Постанова

від 28.03.2013 по справі 9101/167850/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2013 рокусправа № 2а/0470/8209/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Ленінському районі міста Дніпропетровська

Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 22 вересня 2011 року

у справі № 2а/0470/8209/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саруд»,

бул. Рубіновий, 10 кв. 65, м. Дніпропетровськ, 49000;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Ленінському районі міста Дніпропетровська

Дніпропетровської області Державної податкової служби,

вул. Шаумяна, 5, м. Дніпропетровськ, 489027;

про визнання протиправними дій, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Саруд» подано позов до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська про

визнання протиправними дій щодо проведення перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, та проведення 06 квітня 2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки;

визнання протиправними дій щодо висновків, викладених у Акті перевірки від 06 квітня 2011 року № 330/233-36494855 «Про результати документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Саруд» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року».

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Кальник В.В.) своєю постановою від 22 вересня 2011 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії щодо висновків, викладених у Акті перевірки від 06 квітня 2011 року № 330/233-36494855 «Про результати документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Саруд» з питання дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року».

Постанова суду мотивована тим, що наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів не може бути самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

В іншій частині позову відмовив.

В цій частині постанова суду мотивована тим, що вчинені контролюючим органом дії стосовно проведення невиїзної документальної перевірки не породжують для платника податків будь-яких юридичних наслідків.

З огляду на встановлений факт реорганізації, в силу приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво на Державну податкову інспекцію у Ленінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що ТОВ «Саруд» за місцезнаходженням відсутнє, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів. Отже, факт здійснення господарських операцій, зміст яких викладено у отриманих та виданих Товариством податкових накладних, підтвердити неможливо.

Висновки Акту відповідають вимогам чинного законодавства.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саруд», Позивач, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце судового розгляду, з огляду на приписи частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, повідомлений належним чином.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 05 квітня 2011 року уповноваженим фахівцем держподаткінспекції проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Саруд», код за ЄДРПОУ 36494855, з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки 06.04.2011р. складений Акт № 330/233-36494855.

В Акті перевірки вчинено запис про порушення статті 207 Господарського кодексу України - з огляду на відсутність у Товариства основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, та в силу приписів статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу, фахівці контролюючого органу дійшли висновку про нікчемність правочинів, укладених Позивачем з контрагентами, перелік яких наведений у висновках акту.

Визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, та визнання протиправними дій щодо висновків, викладених у Акті перевірки, стали предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984, згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

Підпункт 17.1.7 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI передбачає оскарження рішень, дій (бездіяльності) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Проте, наведена норма передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії щодо включення до акта певних висновків не можуть порушити прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, оскільки пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки, належать до інформативних додатків.

Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.

Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, підставою для задоволення позову можуть стати дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялися.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість задоволення позову, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині та прийняття нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі № 2а/0470/8209/11 скасувати частково.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Саруд» відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна