Постанова

від 06.10.2014 по справі 910/3636/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. Справа№ 910/3636/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Демченко В.М., Дараган О.Ю.,

від відповідача -Гнатюк Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон" від 19.05.2014

на рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014

у справі № 910/3636/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон", м. Севастополь

до приватного підприємства "Купава", м. Київ

про стягнення 92491грн.40коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.05.2014 (суддя Чебикіна С.О.) відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Ексікон" про стягнення з ПП "Купава", з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 9234грн.52коп. пені та 21128грн.12коп. - 30% річних, нарахованих в зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем отриманого від позивача товару (ікра, шпроти, бички, сардини) за дистриб'юторським договором №40 від 05.10.2012. Судом встановлено, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за отриманий товар та наявність спору лише про стягнення пені та 30 % річних. При цьому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені та 30 % річних, оскільки позивачем не надано суду доказів порушення зобов'язання з оплати отриманого товару за кожною накладною окремо, тобто не надано банківських виписок, платіжних доручень, які б свідчили про сплату товару за певною накладною з простроченням строку оплати саме за цією накладною. В платіжних документах в призначенні платежу відсутні посилання на кожну накладну, тому докази прострочення оплати кожної накладної, яка має свої строки оплати, відсутні. З наданих позивачем банківських виписок не можливо встановити факт прострочення оплати відповідачем кожної накладної.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, позовні вимоги задовольнити. Апелянт зазначив, що прострочка оплати отриманого товару від позивача підтверджується самим відповідачем, оскільки повністю заборгованість за отриманий товар відповідачем погашено лише після звернення з даним позовом до суду. Крім того, вказує апелянт і на те, що на вимогу суду надавав детальний розрахунок, в якому вказано всі обороти по договору за поставлений товар, а також прострочення платежів з зазначенням періоду часу протягом якого мало місце невиконання зобов'язань за договором.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому відповідач зазначив про обґрунтованість рішення суду та неможливість проведення розрахунків штрафних санкцій, враховуючи відповідні складності про які, також, зазначено і в рішенні суду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

05 жовтня 2012 року між ТОВ "Ексікон" (продавець) та ПП "Купава" (дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір № 40, за умовами якого продавець на умовах, передбачених даним договором, поставляє продукцію дистриб'ютору в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції і є його невід'ємною частиною, а дистриб'ютор здійснює продаж продукції та оплату отриманої продукції на умовах визначених у даному договорі (п.2.2. договору).

Згідно п.5.2. договору ціна продукції встановлюється у національній валюті України з урахуванням податку на додану вартість та зазначається у накладній на кожну поставку. Розрахунки за даним договором здійснюються у безготівковій формі в гривнях, з відстрочкою платежу 30 днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п.5.3. у випадку прострочення платежу, нараховується пеня в розмірі 0,2% в день від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого боргу.

Покупець за несвоєчасну оплату товару зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми (п.5.8. договору).

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 62 128грн.60 коп. основного боргу, 9234грн.52коп. пені та 21 128грн.12коп. 30% річних, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним дистриб'юторським договором.

Проте, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в зв'язку з тим, що відповідач сплатив основний борг, несплаченими залишились лише штрафні санкції.

Так, судом встановлено, що наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, платіжних доручень та виписок з банківського рахунку відповідача стверджується той факт, що станом на день прийняття рішення, заборгованість у відповідача перед позивачем за дистриб'юторським договором відсутня.

Отже, позивач в заяві про зменшення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача на свою користь 9234грн.52коп. пені та 21128грн.12коп. 30% річних, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати отриманого товару.

Як зазначалось вище, рішення господарського суду міста Києва в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 було зобов'язано позивача та відповідача провести звірку взаєморозрахунків за участю головних бухгалтерів товариств щодо наявності прострочки оплати отриманого товару, встановлення суми пені та 30 % річних за дистриб'юторським договором №40 від 05.10.2012 та скласти відповідні розрахунки (контрозрахунки) до позову. З тих же підстав розгляд справи неодноразово відкладався. Проте, сторонами спору так і не було проведено спільну звірку взаєморозрахунків.

Факт прострочки оплати товару відповідача за договором позивачем доведений і відповідачем не спростований.

За вищевикладених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення за уточненим розрахунком позивача (т.2, а.с. 142-143), а саме: до стягнення з відповідача підлягає 19255грн.94коп. - 30% річних.

Що стосується нарахованої позивачем пені в сумі 8344грн.29коп. згідно уточненого розрахунку позивача (т.2, а.с. 142-143), апеляційний господарський суд зазначає наступне.

В поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначав про необхідність зменшення суми пені, враховуючи, зокрема, виконання зобов'язання по оплаті основного боргу перед позивачем.

Так, право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

Пунктом 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК).

Пунктом 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції користується правами господарського суду першої інстанції та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, поведінки скаржника, враховуючи при цьому вжиття ним заходів до повного виконання зобов'язання, апеляційний господарський дійшов висновку про зменшення нарахованої позивачем пені, передбаченої п.5.3 договору, на 50 %. Отже, стягненню з відповідача підлягає 4 172грн.14коп. пені за прострочення оплати отриманого товару.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за подачу позову покладаються на відповідача з врахуванням розміру заборгованості, яка існувала на дату звернення позивача до суду з цим позовом.

Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Отже, враховуючи те, що відповідач сплатив заборгованість після подання позивачем позовної заяви до суду, витрати за подачу позову покладаються на відповідача.

При цьому апеляційний господарський суд зазначає, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2014 у справі №910/20347/13 підлягає зміні, а позовні вимоги частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва 05.05.2014 у справі №910/3636/14 скасувати частково.

2. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014 у справі №910/3636/14 в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Купава" (04116, м. Київ, вул. Коперника, 16А, Код ЄДРПОУ 22925804) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон" (03680, м. Київ, пр.-т. Академіка Паладіна, 44, корпус 8, Код ЄДРПОУ 37313890) 19255 (дев'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять)грн.94коп. - 30% річних, 4172 (чотири тисячі сто сімдесят дві)грн. 14коп. пені та 1849 (одну тисячу вісімсот сорок дев'ять)грн. 83коп. судового збору. В решті позову відмовити".

3. Стягнути з приватного підприємства "Купава" (04116, м. Київ, вул. Коперника, 16А, Код ЄДРПОУ 22925804) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон" (03680, м. Київ, пр.-т. Академіка Паладіна, 44, корпус 8, Код ЄДРПОУ 37313890) 913 (дев'ятсот тринадцять)грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Справу № 910/3636/14 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко