Рішення

від 12.05.2014 по справі 914/1119/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2014 р. Справа № 914/1119/14

За позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Бумеранг № 229", м. Львів

про стягнення 66 469, 47 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Бекерська О.І. - представник

від відповідача : Басик А.М. - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розгядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Обслуговуючого кооперативу "Бумеранг № 229" про стягнення 66 469, 47 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.04.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.04.2014 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях, наданих в судових засіданнях.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу заперечив, повідомивши про його часткове погашення, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат просив суд відмовити, у зв'язку із складним фінансовим становищем кооперативу.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:

Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" (надалі - позивач) звернулося з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Бумеранг № 229" (надалі - відповідач) про стягнення 66 469, 47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 31.07.2002 року між Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та Обслуговуючим кооперативом "Бумеранг № 229" (покупець), було укладено договір № 2639 А (надалі-договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. п. 6.2, 6.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії.

В порушення умов договору, відповідач оплати за надану позивачем теплову енергію належним чином не здійснив, внаслідок чого, на думку позивача, за період з 01.10.2012 року по 28.02.2014 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 64 684, 73 грн.

Крім стягнення основного боргу 64 684, 73 грн. позивач просить стягнути з відповідача відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 724, 41 грн. та 3 % річних в розмірі 1 060, 32 грн.

В представленому відзиві та в усних пояснення, наданих в судових засіданнях, відповідач повідомив про часткове погашення основного боргу, просив суд в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовити в позові, у зв'язку із складним фінансовим становищем кооперативу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що 31.07.2002 року між сторонами укладено договір № 2639/А поставки теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.1.1. договору, енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

За умовами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує теплопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідач умови договору щодо оплати за отриману теплову енергію виконав частково, внаслідок чого, на думку позивача, за період з 01.10.2012 року по 28.02.2014 року виникла заборгованість в розмірі 64 684, 73 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами 23.04.2014 р. підписано акт звірки взаєморозрахунків, в якому вони прийшли до згоди про заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 41 484, 73 грн., оскільки відповідачем частково погашено заборгованість 25.03.2014 р. в розмірі 3 000, 00 грн., 27.03.2014 р. - 17 000, 00 грн., 04.04.2014 р. - 1 700 грн., 08.04.2014 р. - 1 500, 00 грн.

Згідно відмітки канцелярії суду, позовну заяву позивачем подано 02.04.2014 р. , однак відповідачем здійснено часткову оплату основного боргу 25.03.2014 р. в розмірі 3 000, 00 грн. та 27.03.2014 р. в розмірі 17 000, 00 грн. Проте, при визначені розміру основної заборгованості позивачем вказані суми оплати не враховані. Тому суд прийшов до висновку, що в частині позовних вимог про стягнення 20 000, 00 грн. основного боргу слід відмовити за безпідставністю.

Щодо заборгованості в розмірі 3 200 грн. суд приходить до висновку, що в цій частині слід припинити провадження у справі, оскільки вказана заборгованість сплачена відповідачем після подання позивачем позову до суду 04.04.2014 р. та 08.04.2014 р.

Таким чином, сума основної заборгованості становить 41 484, 73 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 724, 41 грн. та 3 % річних в розмірі 1 060, 32 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, а клопотання відповідача про відмову у їх стягненні не ґрунтується на вимогах закону.

Оскільки, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на нього пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Провадження у справі в частині стягнення 3 200 грн. основного боргу - припинити.

2. Позов задоволити частково .

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Бумеранг № 229" (79049, м. Львів, вул. Вернадського, 28 кв. 22 код ЄДРПОУ 20827374) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79000, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) суму в розмірі 44 530, 09 грн., з них:

- 41 484, 73 грн. - основного боргу;

- 1 060, 32 грн. - 3% річних;

- 724, 41 грн. - інфляційні втрати;

- 1 260, 63 грн. - судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 15.05.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.