Постанова

від 10.05.2014 по справі 922/533/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2014 р. Справа № 922/533/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Багліков В.С., дов. №08-11/621/2-14 від 18.02.2014 року

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №0992 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2014 року у справі № 922/533/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків", м. Харків,

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків", відповідача, про внесення змін до укладеного сторонами договору оренди землі від 15.06.2006р. № 940667100044 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, викладеній в позовній заяві.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.2014 року у справі № 922/533/14 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено.

Внесено зміни до договору оренди землі від 15.05.2006 р. № 940667100044 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, викладеній в позовній заяві.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки було проведено Харківської міською радою відповідно до статті 15 Закону України "Про оцінку землі", тоді як відповідно до пункту 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІ глави 2 розділу ХІV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначається відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади.

А тому, на думку відповідача, між нормою статті 15 Закону України "Про оцінку землі" та пункту 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України існує колізія щодо визначення органу, уповноваженого здійснювати нормативну грошову оцінку землі, у зв"язку з чим, як вважає відповідач, має бути застосований принцип "конфлікту інтересів", встановлений пунктом 56,21 статті 56 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі колізії норм застосовується та норма, яка передбачає прийняття рішення на користь платника податків.

Крім того, зазначає, що згідно з частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Проте, як вважає відповідач, ані в договорі оренди землі, ані чинним законодавством не передбачена така підстава зміни ціни, як зміна нормативної грошової оцінки землі.

Також, звертає увагу на те, що рішенням 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 10.09.2008 року № 242/08 "Про внесення змін до рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року № 41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові" передбачалося, що для земель промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлюється фіксована ставка річної орендної плати в розмірі 4%. Проте, у розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2013 року, зазначається, що ставка річної орендної плати становить 8%.

Окрім цього, вказує на те, що в залежності від рівня залягання грунтових вод на земельній ділянці визначається складність інженерно-геологічних умов, яка впливає на визначення нормативно-грошової оцінки землі відповідно до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харков, затвердженого рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року.

При цьому, як вказує відповідач, в матеріалах справи безпосередньо не зазначена складність інженерно-геологічних умов і використано коефіціент такої складності із значенням 1, тоді як вищезазначеним рішенням Харківської міської ради встановлено значення такого коєфіціенту -0,73 і 0,90.

Таким чином, відповідач вважає, що має місце невідповідність змісту розрахунку збитків.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 07.05.2014 року на 11:00 год.

Розпорядженням в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В. у зв"язку із відпусткою судді Медуниці О.Є.

Пунктом 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2012 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що строк розгляду апеляційної скарги після винесення розпорядження в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 року про зміну складу колегії суддів починається заново.

Представник позивача у судовому засіданні 07.05.2014 року проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 07.05.2014 року не з"явився, 06.05.2014 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№3583 від 06.05.2014 року), в якому він просив розгляд справи відкласти через неможливість його представника з"явитись в судове засідання у зв"язку із відрядженням.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин та не зазначено з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином нез"явлення представника відповідача унеможливить розгляд даної справи.

Крім того, відповідно до пункту 3.9.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України).

А тому, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім цього, 06.05.2014 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№3584 від 06.05.2014 року) про призначення експертизи, в якому відповідач просить призначити оціночну експертизу земельної ділянки, на вирішення якої поставити наступне питання: "який рівень залягання грунтових вод на земельній ділянці загальною площею 0,5210 га, кадастровий номер 6310138800:03:011:0070, розташованій за адресою: м. Харків, в"їзд Ващенковський, 16-А?".

При цьому, відповідач посилається на те, що в залежності від рівня залягання грунтових вод на земельній ділянці визначається складність інженерно-геологічних умов, яка впливає на визначення нормативно-грошової оцінки землі відповідно до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, так як розрахований позивачем розмір орендної плати відповідає мінімуму розміру орендної плати за використання земель державної та комунальної власності, встановленому частинами 4,5 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VI від 03.06.2008 року) та статті 288 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 07.05.2014 року проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, на підставі рішення Харківської міської ради від 23.12.2005 р. №257/05 «Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» між Харківською міською радою, орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків" було укладено договір оренди землі від 15.05.2006 р. №940667100044 (далі договір оренди) із строком дії до 01.12.2055 року.

Відповідно до пункту 5 вказаного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно із довідкою 2260/06 від 17.04.2006 року становить 2037485 гривень.

Згідно з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №779 від 24.09.2013 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 9579523 гривень.

Відповідно до пункту 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 договору оренди визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем (відповідачем) рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 13 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року.

Згідно з пунктом 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 42/08 "Про затвердження «Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008 року.

Пунктами 2 та 3 Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 «Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року вводиться в дію з 01.01.2014 року.

Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 2.19 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

З матеріалів справи вбачається, що 05.12.2012 року Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору оренди землі від 15.05.2006 року № 940667100044, разом із листами-пропозиціями.

Відповідно до пункту 36 договору оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VI від 03.06.08р. внесені зміни до частин 4, 5 статті 21 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим законом.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування 04.06.2008 року.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про плату за землю" втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; - для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, передбачений Податковим кодексом України, що діє на час вирішення спору, повністю відповідає мінімальному розміру річної орендної плати, який передбачала стаття 21 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяв до 01.01.2011 р.

Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Оскільки, відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного вказаною нормою зазначеного Кодексу.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і оскільки укладений між сторонами договір передбачає можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Отже, як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, позивач має право вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Вищим господарським судом України у постанові від 13.03.2012 року у справі №60/287-10.

Відповідач апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки було проведено Харківської міською радою відповідно до статті 15 Закону України "Про оцінку землі", тоді як відповідно до пункту 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІ глави 2 розділу ХІV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначається відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади.

А тому, на думку відповідача, між нормою статті 15 Закону України "Про оцінку землі" та пункту 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України існує колізія щодо визначення органу, уповноваженого здійснювати нормативну грошову оцінку землі, у зв"язку з чим, як вважає відповідач, має бути застосований принцип "конфлікту інтересів", встановлений пунктом 56,21 статті 56 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі колізії норм застосовується та норма, яка передбачає прийняття рішення на користь платника податків.

Однак, колегія суддів вважає такі твердження відповідача необгрунтованими, зважаючи на таке.

Відповідно до Закону України "Про оцінку земель" цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель.

Згідно з пунктом 1.1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Таким чином, саме Закон України "Про оцінку земель" як спеціальний закон регулює процедуру оцінки земель, а посилання відповідача на норми Податкового кодексу України стосовно процедури оцінки землі, на думку колегії суддів, не заслуговує на увагу.

Посилання відповідача на встановлений пунктом 56,21 статті 56 Податкового кодексу України принцип "конфлікту інтересів" є також безпідставними, оскільки він застосовується у правовідносинах щодо сплати податків та зборів, тоді як даний спір стосується правовідносин щодо сплати орендної плати.

Крім того, апелянт зазначає, що згідно з частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Проте, як вважає відповідач, ані в договорі оренди землі, ані нормами чинного законодавства не передбачена така підстава зміни ціни, як зміна нормативної грошової оцінки землі.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким твердженням, оскільки , як вже зазначалося вище, зміна розміру орендної плати була встановлена на законодавчому рівні- відповідно до частин 4,5 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"№309-VI від 03.06.2008 року та статті 288 Податкового кодексу України, у зв"язку з чим відповідно до пункту 13 договору оренди землі розмір орендної плати має бути переглянутий сторонами.

Також, відповідач посилається на те, що рішенням 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 10.09.2008 року № 242/08 "Про внесення змін до рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року № 41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові" передбачалося, що для земель промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлюється фіксована ставка річної орендної плати в розмірі 4%. Натомість у розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2013 року, зазначається, що ставка річної орендної плати становить 8%.

Однак, на думку колегії суддів такі посилання є необгрунтованими, оскільки станом на 01.01.2013 року діяв вже інший порядок визначення розмірів орендної плати, затверджений іншим рішенням, а саме: рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 року".

Окрім цього, апелянт вказує на те, що в залежності від рівня залягання грунтових вод на земельній ділянці визначається складність інженерно-геологічних умов, яка впливає на визначення нормативно-грошової оцінки землі відповідно до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року.

При цьому, як вказує відповідач, в матеріалах справи безпосередньо не зазначена складність інженерно-геологічних умов і використано коефіціент такої складності із значенням 1, тоді як вищезазначеним рішенням Харківської міської ради встановлено значення такого коєфіціенту -0,73 і 0,90.

Проте, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, так як розрахований позивачем розмір орендної плати відповідає мінімуму розміру орендної плати за використання земель державної та комунальної власності, встановленому частинами 4,5 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"№309-VI від 03.06.2008 року та статті 288 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2014 року у справі № 922/533/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України

Повний текст постанови складено 12.05.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Ільїн О.В.