Рішення

від 22.04.2014 по справі 504/494/14-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.04.2014 Справа № 504/494/14-ц

2/504/1199/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рідник І.Ю.,

при секретарі Нікітюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором № ODXRRX08990961 від 29.06.2007 року в розмірі 11 232,71 гривень та судових витрат у сумі 243,60 гривень посилаючись на те, що 29.06.2007 року ОСОБА_1 отримала строковий споживчий кредит в сумі 3258,19 гривень (три тисячі двісті п'ятдесят вісім гривень 20 копійок) строком на 12 місяців, який зобов`язалася повернути до 29.06.2008 року і щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 2,0% на суму залишку заборгованості по кредиту та винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 43,99 гривень, а також сплатити єдиноразову винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 296,2 гривень. Згідно умов укладеного договору цей договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт).

Позивач повністю та в строки виконав зобов'язання по вище зазначеному кредитному договору надавши, згідно заяви позичальника № ODXRRX08990961 від 29.06.2007 року, кошти в сумі 2962,00 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві) гривень, шляхом перерахування цих коштів в повній сумі на поточний рахунок відповідачки, відкритий в ЗАТ «Альфа-Банк».

19.05.2008 року Комінтернівським районним судом Одеської області видано судовий наказ по справі № 2-н-143/2008р. щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № ODXRRX08990961 від 29.06.2007 року в розмірі 3882,16 гривень.

На підставі того, що ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору і не виконує свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за фактичне користування кредитними коштами, у неї станом на 15.01.2014 року існує прострочена заборгованість, що згідно розрахунку складає в розмірі 11 232,71 гривень, яку вона у добровільному порядку не сплачує, тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

В судове засідання представник позивача Бибик Д.П., не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення на підставі існуючих у справі доказів не заперечує /а. с. 20/.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, не зважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлялася своєчасно та належним чином /а. с. 22/, про причини не явки суд не повідомила, у зв'язку з чим, суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Згідно частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишився, та сплати належних йому процентів.

Судом встановлено, що 29 червня 2006 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником прав і обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ODXRRX08990961, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику споживчий кредит у розмірі 3258,19 гривень (три тисячі двісті п'ятдесят вісім гривень 20 копійок) строком на 12 місяців, а позичальник згідно п.3.2. договору зобов'язався повернути отримані кошти і використати кредит на цілі, зазначені у Заяві, а також щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 2,0% на суму залишку заборгованості по кредиту та винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 43,99 гривень /а. с. 6, 7-10, 14, 15/.

Згідно заяви позичальника № ODXRRX08990961 від 29.06.2007 року відповідач доручив банку перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту в сумі 2962,00 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві) гривень на поточний рахунок № 26009101878002, в ЗАТ «Альфа Банк», МФО 300346, ЗКПО 33238663 з призначенням платежу «Перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № V510009715 від 29.06.2007 року, у т.ч. ПДВ 493,67грн.», та в сумі 296,20 (двісті дев'яносто шість) гривень 20 копійок на поточний рахунок № 61114909938360, в ПриватБанку, МФО 328704, ЗКПО 23212839 з призначенням платежу «Сплата єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором № ODXRRX08990961 від 29.06.2007 року» /а. с. 6/.

З копії заяви позичальника від 29.06.2007 року вбачається, що кредит надається строком на 12 місяців з 29.06.2007 року по 29.06.2008 року включно і сторони домовилися, що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з « 21» по « 25» число кожного місяця позичальник, повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 352,61 гривень, для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

Підпунктом 3.2.2. пункту 3.2. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт) передбачено обов'язок позичальниці погашати кредит у порядку та строки відповідно до Заяви.

Згідно підпункту 3.2.9. пункту 3.2. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт) визначено обов'язок відповідачки повністю повернути кредит до дати, зазначеної в Заяві. При непогашені кредиту в строки, зазначені в Заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою і на залишок заборгованості по простроченої сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється відповідно до п.4.2. цих Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

19.05.2008 року Комінтернівським районним судом Одеської області видано судовий наказ по справі № 2-н-143/2008р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 3882,16 гривень, що виникла внаслідок порушення відповідачкою вище зазначених умов кредитного договору № ODXRRX08990961 від 29.06.2007 року. Судовий наказ вступив в законну силу 18.06.2008 року /а. с. 4/.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610 і 611 ЦК України передбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами підпункту 4.2. пункту 4 кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 11,01 % в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Як визначено підпунктами 5.1., 5.3. та 5.4. пункту 5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт) при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п.3.2.2., 3.2.3 даних Умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. При порушені позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.5.1., 5.3. цих Умов, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № ODXRRX08990961 від 29.06.2007 року вбачається, що станом на 15.01.2014 року у ОСОБА_1 існує прострочена заборгованість в загальному розмірі 11 232,71 гривень /а. с. 6/.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України законодавцем встановлена спеціальна позовна давність строком в один рік.

Згідно підпункту 5.5. пункту 5 кредитного договору № ODXRRX08990961 від 29.06.2007 року передбачено, що термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Домовленість сторін в кредитному договорі про збільшення позовної давності відповідає закону, оскільки відповідно до статті 259 ЦК України таке збільшення передбачено лише за домовленістю сторін та укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Частиною 5 статті 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Повернути банку кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов'язалася не пізніше строку, вказаного в заяві позичальника від 29.06.2007 року, а саме до 29.06.2008 року включно.

Відповідно до пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Згідно статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Суд вважає, що 29.06.2007 року між сторонами укладено договір про надання строкового споживчого кредиту у розмірі 2962,00 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві) гривень, оскільки кредитні кошти надавалися відповідачу з метою придбання товару (продукції), вартість якого згідно рахунку-фактури № V510009715 від 29.06.2007 року становить - 2962,00 гривень.

Пунктом 31 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року роз'яснено, що суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю згідно пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) положення пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», застосовується й до додаткових вимог банку.

Судом також встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом лише 13.02.2014 року, тобто вже після спливу установленого за домовленістю сторін п'ятирічного терміну позовної давності, перебіг якої в даному випадку почався з моменту набрання чинності судовим наказом, тобто з 18.06.2008 року, і закінчився - 18.06.2013 року /а. с. 2/.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Представником позивача не зазначено причини пропущення позовної давності і він не просив суд поновити йому строк позовної давності у відповідності до положень чинного цивільно-процесуального законодавства України тому, суд вважає, що у задоволені позовних вимог слід відмовити, на тій підставі, що позивачем пропущено строк позовної давності.

На підставі ст. 1, п.7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 257, 258, 259, 260, 261, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України і керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: