через канцелярію суду позивач надав клопотання про зменшення позовних вимог та уточнену позовну заяву, в яких просив стягнути з відповідача 9 234,52 грн. пені та 21 128,12 грн. 30% річних, які прийняті судом.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексікон» (продавець) та Приватним підприємством «Купава» (дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір № 40, за умовами якого продавець на умовах, передбачених даним договором, поставляє продукцію дистриб'ютору в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції і є його невід'ємною частиною, а дистриб'ютор здійснює продаж продукції та оплату отриманої продукції на умовах визначених у даному договорі (п.2.2. договору).

Згідно п.5.2. договору ціна продукції встановлюється у національній валюті України з урахуванням податку на додану вартість та зазначається у накладній на кожну поставку. Розрахунки за даним договором здійснюються у безготівковій формі в гривнях, з відстрочкою платежу 30 днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п.5.3. у випадку прострочення платежу, нараховується пеня в розмірі 0,2% в день від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого боргу.

Покупець за несвоєчасну оплату товару зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми (п.5.8. договору).

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 234,52 грн. пені та 21 128,12 грн. 30% річних, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати отриманого товару.

При цьому, наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, платіжних доручень та виписок з банківського рахунку відповідача стверджується той факт, що на сьогодні жодної заборгованості у відповідача перед позивачем за дистриб'юторським договором № 40 від 05.10.2012 року не існує.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України позивач не надав суду доказів порушення зобов'язання з оплати отриманого товару за кожною накладною окремо, тобто не надано банківських виписок, платіжних доручень, які б свідчили про сплату товару за певною накладною з простроченням строку оплати саме за цією накладною. В платіжних документах в призначенні платежу відсутні посилання на кожну накладну, тому докази прострочення оплати кожної накладної, яка має свої строки оплати, відсутні. З наданих позивачем банківських виписок не можливо встановити факт прострочення оплати відповідачем кожної накладної.

Таким чином позивачем не доведено суду обґрунтованості позовних вимог та не надано належних доказів, що їх підтверджують.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, і тому у позові слід відмовити.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 15.05.2014 року.

Суддя С.О.Чебикіна