Постанова

від 14.05.2014 по справі 30/5009/1619/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 30/5009/1619/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Гольцової Л.А.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18 лютого 2014 року у справі № 30/5009/1619/11 Господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Шевченківське", Запорізька область, про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

позивача - Ігнатенко В.Л. (дов. № 33-21/41173 від 20.12.13);

відповідача - не з'явився,

в с т а н о в и в:

У квітні 2011 року позивач ПАТ "УкрСиббанк" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Агропромислова компанія "Шевченківське" про стягнення заборгованості.

Вказував, що 20.12.07 між "УкрСиббанк" (кредитором) та ТОВ "Агропромислова компанія "Шевченківське" (позичальником) був укладений кредитний договір № 11268144000, згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 300 000 грн., а позичальник - повернути вказані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в строки та на умовах, визначених договором.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивач просив стягнути з відповідача 53 888,24 грн. заборгованості за кредитом, 32 093,89 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 199,54 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1 944,26 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, а всього - 92 125,93 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28 жовтня 2013 року (суддя Азізбекян Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18 лютого 2014 року (колегія суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючий, Богатир К.В., Склярук О.І.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на неправомірне застосування позивачем процентної ставки за користування кредитними коштами в редакції додаткової угоди від 05.12.08 до кредитного договору № 11268144000 від 20.12.07, та на відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем за вказаним кредитним договором.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 218 ЦК України та ст.ст. 42, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 20.12.07 між "УкрСиббанк" (кредитором) та ТОВ "Агропромислова компанія "Шевченківське" (позичальником) був укладений кредитний договір № 11268144000, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 300 000 грн., а позичальник - повернути вказані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в строки та на умовах, визначених договором.

Згідно графіку погашення кредиту, визначеного в Додатку № 1 до кредитного договору № 11268144000 від 20.12.07, позичальник зобов'язався повернути кредит відповідно до наступного графіку платежів: 20.12.07 - 300 000 грн.; 20.10.08 - 200 000 грн.; 20.11.08 - 100 000 грн.; 19.12.08 - 0,00 грн.

Відповідно до п.п. 1.3.1 - 1.3.4 кредитного договору за використання кредитних коштів за кредитним договором встановлюється процентна ставка в розмірі 14 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. За користування кредитними коштами понад встановлений кредитним договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 21 % річних.

Пунктом 1.3.5 договору позичальник зобов'язався сплачувати проценти за договором у строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повернення кредиту.

Протягом дії договору процентна ставка підлягає зміні в сторону збільшення у разі настання будь-якого з наступних випадків: порушення позичальником вимог п. 4.8. цього договору та/або здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (п. 9.2 договору).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань Банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 293 748, 28 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т. 1, а.с. 62-74)

Додатковою угодою від 15.05.08 до кредитного договору № 11268144000 від 20.12.07 сторони домовились, що за використання кредитних коштів за траншами, які надаватимуться позичальнику в порядку, передбаченому договором, з 15.05.08 встановлюється процента ставка в розмірі 23 %. Така процентна ставка застосовується до всієї строкової суми заборгованості за траншами, виданими починаючи з вказаної дати, якщо інша процентна ставка не буде встановлена згідно умов договору. При цьому, процентна ставка по сумі строкової заборгованості за траншами, виданими до вказаної дати, залишається на рівні, встановленому договором (п. 1.1 додаткової угоди). Сторони також домовились, що за користування понад встановлений договором строк кредитними коштами за траншами, які надаватимуться позичальнику з 15.05.08, процентна ставка встановлюється у розмірі 46 % річних. Така процентна ставка застосовується до всієї простроченої заборгованості за траншами, виданими починаючи з вказаної дати.

Додатковою угодою від 05.12.08 до кредитного договору № 11268144000 від 20.12.07 погоджено графік погашення кредиту в наступній редакції: 20.12.07 - 300 000 грн.; 20.10.08 - 200 000 грн.; 19.12.08 - 0,00 грн.

Вказаною додатковою угодою в новій редакції викладені пункти 1.3.1 та 1.3.2 кредитного договору, а саме: за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 23 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору; за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 52 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ Кредитний договір № 11268144000 від 20.12.07 доповнений підпунктом 1.3.6, згідно якого позичальник сплачує банку комісію за внесення змін до кредитного договору, крім змін, пов'язаних з пролонгацією та зміною суми договору, у розмірі 0,07 % від суми залишку заборгованості по кредитному договору та сплачується в день підписання додаткової угоди.

Водночас судами встановлено, що 06.06.08 позивач листом № 13641П418 повідомив відповідача про зміну процентної ставки за користування кредитними коштами (сумою основного боргу) за новими траншами в національній валюті України, які надаватимуться позичальнику з 01.07.08, до 20,9 % річних. Така процентна ставка застосовується до всієї строкової суми заборгованості по траншам в національній валюті, виданим, починаючи з вказаної дати, якщо інша процентна ставка не буде встановлена згідно умов договору. Крім того, Банк відповідно збільшив процентну ставку за користування кредитними коштами понад встановлений вказаним договором строк, до рівня в розмірі збільшеному вдвічі від ставки встановленої "за користування кредитними коштами" (сумою основного боргу).

07.06.08 позивач листами №№ 25167-25189 аналогічного змісту повідомив відповідача про збільшення з 01.07.08 процентної ставки за користування кредитними коштами (сумою основного боргу) на 3 проценти.

16.01.09 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 133-427/81 про сплату простроченої заборгованості за кредитом в сумі 198 880,78 грн. протягом 3 днів з моменту отримання даної вимоги.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що загальна сума перерахованих відповідачем та списаних банком з рахунку відповідача сум на виконання кредитного договору № 11268144000 від 20.12.07, з врахування додаткової угоди від 15.05.08, становить 377 853,61 грн.

При цьому, судами встановлено, що позивачем у період з грудня 2008 року по січень 2009 року застосовувалась процентна ставка за користування кредитними коштами у розмірі 23 % річних та 52 % річних за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, як передбачено умовами Додаткової угоди від 05.12.08 до кредитного договору № 11268144000 від 20.12.07.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи № 2227-11, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, що призначалася судом першої інстанції в межах даної справи, два підписи від імені директора ТОВ "Агропромислова компанія "Шевченківське" ОСОБА_8 в графі "Позичальник" додаткової угоди від 05.12.08 до кредитного договору № 11268144000 від 20.12.07 виконані не ОСОБА_8, а іншою особою.

Приписами ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

З огляду на викладене, застосування позивачем процентних ставок на підставі додаткової угоди від 05.12.08 до кредитного договору № 11268144000 від 20.12.07 є неправомірним.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності у відповідача, на час звернення з даним позовом, простроченої заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 53 888,24 грн. по поверненню кредиту та в сумі 32 093,89 грн. по сплаті процентів за користування кредитом.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими актами та не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій щодо юридичної оцінки додаткової угоди від 05.12.08 до кредитного договору № 11268144000 від 20.12.07, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до меж перегляду справи у суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18 лютого 2014 року у справі № 30/5009/1619/11 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Л.А. Гольцова

Н.І. Мележик